Постанова № 26542856, 24.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2012 р. Справа № 5017/487/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. -головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2012 року у справі № 5017/487/2012 Господарського суду Одеської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон, до: 1) Військової частини А-1620, м. Одеса; 2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона, м. Херсон, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -Військова частина А-1088, м. Херсон, про стягнення 56 163,80 грн.,

за участю представників:

позивача -Копчак В.Т. (дов. № 07/2065-12 від 03.01.12);

відповідачів -не з'явились;

третьої особи -не з'явились,

встановив:

У лютому 2012 року позивач ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" пред'явив у господарському суді позов до відповідачів Військової частини А-1620 та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона про стягнення 56 163,80 грн.

Вказував, що 01.03.04 між ним та Військовою частиною А-1620 був укладений договір про постачання електричної енергії № 475, згідно умов якого він (постачальник) зобов'язався постачати споживачу (відповідачу-1) електричну енергію, а споживач -здійснювати оплату спожитої електричної енергії в порядку та строки, передбачені договором.

Зазначав, що 05.02.08 між Військовою частиною А-1620 (споживачем за договором про постачання електричної енергії № 475) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона (поручителем) був укладений договір поруки № 475/2, згідно якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором в межах щомісячно виставлених рахунків за спожиту активну та реактивну електроенергію, в т.ч. ПДВ та інших видів платежів згідно договору про постачання електричної енергії № 475 від 01.03.04.

Посилаючись на перевищення відповідачем-1 договірних величин споживання електричної енергії у березні -травні та липні 2011 року, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно 44 793,93 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, а також 2 810,84 грн. інфляційних втрат, 1 386,51 грн. річних та 7 172,52 грн. пені, а всього -56 163,80 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25 квітня 2012 року (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено.

Постановлено стягнути солідарно з Військової частини А-1620 та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона на користь ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 44 793,93 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 2 810,84 грн. інфляційних втрат, 1 386,51 грн. річних, 7 172,52 грн. пені та 1 609,50 грн. судових витрат.

Рішення мотивоване посиланнями на споживання відповідачем-1 у березні -травні та липні 2011 року електричної енергії з перевищенням договірної величини, що відповідно до приписів ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" є підставою до стягнення з відповідачів, як солідарних боржників, двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії та інфляційних втрат, 3 % річних і пені за порушення строків оплати спожитої електричної енергії.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2012 року (колегія суддів у складі: Лисенко В.А. -головуючого, Мацюри П.Ф., Філінюка І.Г.) рішення змінено, позов задоволено частково.

Постановлено стягнути солідарно з Військової частини А-1620 та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсону на користь ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 27 935,80 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у березні та липні 2011року та 668,03 грн. інфляційних втрат; 736,32 грн. річних; 100 грн. пені, 1 053 грн. витрат на судовий збір.

В решті позову відмовлено.

Постанова обґрунтована посиланнями на ту обставину, що акти обсягів споживання електричної енергії у квітні -травні 2011 року підписані не уповноваженою особою відповідача-1, тому не можуть бути належними доказами споживання останнім електричної енергії у понаддоговірних обсягах.

У касаційній скарзі ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 230 ГК України, ст.ст. 215, 227, 625 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.03.04 між ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (постачальником) та Військовою частиною А-1620 (споживачем) був укладений договір про постачання електричної енергії № 475, згідно умов якого постачальник зобов'язався постачати споживачу електричну енергію, а споживач -здійснювати оплату спожитої електричної енергії в порядку та строки, передбачені договором.

Згідно ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 1, 2 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників" відповідач-1 зобов'язався 10 числа кожного місяця знімати показники електролічильників встановлених на його об'єктах (передбачених у додатку № 5) та здійснювати оформлення акта про обсяги використаної електроенергії за розхунковий період, який надавати до розрахункового відділу позивача протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.

Судами встановлено, що про обсяги споживання електроенергії відповідач-1 звітував позивачу за кожний розрахунковий період з березня 2011 року по січень 2012 року шляхом оформлення відповідних актів спожитої електроенергії згідно показників засобів обліку електроенергії, на підставі яких позивач виставляв відповідачу-1 рахунки для оплати спожитої електричної енергії.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію (активну та реактивну) передбачений у додатку № 2 до договору № 475 від 01.03.04, згідно до п. 3 якого рахунки на оплату електроенергії мають бути оплачені відповідачем-1 протягом 10 днів з дня їх отримання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

20.09.10 сторонами підписано додаток № 1 до договору № 475, яким було погоджено обсяги постачання електроенергії на 2011 рік.

Між тим, судами встановлено, що відповідачем-1 у березні -травні та липні 2011 року спожито електричної енергії з перевищенням погоджених обсягів договірних величин споживання електроенергії.

