Ухвала суду № 26542549, 22.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2012 р. м. Київ К-57427/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постановуДонецького апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009у справі № 2-а-7980/09/0570за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Елефант»доДержавної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецькатретя особа проДержавна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елефант»звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати недійсним рішення про застосування штрафних санкцій №0002692342 від 26.12.2008.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.09.2009 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.09.2009 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено -визнано недійсними рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька №0002692342 від 26.12.2008 про застосування штрафних санкцій у розмірі 22669,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька проведена перевірка господарської одиниці -магазина, який розташований за адресою: м. Донецька, вул. Челюскінців, 204, та належить позивачу;

- в ході перевірки встановлено недотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, що є порушенням вимог п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 13.01.2005 року № 40/10320;

- за результатами перевірки складено акт №0535/05/64/23/22016295 від 09.12.2008, на підставі висновків якого відповідачем прийнято рішення №0002692342 від 26.12.2008, яким до позивача згідно абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»застосовано штрафні санкції в сумі 22669,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, визнаючи недійсним рішення про застосування штрафних санкцій та задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про несвоєчасне оприбуткування готівки в касі та про необхідність застосування п.1 абз.3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995, оскільки судом встановлено, що готівка оприбуткована до каси підприємства в повній сумі її фактичних надходжень, здана до банку з оформленням відповідними касовими прибутковими та видатковими ордерами, але відповідний запис не був своєчасно проведений в книзі обліку РО.

Згідно п.7.5 р.7 Порядку реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 № 106/5297, передбачено використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записується окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі ОРО.

Відповідно до п.2.6 р.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 13.01.2005 року № 40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткування готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції факти, беручи до уваги вимоги вищенаведених норм, а також враховуючи вимоги ч.3 ст.2, ч.2 ст.71 КАС України, судова колегія касаційної інстанції погоджується з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою обставин справи, не спростованою доводами касаційної скарги, щодо наявності законних підстав для задоволення позову та визнання недійсним рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 22669,00 грн. на підставі абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний