Ухвала суду № 26541784, 09.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/28483/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого:Маринчак Н.Є.,Суддів:Вербицької О.В., Муравйова О.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Термо-Крим»

на постановуОкружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2010 рокута ухвалуСевастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2011 рокуу справі2а-13407/09/11/0170за позовом Приватного підприємства «Термо-Крим»(надалі ПП «Термо-Крим»)доДержавної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (надалі ДПІ в м.Сімферополі АР Крим)про визнання недійсними податкових повідомлень-рішеньвстановив:

ПП «Термо-Крим»звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до ДПІ в м.Сімферополі АР Крим в якому поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2011 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ПП «Термо-Крим»звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення ними норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали адміністративної справи, колегія суддів прийшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.08.2008 між ТОВ «Волопас - 2003»та ПП «Термо - Крим»укладено договір оренди промислових приміщень № 1733, згідно якого останній бере у тимчасове володіння промислове приміщення загальною площею 200 кв.м. (а.с.14-15). Згідно акту виконаних робіт № 00105 від 30.09.2008 вартість робіт склала 36580,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6096,67грн.; згідно виконаних робіт № 00095 від 30.08.2008 вартість виконаних робіт склала 26138,96грн., у т.ч. ПДВ - 4356,49грн., у зв'язку із чим, ТОВ «Волопас - 2003»надало позивачу накладні № 116 від 04.09.2008, № 123 від 09.09.2008, № 117 від 03.09.2008, № 120 від 08.09.2008, №119/1 від 05.09.2008, № 115 від 01.09.2008 на загальну суму 62717,96 грн., у тому числі ПДВ у сумі 10453,00грн.

01.09.2008 між позивачем та ТОВ «Волопас-2003»укладено договір оренди складських приміщень № 1728, згідно якого позивач бере у тимчасове володіння складське приміщення загальною площею 300 кв.м. Згідно акту виконаних робіт № 00154 від 30.09.2008 вартість виконаних робіт склала 19740,00 грн., у т.ч. ПДВ 3290,00 грн., у зв'язку із чим, ТОВ «Волопас - 2003»надало позивачу накладні № 158 від 30.09.2008 та № 156 від 29.09.2008 на загальну суму 19740,00 грн., у т.ч. ПДВ 3290,00грн.

11.09.2008 між ПП «Термо - Крим»та ТОВ «Волопас - 2003»укладено договір № 1730 про надання консультаційної послуги, згідно якого плата за надання консультаційної послуги складає 7800,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% у розмірі 1300,00 грн. Згідно виконаних робіт № 00120 від 11.09.2008 . загальна вартість робіт склала 7800,00 грн., у т.ч. ПДВ 1300,00 грн., у зв'язку із чим ТОВ «Волопас - 2003»надало позивачу накладну № 119 від 11.09.2008 на загальну суму 7800,00 грн., у т.ч. ПДВ 1300,00грн.

15.09.2008 між ТОВ «Волопас - 2003»та ПП «Термо - Крим»укладено договір купівлі - продажу № 1729, на виконання умов договору ТОВ «Волопас - 2003» позивачу видано накладні № 139 від 15.09.2008 № 140 від 16.09.2008 на загальну суму 35616,06 грн., у т.ч. ПДВ 5936,01 грн.

Загальна вартість товарів (робіт,послуг) отриманих позивачем від ТОВ «Волопас-2003»по вищезазначених господарських операціях склала 125858,02грн., в тому числі ПДВ 20979,01грн. Зазначені товари (роботи, послуги) були оплачені позивачем про що свідчать копії фіскальних чеків.

20.10.2008р. ПП «Термо - Крим»до податкової інспекції надано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008р., відповідно до бази даних податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, обсяг поставки (без ПДВ) щодо ТОВ «Волопас - 2003»склав 104667,00 грн., сума ПДВ - 20933,00 грн.

У період з 02.06.2009р. до 02.06.2009р. згідно із ч.6 п.1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Приватного підприємства «Термо - Крим»з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Волопас - 2003»за період з 01.02.2008р. до 30.09.2008р., в результаті якої 05.06.2009р. складено акт №5135/23-7/32681317.

Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем п.п.7.2.3, п.п. 7.2.4, п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 «Порядку заповнення податкової накладної», що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 20933,00грн., в т.ч. у вересні 2008р. в сумі 20933,00грн.

Посадові особи ПП «Термо - Крим», запрошені до ДПІ у м. Сімферополі для ознайомлення та підписання акту невиїзної позапланової перевірки від 05.06.2009р., не з'явилися, у зв'язку з чим складно акт відмови від ознайомлення та підписання акту невиїзної позапланової перевірки та підпису №2310/23-7 від 05.06.2009р.

Відповідно до підпункту "6" пункту 4.2.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року, встановлює обов'язок контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з п.. 17.1.3. ст.17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року (далі - Закон №2181), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 6.1. статті 6 Закону №2181 встановлено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

На підставі акту перевірки №5135/23-7/32681317 від 05.06.2009р., згідно з п. «б»п.п.4.2.2. ст. 4 та п.17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»23.06.2009р. відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №008102301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання: за основним платежем у розмірі 20933,000грн. та за штрафними санкціями у розмірі 10467,00 грн. (а.с.13).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його до ДПІ у м. Сімферополі, рішенням №4275/10/1/25-010 від 28.08.2009р. якої податкове повідомлення - рішення №008102301/0 від 23.06.2009р. залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с.118-120).

16.09.2009р. на підставі акту перевірки №5135/23-7/32681317 від 05.06.2009р., згідно з п. «б»п.п.4.2.2. ст. 4 та п.17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №008102301/1, яким визначено суму податкового зобов'язання, в тому числі за основним платежем у розмірі 20933,000грн. та за штрафними санкціями у розмірі 10467,00 грн. (а.с.66).

Згідно з п. 1.7 Закону «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР, 03.04.1997р. (далі Закон №168) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1. ст.7 Закону №168 - податковий кредит платника податку складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоду зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.2.6. п. 7.2 ст.7 Закону №168 - податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Зі змісту наведених норм випливає, що платник податку має право зменшити свої податкові зобов'язання з ПДВ на суму податкового кредиту, визначену в отриманих податкових накладних, при умові, що податкова накладна видана особою, зареєстрованою як платник ПДВ та оформлена відповідно до вимог ст. 7 Закону № 168.

Згідно п.9.1. ст.9 Закону №168 центральний податковий орган веде реєстр платників податку.

Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку(пп.9.2 ст.9 Закону№168).

Пунктом 9.3. ст.9 Закону №168 встановлено, що особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

Відповідно до пп. г) п.9.8. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429, затверджено «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 25 даного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Волопас - 2003»анульовано 02.04.2008р., про що свідчить Акт № 1802, затверджений начальником Святошинського району м. Києва (а.с. 132-133), отже, на момент здійснення господарських операцій, ПДВ по яких було позивачем включено до складу податкового кредиту вересня місяця 2008року, ТОВ «Волопас-2003»не був зареєстрований платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ було анульовано, що позбавило його права на складання та виписування податкових накладних.

З урахуванням вищевикладеного, ПП «Термо - Крим»безпідставно зменшено свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму податкового кредиту, визначеного в податкових накладних, виданих не платником ПДВ.

Таким чином, відповідач при винесенні податкових повідомлень - рішень №008102301/0 від 23.06.2009р. та №008102301/1 від 16.09.2009р. діяв на підставі та у межах чинного законодавства, відповідно позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Термо-Крим»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов