Постанова № 26539583, 17.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 жовтня 2012 року 12:12 № 2а-6545/12/2670

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація»

до

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва

Державної податкової служби

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001992202 від 28.04.2012

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація»(далі –позивач, ТОВ «НРВФ «Реставрація») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва (у зв’язку з реорганізацією - Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва Державної податкової служби, далі –відповідач, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001992202 від 28.04.2012.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

встановив:

Податковим повідомленням-рішенням №0001992202 від 28.04.2012 ТОВ «НРВФ «Реставрація» збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 115031 грн., у т.ч. за основним зобов’язанням у розмірі 115030 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі акту № 1350/2202/21553329 від 11.04.2012 «Про результати документальної невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація», код за ЄДРПОУ 21553329 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Дніпрорембуд-сервіс», код за ЄДРПОУ 34827449 за травень 2011 року»(далі –Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при відображенні в податковому обліку результатів фінансово-господарських взаємовідносин, відповідно до відомостей, отриманих за результатами перевірки ТОВ «Дніпрорембуд-сервіс», яке мало правові відносини з платником податків, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 115030 грн.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На виконання вищезазначених норм КАС України судом перевірено питання реального характеру операцій за договорами, укладеними між ТОВ «НРВФ «Реставрація»та ТОВ «Дніпрорембуд-сервіс».

Так, позивачем на підтвердження своєї правової позиції надано первинні документи: договір підряду № 26/04-2011 від 26.04.2011, укладений між ТОВ «НРВФ «Реставрація», як замовником, та ТОВ «Дніпрорембуд-сервіс», як підрядником, предметом якого є виконання будівельних робіт на об’єкті автосервісний комплекс на перетині Кільцевої дороги та вул.М.Трублаїні в Святошинському районі м.Києва; договірні ціни на будівництво автосервісного комплексу на перетині Кільцевої дороги та вул.М.Трублаїні в Святошинському районі м.Києва; довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за травень 2011 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року; локальні кошториси; а також податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 з розшифровками податкових зобов’язань, податкову накладну № 248 від 31.05.2011, виписану ТОВ «Дніпрорембуд-сервіс».

Крім того, позивач пояснив, що роботи, пов’язані з будівництвом автосервісного комплексу на перетині Кільцевої дороги та вул.М.Трублаїні в Святошинському районі м.Києва були замовлені у ТОВ «НРВФ «Реставрація»ТОВ «Голден Реаліті»згідно договору генерального підряду на будівництво №16-А від 16.09.2010, копія якого разом із довідками про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2011 року, актами прийняття виконаних підрядних робіт за травень 2011 року, а також податковими накладними долучено до матеріалів справи.

Разом з тим, суд приймає до уваги наступне.

Пунктом 10.2 договору № 26/04-2011 від 26.04.2011, укладеного між позивачем та ТОВ «Дніпрорембуд-сервіс»передбачено наступне.

Підрядник зобов’язаний призначити наказом відповідальних за безпечне виконання робіт, пожежну безпеку, за переміщення вантажів краном, вантажним та вантажно-пасажирським підйомником, за правила експлуатації електроустаткування та електрообладнання, за виконання вогневих робіт (газозварювання, розрізання з використанням газу), за видачу нарядів-допусків з осіб інженерно-технічних працівників, що пройшли навчання та атестацію по відповідним правилам. До початку робіт підрядник зобов’язаний надати копії зазначених наказів замовнику. Також підрядник зобов’язаний до початку виконання робіт надати замовнику протоколи випробування електроінструменту та ЗІЗ, копію ліцензії, копію дозволу на початок робіт з підвищеною небезпекою, копії посвідчень про проходження навчання з охорони праці та за відповідним напрямком робіт, а також інструкції з охорони праці по видам робіт та професіям, затверджені керівником і введені в дію наказом по підприємству підрядника. Ненадання зазначених у цьому пункті документів надає право замовнику не допустити підрядника до виконання робіт на фронті робіт до моменту надання цих документів, при цьому з підрядник не знімається відповідальність за додержання строків виконання робіт.

Жодного з передбачених п.10.2 договору № 26/04-2011 від 26.04.2011 документів, які підрядник зобов’язаний був надати замовнику до початку виконання робіт, позивачем суду не надано.

Крім того, судом у вибірковій послідовності досліджено обіг коштів по банківському рахунку ТОВ «Дніпрорембуд-сервіс», та встановлено відсутність витрат на виплату заробітної плати (у будь-якій формі із зазначенням цілей отримання готівки з поточного рахунку) або інших пов’язаних із цим витрат.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці»від 24.03.1995 № 108/95-ВР передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Із зазначених норм можна зробити висновок, що за виконання роботи особа отримує винагороду, тобто праця є оплачуваною.

Поряд з цим, з локальних кошторисів та довідок вартості виконаних робіт судом вбачається, що значну долю ціни послуг становлять, поряд з іншим, витрати по заробітній платі працівників субпідрядника позивача.

Отже, відсутність витрат на оплату праці у ТОВ «Дніпрорембуд-сервіс»вказує на відсутність трудових ресурсів для виконання відповідних робіт. Оскільки такі трудові ресурси лише викладено на папері і знайшли своє відображення у відповідних кошторисах, без реальних їх оплат.

Також з банківських виписок не вбачається витрат на організаційне забезпечення діяльності ТОВ «Дніпрорембуд-сервіс»: на утримання офісу, на оплату комунальних послуг та послуг зв’язку, електроенергії, тощо. Відсутність таких витрат вказує на неможливість нормального загальноприйнятого функціонування товариства з метою здійснення ним господарської діяльності.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд прийшов до висновку про те, що операції за договором № 26/04-2011 від 26.04.2011, укладеним між позивачем та ТОВ «Дніпрорембуд-сервіс», за спірний період не мають реального характеру.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР –7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Враховуючи те, що судом встановлена відсутність реального характеру операцій за договором, укладеним позивачем з ТОВ «Дніпрорембуд-сервіс», відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

При цьому, суд не приймає покликання позивача щодо порушення відповідачем строків проведення перевірки, відсутність підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки, протиправність наказу про проведення перевірки, оскільки зазначені обставини не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення, так як не спростовують висновку суду щодо відсутності реального характеру робіт за договором.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, всупереч положенням ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають судові витрати, за таких умов, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.10.2012 р.