Ухвала суду № 26543986, 09.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 р.Справа № 2а-2362/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2012р. по справі № 2а-2362/12/2070

за позовом Первомайського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Первомайське комунальне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 24.10.2011 року №0001551528 про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 2065355,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2012р. по справі № 2а-2362/12/2070 адміністративний позов Первомайського комунального виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення - рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 24.10.2011 року №0001551528.

Відповідач, Лозівська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, та зазначає, що об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у 2 кварталі 2011 року сформовано позивачем з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого за підсумками 2010 року. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2012р. по справі № 2а-2362/12/2070 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної інстанції, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. Лозівська об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за II квартал 2011 року Первомайського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, за результатами якої складено акт № 129/15/22714272 від 10.10.2011 р.

Перевіркою встановлено порушення платником податків п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень та п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, а саме позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2065355,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011 року №0001551528, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2065355,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням -рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації у Харківській області та до Державної податкової служби України, за результатами розгляду скарг позивача рішеннями №5817/10/25-103 від 20.12.2011 року та №1214/6/10-2415 від 19.01.2012 року оскаржуване податкове повідомлення -рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Первомайське комунальне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства правомірно склало декларації з податку на прибуток за II квартали 2011 року, і підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду та донарахування податку на прибуток у податкового органу не було.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно наданої декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року по рядку 08 (об'єкт оподаткування) підприємством задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 2065355,00 грн., а від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у рядку 04.9 склало 2504975,00 грн. (а.с. 110-112). Позивачем, згідно ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду та на суму амортизаційних відрахувань, а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було від'ємне значення (збитки) минулих років, задекларованих позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань за 2009 рік, у деклараціях з податку на прибуток за І квартал 2010 року, за півріччя 2010 року, за ІІІ квартал 2010 року та за 2010 рік з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань за 2010 рік (а.с. 134, 96-109).

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, підприємство по рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, зазначило від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 2065355,00 грн., в який перенесло показники, відображені по рядку 08 та по рядку 04.9 відповідно до декларації, складеної за І квартал 2011 року (а.с. 113-119).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно складено декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, а відтак підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у податкового органу не було.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення», розділ III «Податок на прибуток» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Разом із тим, відповідно до розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Тому колегія суддів зазначає, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями Податкового кодексу України.

Матеріалами справи встановлено, що спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням товариством в податковій звітності за І та II квартали 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п. 150.1 ст.150 Податкового кодексу України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення», пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Податковим органом не враховано того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Тому позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування, мав керуватися положеннями саме Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно із пунктом 22.4 ст.22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. З викладеного вбачається, що від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді було передбачено нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у той час.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем, згідно зі ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду, а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 п. 22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», було від'ємне значення (збитки) минулих періодів і на суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

В Акті перевірки відповідач вказує, що до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за II квартал 2011 року підлягає включенню лише від'ємне значення, що виникло в першому кварталі, в той же час не зазначає, куди слід включити від'ємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема, 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із вище проаналізованими положеннями нормативно-правових актів.

Позивачем в підтвердження сум витрат підприємства у розмірі 236348,00 грн., які утворилися станом на 01.01.2010 року та у розмірі 2268627,00 грн., що були задекларовані у декларації з податку на прибуток за 2010 рік, надані до суду відповідні рахунки, акти виконаних послуг та приймання-передачі, накладні (а.с. 125-133, 135-142).

Посилання відповідача в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції не врахував висновок науково-практичної експертизи, складеного Науково-дослідним інститутом правового забезпечення інноваційної діяльності Національної академії правових наук щодо роз'яснення чи правомірно платники податків у складі податкової звітності з податку на прибуток, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховують не лише від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року, а й від'ємне значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року за підсумками 2010 року, колегія суддів не приймає, оскільки відповідно до чинного законодавства України вказаний висновок не має обов'язкового характеру.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач правомірно склав декларацію з податку на прибуток за II квартал 2011 року, і підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду та донарахуванню податку на прибуток у податкового органу не було.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв всупереч вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2012р. по справі № 2а-2362/12/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2012р. по справі № 2а-2362/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.