Рішення № 26543437, 03.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/6272-2012 03.07.12

За позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфорт"

про стягнення штрафу у розмірі 10 000 грн. та пені у розмірі 5 850 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Мілевська В.А., Новицький М.З.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфорт" про стягнення штрафу у розмірі 10 000,00 грн. та пені у розмірі 5 850,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.01.2012 р. №6/01-П накладено штраф на відповідача за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та останній станом на момент звернення до суду його не сплатив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.05.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

25.05.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн. штрафу та 8 850,00 грн. пені.

Розгляд справи неодноразово переносився через нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

06.06.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 10 000,00 грн. та 10 000,00 грн. пені за період з 31.03.2012 р. по 14.06.2012 р.

Розглянувши подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

У судовому засіданні 26.06.2012 р. судом оголошувалась перерва до 03.07.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Проте, суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, однак відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.07.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України розглянувши справу № 106-01/09.11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфорт", прийняв рішення від 26.01.2012 р. №6/01-П, яким визнав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфорт" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

У зв'язку із вказаним порушенням відповідача, рішенням Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №6/01-П 26.01.2012 р. було накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфорт" у розмірі 10 000, 00 грн.

30.01.2012 р. представник відповідача Слюсаренко О.А. за довіреністю від 23.12.2009р. отримав рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №6/01-П 26.01.2012 р., що підтверджується розписом на примірнику вищевказаного рішення.

Однак, відповідачем сума штрафу сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення суми штрафу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфорт".

Крім суми штрафу позивач нарахував за період з 31.03.2012 р. по 14.06.2012 р. пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотки від суми штрафу, що відповідно до розрахунку позивача складає 10 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Тому кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 30.03.2012 р.

Згідно п. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів зворотнього суду не надано.

Таким чином відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від сплати у встановлений Законом термін накладеного на нього позивачем штрафу.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10 000, 00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 10 000,00 грн. за період з 31.03.2012 р. по 14.06.2012 р.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Суд погоджується з розрахунком суми пені, наданого позивачем, який розраховано за відповідний період прострочення сплати штрафу з 31.03.2012 р. по 14.06.2012 р. та згідно вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене вимоги позивача про стягнення пені в сумі 10 000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреного судом.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня відповідачем не сплачені, доказів на підтвердження їх сплати відповідачем не надано.

Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфорт" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12 код ЄДРПОУ 14357970) до загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: УДКС у Шевченківському районі м. Києва, (р/р 31117106700011, МФО 821019, код за ЄДРПОУ 37995466) штраф у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфорт" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12 код ЄДРПОУ 14357970) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 06.07.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.