Рішення № 26543233, 20.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/6504-2012 20.06.12За позовом Закритого акціонерного товариства "Просто-страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 9 982,28 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення 9 982,28 грн. Позовні вимоги обґрунтовані виплатою страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів № АТК 170712 від 15.10.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.06.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

31.05.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечує, оскільки зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 7 233,14 грн. на користь позивача згідно проведеного розрахунку.

31.05.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача також подав заяву про розгляд справи за відсутності представника з урахуванням відзиву.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення представників сторін та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

У процесі провадження у справі представник позивача подав заяву, в якій зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" сплатило Закритому акціонерному товариству "Просто-страхування" суму боргу в розмірі 7 233,14 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №5832 від 28.05.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 р. припинено провадження у справі в частині стягнення 7 233,14 грн. за відсутністю предмету спору.

Розгляд справи переносився через нез'явлення у судове засідання повноважних представників відповідача та неналежним виконанням ними вимог суду.

У дане судове засіданні представники сторін не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Проте, суд відзначає, що сторони повідомлялися ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, однак в судове засідання своїх представників не направили.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.06.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Просто-страхування" та Овчинниковою Яною Сергіївною укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № АТК 170712, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом -«Toyota Rav 4», державний номер АН 0701 СК.

Найманування Закритого акціонерного товариства "Просто-страхування" 18.05.2011 р. було змінено на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна", що підтверджується статутом, затвердженим загальними зборами акціонерів ( протокол №1 від 14.04.2011 р.) та зареєстрованого державним реєстратором Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації 18.05.2011 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування»визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як встановлено судом, 19.05.2009 р. на просп. Ілліча в м. Донецьк сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota Rav 4», державний номер АН 0701 СК, під керуванням Овчинникової Яни Сергіївни та автомобіля «Hyundai Tucson», державний номер АН 1860 СК, під керуванням Бойка Андрія Олександровича.

При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Країна" автомобіль «Toyota Rav 4», державний номер АН 0701 СК.

У відповідності до постанови Калінінського районного суду м. Донецька від 16.06.2009 р. Бойка Андрія Олександровича визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 19.05.2009 р. на просп. Ілліча в м. Донецьк за участю автомобілів «Toyota Rav 4», державний номер АН 0701 СК та автомобіля «Hyundai Tucson», державний номер АН 1860 СК.

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавчого дослідження №349/05 від 22.05.2009 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Rav 4», державний номер АН 0701 СК склала 10 879,53 грн.

29.05.2009 р. позивачем було складено страховий акт, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 9 982,28 грн.

Відповідно до зазначених вище висновку спеціаліста авто товарознавчого дослідження, страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 9 982,28 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №501 від 26.06.2009 р. (копія -у матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" зазначає, що у зв?язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Toyota Rav 4», державний номер АН 0701 СК, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Hyundai Tucson», державний номер АН 1860 СК застрахована у Приватному акціонерноу товаристві "Страхова компанія "Українська страхова група" за полісом № ВС/3473931 від 03.10.2008 р., а також з огляду на те, що водія «Hyundai Tucson», державний номер АН 1860 СК визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу у розмірі 9 982,28 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

03.10.2008 р. р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та Бойком Андрієм Олександровичем укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом №ВС/3473931, відповідно до якого застраховано цивільну відповідальність Бойка Андрія Олександровича за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «Hyundai Tucson», державний номер АН 1860 СК.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, у зв?язку з настанням страхового випадку -пошкодженням Бойком Андрієм Олександровичем автомобіля «Toyota Rav 4», державний номер АН 0701 СК, що належить Овчинниковій Яні Сергіївні у відповідача виник обов?язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування власнику автомобіля «Toyota Rav 4», державний номер АН 0701 СК у розмірі 9 982,28 грн., було сплачено Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" на підставі договору страхування.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" сплатило Приватному акціонерному товариству "Просто Страхування" відшкодування в порядку регресу на суму 7 233,14 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями №5832 від 28.05.2012 р.

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «Toyota Rav 4», державний номер АН 0701 СК, у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку -до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група".

17.04.2012 р. позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою вих. 04-2835 від 17.04.2012 р., яка отримана ним 27.04.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про відшкодування в порядку регресу 9 982,28 грн.

Згідно ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З полісу № ВС/3473931 від 03.10.2008 р., яким застраховано цивільну відповідальність Бойка Андрія Олександровича, вбачається, що розмір франшизи за даним полісом становить 510,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що розмір страхового відшкодування, яке зобов'язане виплатити Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" зменшується на розмір франшизи 510,00 грн. та становить 2 239,14 грн.

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов'язання по відшкодуванню іншому страховику шкоди в порядку регресу, однак, цей строк пов'язаний з моментом пред'явлення відповідною особою зворотної вимоги до відповідача.

Такої позиції притримується і Вищий господарський суд України в своїх постановах від 06.12.2011 р. у справі №23/279, від 06.12.2011 р. у справі №16/335, від 28.02.2012 р. у справі №7/088-11.

За таких умов, в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України обов'язок відповідача виплатити суму страхового відшкодування у порядку регресу в розмірі 2 239,14 грн. виник саме з 27.04.2012 р. та починаючи з 03.05.2012 р. відбулось порушення відповідачем свого зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів перерахування коштів у якості регресного відшкодування на суму 2 239,14 грн. Приватному акціонерному товаристві "Просто Страхування", а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Просто Страхування" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова, буд. 32-А, код - 30859524) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Просто Страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код - 24745673) 2 239 (дві тисячі двісті тридцять девять) грн. 14 коп. в порядку регресу та 361 (триста шістдесят одну) грн. 02 коп. -судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 21.06.2012 р

Суддя Бондарчук В.В.