Рішення № 26547589, 06.07.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/217/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2012 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Кузнецова Л. М.,

при секретарі Черкашиній Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошової суми на виконання договору ,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошової суми на виконання договору. Позовні вимоги мотивує тим, що 11.05.2010 р. він уклав договір про інвестиційну діяльність з відповідачем, згідно умов якого, сторони домовились сумісно здійснювати інвестиційну діяльність шляхом сукупності практичних дій відносно реалізації інвестицій. Він, як інвестор, згідно п. 1.2. 4.1. прийняв на себе зобовязання передати підприємцю 63 200,00 грн. інвестицій на термін дії договору, для здійснення підприємницької діяльності. Підприємець, згідно пунктів 1.3., 1.4., 3.2.1, З.2.2., З.2.2., 4.3., договору, прийняв на себе обовязок, здійснювати підприємницьку діяльність шляхом використання його коштів, та виплачувати йому 50 відсотків отриманого від підприємницької діяльності прибутку, а також вернути отриману від нього суму інвестицій по закінченню терміну інвестування, згідно п. 4.3 договору. Він виконав прийняті на себе зобовязання у повному обсязі, та належним чином, передавши відповідачці на виконання умов договору 63 200 грн., що підтверджується відповідною квитанцією. По закінченню терміну інвестування - вісімнадцяти місяців з дати укладення договору від 11.05.2010р. він звернувся до ФОП ОСОБА_2 з вимогою про повернення отриманих згідно договору коштів, що підтверджується листом від 10.10.2011р. власноручно отриманого відповідачем у той же день. Відповідач погодилась повернути отриману суму, шляхом перерахування коштів на його банківську карту, про що вона письмово його повідомила. На виконання цього зобовязання вони з відповідачем уклали додаток від 01.12.2011р. до договору від 11.05.2010р., згідно умов якого ФОП ОСОБА_2 підтвердила намір повернути отриману суму інвестицій. Він виконав взяті на себе за договором обовязки належним чином та в повному обсязі, а відповідач прийняти на себе обовязки не виконала, отримані кошті, в порядку встановленому договором перерахувала лише частково у сумі 1000 грн. Позивач вважає свої законні права та інтереси порушеними та потребуючими судового захисту, посилаючись на ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, просив стягнути з відповідача на його користь 62200 грн. та понесені судові витрати.

В ході судового розгляду позивач та його представник позовні вимоги підтримала за доводами та підставами, викладеними в позовній заяві, доповнивши обґрунтування позовних вимог посиланням на 612 ЦК України, зазначивши, що відповідач є такою, що прострочила виконання зобовязання, оскільки й не приступила до продажу активів, що передбачено її обовязком за договором.

З урахуванням сплаченої в ході розгляду справи відповідачем суми 500 грн., позивач просив стягнути з відповідача на його користь 61700 грн. та понесені судові витрати.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 позов не визнала, вимоги позивача вважає необґрунтованими з підстав того, що протягом всього строку дії договору, укладеного між нею та позивачем 11.05.2010 р., вони, як сторони сумлінно виконували його умови. Вона, як підприємець та безпосередній виконавець договору, забезпечувала отримання інвестором 50% прибутку, про що свідчать акти виконаних робіт та видаткові касові ордери, додані позивачем до позовної заяви всього на суму 6100,00 грн., про що сторонами укладено повідомлення від 23.08.2011р. 10 жовтня 2011 року позивач письмово проінформував її про бажання повернути внесені інвестиції в повному обсязі згідно договору, а грошові кошти, що не беруть участь в закупленому товарі, повернути не пізніше 18.11.2011р. Додатково, 01 грудня 2011 року між ними був підписаний Протокол до зазначеного договору, яким сторони визначили порядок повернення суми інвестицій в межах умов, передбачених п.4.3. Договору. 02 грудня 2011 року, згідно вищезазначеного Протоколу, нею було перераховано на імя позивача грошові кошти в сумі 1000 грн., проте, позивача не задовольнив зазначений у Договорі Порядок повернення суми інвестицій, про що він усно повідомив її та попередив про намір звернутись до суду. Вона продовжує виконувати умови зазначеного Договору у відповідності до його п.6.1. «до повного виконання Сторонами обовязків по ньому». Оскільки зимовий період є збитковим у сфері діяльності, щодо якої укладено зазначений Договір, за перший квартал 2012 року їй не вдалося укласти жодної угоди. З настанням сприятливих погодних умов вона зобовязується продовжити перерахування грошових коштів на адресу позивача, як це передбачено Договором «в міру надходження коштів від продажу активів». Відповідач зазначає, що позивач безпідставно посилається на те, що вона у відповідності зі ст.. 612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобовязання, не приступивши до продажу активів, оскільки надані нею докази спростовують дані доводи. Вважає, що позивач безпідставно вимагає від неї негайного повернення суми інвестицій, хоча такої умови не передбачено укладеним між нами договором. Посилаючись на статті 525, 526, ч.1 ст. 530 Цивільного 1 кодексу України, статтю 9 Закону Україна «Про інвестиційну діяльність» відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором повністю.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 11.05.2010 р. між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про інвестиційну діяльність, згідно умов якого, сторони домовились сумісно здійснювати інвестиційну діяльність шляхом сукупності практичних дій відносно реалізації інвестицій. ОСОБА_1 , як інвестор, згідно п. 1.2. 4.1. прийняв на себе зобовязання передати підприємцю 63 200,00 грн. інвестицій на термін дії договору, для здійснення підприємницької діяльності. Підприємець, згідно пунктів 1.3., 1.4., 3.2.1, З.2.2., З.2.2., 4.3., договору, прийняв на себе обовязок, здійснювати підприємницьку діяльність шляхом використання коштів інвестора, та виплачувати йому 50 відсотків отриманого від підприємницької діяльності прибутку, а також вернути отриману від нього суму інвестицій по закінченню терміну інвестування, згідно п. 4.3 договору(а.с.4,5).

