Рішення № 26547577, 14.08.2012, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/841/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2012 р. року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Холкіна Г. І.,

при секретарі Жмак Е.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником, - встановив:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» звернулось до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником ОСОБА_2 в розмірі 7 200,00 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що 16.02.2012 року відповідач був прийнятий на роботу у якості торгового агента. 21.02.2012 року згідно розпорядження директора №21/02 з метою оплати на користь ТОВ «ТЕС-Авто» маркетингових послуг з внесення інформації про товари ТОВ «Сатурн Дистрибьюшн» до інформаційної бази продаж ТОВ «ТЕС-Авто», ОСОБА_2 під звіт були видані грошові кошти в сумі 7200 гривень, видачу яких було оформлено видатковим касовим ордером від 21.02.2012 року у відповідності до п.3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2007 року, зареєстрованого в Мінюсті України від 13.01.2005 року за №40/10320. Відповідно до п.2.11 вказаного Положення видача готівкових коштів під звіт на виробничі (господарські) потреби дозволяється на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України. Порядком складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або под. звіт, затверджених наказом ДПА України №996 від 23.12.2010 року. Зареєстрованим в Мінюсті України від 13.01.2011 року за №44/18782, передбачено, що звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення пятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів така сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час складання зазначеного звіту. Звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у само зайнятої особи. Протягом зазначених строків і на момент подання позову до суду звіт про використання виданих ОСОБА_2 коштів до позивача не надходив, підтвердні документи, які б підтверджували їх відповідне витрачання відповідачем, останнім не надані. Отримані грошові кошти ОСОБА_2 товариству не повернені у звязку с чим позивач просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 7200 гривень.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 у судове засідання не зявилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.02.2012 року відповідач був прийнятий на роботу у якості торгового агента, згідно копії наказу №23-к/1 від 16.02.2012 року (а.с.4). 21.02.2012 року згідно розпорядження директора №21/02 з метою оплати на користь ТОВ «ТЕС-Авто» маркетингових послуг з внесення інформації про товари ТОВ «Сатурн Дистрибьюшн» до інформаційної бази продаж ТОВ «ТЕС-Авто», ОСОБА_2 під звіт були видані грошові кошти в сумі 7200 гривень (а.с.6). Видачу грошей було оформлено видатковим касовим ордером від 21.02.2012 року у відповідності до п.3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2007 року, зареєстрованого в Мінюсті України від 13.01.2005 року за №40/10320 (а.с.7). Відповідно до п.2.11 вказаного Положення видача готівкових коштів під звіт на виробничі (господарські) потреби дозволяється на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України. Порядком складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або под. звіт, затверджених наказом ДПА України №996 від 23.12.2010 року. Зареєстрованим в Мінюсті України від 13.01.2011 року за №44/18782, передбачено, що звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення пятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів така сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час складання зазначеного звіту. Звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у само зайнятої особи. Протягом зазначених строків і на момент подання позову до суду звіт про використання виданих ОСОБА_2 коштів до позивача не надходив, підтвердні документи, які б підтверджували їх відповідне витрачання відповідачем, останнім не надані. Крім того, відповідачу був направлений лист з вимогою повернути товариству грошові кошти, згідно копії листа вих.№1-21105 від 23.05.2012 року, який залишено ОСОБА_2 без відповіді (а.с.8-10).

Згідно ст.130 Кодексу Законів про Працю України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Згідно ст.134 ч.1 п.2 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.

За приписами ст.135 КЗпП України межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, встановлюються законодавством. Однак, на сьогодні законодавчо не встановлені правила, передбачені ст.135 КЗпП України. В законодавстві України немає норм, які б установлювали межі матеріальної відповідальності, відмінні від меж, встановлених ст.130, 132, 133, 134 КЗпП України.

Виходячи з вимог ст.15 ЦПК України суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 1353, 137 КЗпП залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню.

При вирішенні даних спірних правовідносин судом враховуються також положення ст.233 ч.3, 4 КЗпП України, відповідно до яких для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений ст.233 КЗпП України річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

Таким чином, з огляду на викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 7 тис. 200 грн.

Згідно ст.88 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, відповідно до 130, 134 ч.1 п.3, 1353, 136, 137, 232 КЗпП, постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками", керуючись ст.ст.27, 57-61, 88, 209, 212-215, 218, 224-233 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 7200, 00 гривень (сім тисяч двісті гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сатурн Дистрибьюшн» витрати по сплаті судового збору у розмірі 214, 60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою в Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 (десяти днів) з дня отримання копії.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

ОСОБА_4