Приписами ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

На сплату спожитої відповідачем-1 електричної енергії (активної та реактивної) з врахуванням перевищення договірних величин споживання у вказаному періоді, позивачем були виставлені рахунки № 475 від 11.04.11, від 11.05.11, від 10.06.11 та від 10.08.11, які сплачені частково лише за активну та реактивну електроенергію, 44 793,93 грн. спожитої електричної енергії з перевищенням договірних величин споживання, відповідачем-1 не сплачено.

Водночас судами встановлено, що 05.02.08 між Військовою частиною А-1620 (споживачем за договором про постачання електричної енергії № 475) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона (поручителем) був укладений договір поруки № 475/2, згідно якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором в межах щомісячно виставлених рахунків за спожиту активну та реактивну електроенергію, в т.ч. ПДВ та інших видів платежів згідно договору про постачання електричної енергії № 475 від 01.03.04.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Таким чином, враховуючи споживання відповідачем-1 у березні -травні та липні 2011 року електричної енергії з перевищенням погоджених обсягів договірних величин споживання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про наявність правових підстав до покладення на відповідачів, як солідарних боржників, обов'язку по сплаті двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, як встановлено положеннями ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".

Разом з тим, змінюючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи частково вимоги про стягнення двократної вартості електроенергії, суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено понаддоговірне споживання відповідачем-1 електричної енергії у квітні-травні 2011 року, та посилався при цьому на підписання актів обсягу споживання електричної енергії неуповноваженою особою.

Так, згідно 120 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.08, у зв'язку зі службовою необхідністю на військовослужбовця, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою рівнозначною або вищою посадою.

За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції про те, що акти обсягу споживання електричної енергії за квітень та травень 2011 року підписані т.в.о. В/Ч 1088 майором Канарським О.А., якій не мав довіреності від юридичної особи В/Ч А- 1620 на оформлення зазначених документів та узгодження фактичного обсягу переданої та поставленої споживачу електричної енергії, є помилковими.

Крім того, предметом даного спору є стягнення коштів за понаддоговірне споживання електричної енергії, яка фактично спожита та має бути оплачена.

Щодо заявлених вимог про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені, слід зазначити наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем-1 строків оплати спожитої активної та реактивної електричної енергії, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено вимоги позивача про покладення на відповідачів обов'язку по їх сплаті.

Пунктом 4.2.1 договору сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.2.3.-2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком "порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Встановивши порушення відповідачем-1 договірного зобов'язання в частині вчасної оплати за спожиту активну та реактивну електричну енергію, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про наявність правових підстав до стягнення з відповідачів пені, проте не врахував приписів ч. 6 ст. 232 ГК України щодо строків нарахування пені та дійшов помилкових висновків про наявність правових підстав до стягнення пені за період з 25.03.11 по 13.02.12, в зв'язку з чим рішення місцевого суду в частині вимог про стягнення пені підлягає зміні шляхом задоволення вимог про стягнення пені за період з березня 2011 року по серпень 2011 року.

Змінюючи рішення місцевого суду та зменшуючи розмір пені, в зв'язку із зменшенням суми основного боргу, суд апеляційної інстанції неправильно встановив правову природу пені та помилково вважав, що останню може бути нараховано на двократну вартість електричної енергії, яка є господарсько-правовою санкцією за порушення у сфері господарювання, нарахування пені на яку діючим законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції слід змінити в частині вимог про стягнення пені.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2012 року у справі № 5017/487/2012 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Одеської області від 25 квітня 2012 року у справі № 5017/487/2012 змінити.

4. Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Військової частини А-1620 (65120, м. Одеса, вул. Магістральна, 37, код ЄДРПОУ 08502712, р/р 35210002000323, 35226007000323, 35221013000323 в УДК у Одеської області МФО 828011) та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсону (73008 м. Херсон, с. Чкалове, 37, а/с 158 код ЄДРПОУ 08294952 р/р 352140010039552 в ГУ ДКУ Херсонської області МФО 852010) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73000 м. Херсон вул. Пестеля 5, код ЄДРПОУ 05396638):

а) на рахунок зі спеціальним режимом використання у Філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021, МФО 352457, код 05396638, р/р 26036300020852 44 793,93 грн. (сорок чотири тисячі сімсот дев'яносто три гривні дев'яносто три копійки.) заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

б) на поточний рахунок № 26007010068166 у ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, код 05396638 2 810,84 грн. (дві тисячі вісімсот десять гривень вісімдесят чотири копійки) інфляційних втрат, 1 386,51 грн. (тисячу триста вісімдесят шість гривень п'ятдесят одну копійку) 3 % річних, 2 811,50 грн. (дві тисячі вісімсот одинадцять гривень п'ятдесят копійок) пені, 1 484,60 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1 039,22 грн. судового збору за перегляд справи судом касаційної інстанції.

В решті позову відмовити.

Господарському суду Одеської області видати накази".

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

О.А. Подоляк