Ухвала суду № 26544072, 18.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5030/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

прокурор Овчаренко О.З.

пр-к позивача Марченко В.І.

пр-к відповідача Грембовський В.О., Макар О.З.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 жовтня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗУМОС»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва, Головного управління Державного казначейства України у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва №0000150702 від 26.02.2010 та стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 5383612 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 жовтня 2011 року в позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.

Прокурор, після відкриття апеляційного провадження, подала заяву про приєднання до апеляційної скарги з викладених в ній підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24.02.2010 року відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2004 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт № 18/-7-02/32706781 від 24.02.2010 року, яким встановлено, що позивач не відповідає вимогам податкового законодавства щодо наявності права на отримання бюджетного відшкодування, так як не є платником ПДВ, оскільки свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37640654 видане Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва 11.12.2003 анульоване 25.10.2007.

У абзаці 3 висновку Акта перевірки зазначено, що на момент перевірки згідно даних картки особового рахунку заявлена позивачем до відшкодування сума податку на додану вартість з бюджету в рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по декларації за березень 2004 року обліковується в розмірі 4925100грн.

Податковим повідомленням-рішенням форми «В3»№ 0000150702 від 26.02.2010 р., позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні на суму ПДВ в розмірі 4 925 100 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення рішення № 0000150702/0 від 26.02.2010 прийняте відповідачем на підставі незаконно проведеної перевірки та стосується зменшення суми бюджетного відшкодування, якого не існувало.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може не погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.7.4, п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на час перевірки), платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом першої інстанції, перевірку призначено наказом ДШ №80 від 23.02.2010 перевірку з посиланням на п.9 ч. 6 ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" для перевірки права на отримання бюджетного відшкодування за березень 2004 року.

Перевірка достовірності нарахування позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2004 року проведена 24.02.2010, тобто з порушенням вимог податкового законодавства.

Будь-яких доказів звернення позивача у 2010 р. за бюджетним відшкодуванням не надано.

А тому, підстави для проведення позапланової перевірки відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки податкове повідомлення рішення № 0000150702/0 від 26.02.2010 прийняте відповідачем на підставі незаконно проведеної перевірки з питання , за яким перевірка вже проводилася раніше, то воно є протиправним.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.