Рішення № 26543593, 02.10.2012, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

02.10.2012р. Справа №18/1536/12

За позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», вул. Комарова, 2а, м. Полтава, Полтавська область, 36008

до Колективного підприємства «Індтрикотаж», вул. Леніна, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36020

про стягнення 30 087,37 гривень

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Данілова Н.Н. дов.№ 19-04/44 від 04.01.2012 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 30087,37 грн. заборгованості за договором № 550 від 03.09.2007 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

20.08.2012 року за вх. канцелярії суду № 10998д позивач подав до суду супровідний лист з додатками. Суд даний лист прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

02.10.2012 року за вхідним № 12971д(канцелярії суду) представник позивача, Данілова Н.Н. надала клопотання про припинення провадження в частині стягнення 14777,60 грн. основної суми заборгованості, в зв"язку з сплатою відповідачем. Суд надане клопотання прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Роглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги частково виходячи з наступного:

03.09.2007 року між обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтавтеплоенерго" (далі - Теплопостачальна організація, Позивач) та Колективним підприємством «Індтрикотаж»(далі - КП "Індтрикотаж", Відповідач) було укладено договір №550 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення нежитлового приміщення відповідача по вул. Леніна, 13 в м. Полтава. (далі - Договір).

У п.1 договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов"язання забезпечити гаряче водопостачання приміщень Споживача до межі розподілу будівель вул. Леніна, 13 в м. Полтава. Загальна площа приміщення становить 265,7 кв.м.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

На момент укладення договору вартість 1кв.м. - 5,94 грн., оплата за місяць 21578,26 грн. (з врахуванням ПДВ)

Згідно п.15 договору ( в редакції додаткової угоди № 3 ) споживач зобов'язується проводити оплату за опалення у строк до 30 числа поточного місяця, кінцевий строк до 15 числа місяця наступного за розрахунковим. Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію. Так, за період з 01.10.11 р. по 23.07.12 р. утворилась заборгованість в сумі 14777,60 грн.

Позивач в клопотання від 02.10.2012 року просить суд припинити провадження в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 14 777,60 грн., в зв"язку зі сплатою позивачем.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. Аналогічні положення закріплено у ч.І ст. 193 ГК України. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», одним з основних обов'язків відповідача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

4.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно зі ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 1 Закону України № 686 - ХІУ від 20.05.1999 року "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" (із змінами і доповненнями) за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної cyми боргу.

На підставі ст. 611 ЦК України, ст. 229, 230 ГК України, п.16 зазначеного договору позивачем нарахована пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в сумі 1 140,54 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Позивачем Відповідачу нараховано 3% річних в сумі 322,40 грн., індексу інфляції в сумі 209,76 грн.

Віповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599ЦК України).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процессу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено частково.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 47і, 49,69, 75,77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині стягнення 14777,60 грн. в з'язку зі сплатою, на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

3.Стягнути з Колективного підприємства «Індтрикотаж», код ЄДРПОУ (вул. Леніна, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36020) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", код ЄДРПОУ 03338030 (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, Полтавська область, 36008; р/р № 260007148 АК "Полтава-банк", МФО 331489) 3% річних в сумі 322,40 грн., індексу інфляції в сумі 209,76 грн., пеню в розмірі подвійної облікової ставки- 1140,54 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 96,57 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.10.2012 року

СУДДЯ Іваницький