Рішення № 26543305, 12.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/6671-2012 12.07.12

За позовом Малого приватного підприємства "Елтранс"

до Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС"

про стягнення 197 520,57 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Яворська Г.І.

від відповідача: Ільїн С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Мале приватне підприємство "Елтранс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" про стягнення боргу в розмірі 197 520,57 грн. з яких: 183 313,75 грн. основного боргу, 14 206,82 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг згідно договору на розробку проектно-вишукувальної документації № Е 0821 від 28.05.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.06.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що відповідачем не було порушено вимог договору, оскільки розрахунок проводиться після надходження коштів від Головного управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради на рахунок відповідача (п.3.5. договору). Крім того, нарахована пеня є безпідставною, оскільки відповідач не порушив грошового зобов'язання.

Також представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, в якому просить залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача -Головне Управління Транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Розглянувши подане клопотання, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Однак відповідач не зазначив, яким саме чином рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки Головного управління Транспорту та зв'язку виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а тому суд відмовляє у його задоволенні.

У судовому засіданні 13.06.2012 р. та 26.06.2012 р. судом оголошувалась перерва відповідно до 26.06.2012 р. та до 12.07.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним вимоги.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.07.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2008 року між Малим приватним підприємством "Елтранс" та Комунальним підприємством "Київпастранс" було укладено Договір на розробку проектно-вишукувальної документації № Е 0821, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов'язання за плату, відповідно до умов цього договору, та за завданням на проектування надати послуги з архітектурних проектувальних робіт транспортних споруд (проектування реконструкції трамвайної лінії по вул. Фрунзе). Стадії «Ескізний проект»та «Робоча документація».

Відповідно до п. 2.2. договору виконавець приступає до виконання проектних робіт за договором не пізніше 7 календарних днів з моменту отримання від відповідача завдання на проектування, інших вихідних даних, необхідних для складання проектно-кошторисної документації по об'єкту, визначеному п. 2.1. даного договору.

Згідно п. 3.1. договору вартість проектних робіт відповідно до тендерних пропозицій та протоколу погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною даного договору та кошторисів становить 2 099 092,31 грн.

У п. 3.5. договору сторони погодили, що після завершення проектних робіт у повному обсязі або окремого етапу та передачі готової документації відповідачу в повному обсязі, яка повинна повністю відповідати вимогам, що ставляться до такого виду робіт відповідно до чинного законодавства України, останній, не пізніше 10-ти днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, виконує розрахунок з позивачем по договору в повному обсязі або в частині вартості виконаного етапу проектних робіт. Розрахунок проводиться після надходження коштів від Головного управління транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рахунок відповідача.

Відповідно до п. 6.2.3. договору відповідач відповідно до умов договору взяв на себе зобов'язання забезпечити своєчасну оплату проектних робіт в терміни і в обсягах, визначених умовами даного договору та у календарному плані.

Згідно п. 8.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.200 8р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків по даному договору.

Додатковими угодами №1,2,3,4,5,6,7 до договору на розробку проектно-вишукувальної документації № Е 0821 від 28.05.2008 р. строк дії договору було подовжено до 31.12.2011 р.

Судом встановлено, що позивачем було надано послуг на загальну суму 615 414,75 грн., що підтверджується актами здачі-приймання, однак відповідач розрахувався частково в сумі 432 101,00 грн., в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 183 313,75 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором на розробку проектно-вишукувальної документації № Е 0821 від 28.05.2008 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 183 313,75 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 14 206,82 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору на розробку проектно-вишукувальної документації № Е 0821 від 28.05.2008 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов договору позивач надав послуг на загальну суму 615 414,75 грн., що підтверджується актами здачі-приймання (копії в матеріалах справи).

Однак станом на час вирішення спору відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 432 101,00 грн., в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 183 313,75 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами було проведено звіряння взаємних розрахунків та підписано Акт від 10.01.2011 р., в якому повноважні представники юридичних осіб сторін узгодили, що заборгованість відповідача перед позивачем обліковується наведеними доказами та складає -183 313,75 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо непорушення ним зобов'язання, у зв'язку з відсутністю фінансування, оскільки пунктом 6.2.3. Договору визначено, що замовник взяв на себе зобов'язання забезпечити своєчасну оплату проектних робіт в терміни і в обсягах, визначених умовами укладеного Договору та у календарному плані. Зміни до тексту договору відповідач не ініціював і таких доказів суду не представлено. Відповідачем наводилась інформація про фінансові результати діяльності комунального підприємства, що вказує на здійснення ним господарської діяльності. Інформація прийнята судом до відома проте не може бути підставою для зменшення відповідальності відповідача за невиконання договірних умов.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору на розробку проектно-вишукувальної документації № Е 0821 від 28.05.2008 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення 183 313,75 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 14 206,82 грн. за період шести місяців з моменту виникнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Суд погоджується з розрахунком пені наданим позивачем, який відповідає вимогам законодавства та визнає вимоги про стягнення 14 206,82 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Малого приватного підприємства "Елтранс" задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2, код ЄДРПОУ 31725604), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Малого приватного підприємства "Елтранс" (03038, м. Київ, вул. Велика Китаївська, буд. 10, літ. А, код ЄДРПОУ 22925885) 183 313 (сто вісімдесят три тисячі триста тринадцять) грн. 75 коп. основного боргу, 14 206 (чотирнадцять тисяч двісті шість) грн. 82 коп. - пені та 3950 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 42 коп. -судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 16.07.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.