Позивач ОСОБА_1 на виконання умов договору передав відповідачу 63 200 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.6).

П. 4.3. зазначеного договору передбачає, що повернення суми інвестицій інвестору здійснюється в міру надходження коштів від продажу активів інвестиційної програми з моменту отримання підприємцем письмової заяви інвестора про повернення інвестицій (повністю або частково, але не раніше спливу мінімального строку інвестування).

Листом від 10.10.2011р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача з вимогою про повернення отриманих згідно договору коштів в строк не пізніше 18.11.2011 року (а.с.17).

Протоколом від 01.12.2011 до договору про інвестиційну діяльність від 11.05.2010 р. сторони визначили, що 11.11.2011 року сплинув мінімальний строк інвестування, визначений п.п.2.5, 4.3 договору, згідно з п. 4.3. договору інвестор заявив про повернення інвестицій у повному обсязі, повернення суми інвестицій 63200 грн. здійснюється відповідно до п. 4.3 договору на картковий рахунок інвестора ( а.с.19).

02.12.2011 р. відповідач перерахувала на банківську карту позивача 995 грн. на виконання обовязку по поверненню суми інвестицій (а.с.20).

04.07.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перерахувала на картковий рахунок позивача ОСОБА_1 500 грн. в якості повернення суми інвестицій. (а.с.49).

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач ОСОБА_1 зазначає, що відповідач прийняті на себе обовязки по договору не виконав та отримані кошти в порядку встановленому договором за його вимогою не повертає, відповідач посилається, що повернення суми інвестиції виконує в порядку, встановленому договором - з моменту отримання письмової заяви інвестора про повернення інвестицій в міру надходження коштів від продажу активів інвестиційної програми, посилається на відсутність підстав для стягнення з неї суми інвестиції.

Згідно положень Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект (ст.. 1).

Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність здійснюється на основі, зокрема,

інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності (ст.2 ).

Статтею 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обовязковість виконання договору сторонами.

Згідно статі 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дійшовши висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суми інвестицій з підстав даного позову, суд виходить із змісту договору, укладеного сторонами, згідно п. 4.3. якого повернення суми інвестицій інвестору здійснюється в міру надходження коштів від продажу активів інвестиційної програми з моменту отримання підприємцем письмової заяви інвестора про повернення інвестицій (повністю або частково, але не раніше спливу мінімального строку інвестування.

Посилання позивача та його представника на необхідність застосування в даному випадку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор

має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, суд вважає помилковим.

При цьому суд виходить з того, що сторонами встановлений у договорі про інвестіційну діяльність строк виконання зобовязання - «в міру надходження коштів від продажу активів інвестиційної програми з моменту отримання підприємцем письмової заяви інвестора про повернення інвестицій (повністю або частково, але не раніше спливу мінімального строку інвестування», тобто предявлення позивачем вимоги про повернення інвестицій є тільки початком строку виконання і виконання відповідачем обовязку повернення суми інвестиції «в міру надходження коштів від продажу активів інвестиційної програми» буде належним виконанням умов договору.

Зазначений строк та порядок виконання відповідачем обовязку по поверненню суми інвестиції, передбачений сторонами при укладенні договору про інвестиційну діяльність від 11.05.2010 року є договірним, що відповідає положенням ст.. 627 ЦК України.

Договірні строки встановлюються за домовленістю сторін у відповідному правочині. Метою встановлення договірних строків є визначення сторонами за договором певного періоду у часі, у який мають бути виконані конкретні зобов'язання, визначені договором. Такі строки можуть бути змінені, скорочені або подовжені за домовленістю сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, після визначення сторонами порядку повернення суми інвестицій шляхом зарахування на банківську карту позивача , в додатку до договору про інвестиційну діяльність від 01.12.2011 року ( а.с. 19)., відповідач наступного дня 02.12.2011 р. перерахувала на банківську карту позивача 995 грн. на виконання обовязку по поверненню суми інвестицій (а.с.20), вже в ході розгляду справи відповідачем переховано позивачу 500 грн.9 а.с. 49)., після укладення договору купівлі-продажу товару від 15.06.2012 року (а.с.50, 51).

Таким чином, позивачем надані суду докази на підтвердження виконання нею обовязку по поверненню суми інвестицій відповідно до умов договору, тому відсутні підстави вважати її такою, що прострочила виконання зобовязання, на що посилався позивач.

В ході розгляду даної справи позивач не посилався на порушення відповідачем порядку повернення суми інвестицій, передбаченого п.4.3 договору, а саме ненадання йому коштів при їх надходженні від продажу активів інвестиційної програми.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача щодо порушення відповідачем умов договору про строк виконання обовязку по поверненню суми інвестиції та порушення його прав відповідачем при виконанні укладеного ними договору.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 1, 2, 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.. 525,526,530,627 Цивільного кодексу України, керуючись ст.. ст. ст. 10, 57-60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошової суми на виконання договору відмовити

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

Суддя

ОСОБА_3