Постанова № 26538756, 15.10.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2012 р. Справа № 2а-2903/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Мельничуку Є.С.

за участю: представника позивача - Русакової І.І., представника відповідача - Периняка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Бізнес"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000821592 від 11.04.2012 року та №0002061592 від 15.06.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм Бізнес» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень - рішень №0000821592 від 11.04.2012 року та №0002061592 від 15.06.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно, в порушення положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на підставі помилкового висновку зазначеного в акті камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за №1114/15-2/36733756 від 20.03.2012 року, податковим повідомленням-рішенням за №0000821592 від 11.04.2012 року зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 2245,00 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000811592, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 57771 грн. За результатами оскарження в адміністративному порядку ДПС в Івано-Франківській області залишено без змін податкове повідомлення - рішення за №0000821592 від 11.04.2012 року та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000811592 в частині визначення грошового зобов'язання за штрафною санкцією в сумі 9628,50 грн. Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську на підставі рішення про результати розгляду скарги прийнято нове повідомлення - рішення №0002061592 від 15.06.2012 року, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 48143,00 грн., в тому числі за основним платежем 38514,00 грн. та 9629,00 грн. за штрафною санкцією. Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення №0000821592 від 11.04.2012 року та №0002061592 від 15.06.2012 року прийняті протиправно та є такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив з мотивів, викладених в письмовому запереченні. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську 20.03.2012 року складено акт №1114/15-2/36733756 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

За висновками вищенаведеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську прийняті податкові повідомлення-рішення відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України: №0000821592 від 11.04.2012 року, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 2245,00 грн. та №0000811592, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 57771 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 38514,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 19257,00 грн.

У відповідності до рішення ДПС в Івано-Франківській області про результати розгляду скарги №877/10/10-319/103/365 від 07 червня 2012 року, яке залишене без змін рішенням ДПС України від 10.07.2012 року №12402/6/10-2115, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000821592 від 11.04.2012 року залишено без змін та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000811592 від 11.04.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за штрафною санкцією в сумі 9628,50 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську, на підставі вищевказаного рішення ДПС в Івано-Франківській області, 15 червня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002061592, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 48143,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 38514,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 9629,00 грн.

Правовою підставою визначення сум податку на додану вартість податковими повідомленнями-рішеннями наведені норми пункту 201.10 статті 201, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем встановлено завищення позивачем суми від'ємного значення поточного звітного періоду на 2245,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість до сплати в бюджет, заявленій в декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року на суму 38514,00 грн. Зокрема, таке заниження відбулося по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро-ІФ».

Судом встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро-ІФ» був укладений договір від 27 січня 2012 року № 2 купівлі-продажу нафтопродуктів. На виконання даної угоди ТОВ «Дніпро-ІФ» була видана позивачу податкова накладна від 27 січня 2012 року № 1 на загальну суму 244552,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 40758,00 грн. Факт здійснення операції також підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів від 01.02.2012 року №00012768 та видатковими накладними №Б-00000002 від 02 лютого 2012 року та №Б-00000001 від 01.02.2012 року. Сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною позивачем віднесена до складу податкового кредиту січня 2012 року.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що податкова накладна ТОВ «Дніпро-ІФ» включена в реєстр виданих податкових накладних за січень 2012 року, проте не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Враховуючи вказаний факт податковим органом встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201, п. 200.2 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 198.1-198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для вклю чення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як встановлено судом із матеріалів справи, податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, зі скаргою на постачальника послуг ТОВ «Дніпро-ІФ» до податкового органу позивач не звертався, що не заперечується представником позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, слід зазначити, що Податковий кодекс України надає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.

Податковий кодекс України чітко визначає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Одночасно, Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, позивач мав можливість перевірити реєстрацію в реєстрі отриманої податкової накладної №1 від 27 січня 2012 року шляхом подання запиту відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.

Судом вважає безпідставним посилання позивача на реальність господарської операції, з огляду на те, що дані обставини ніяким чином не спростовують виявлене відповідачем порушення та не надають право позивачу на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковою накладною, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, та за відсутності скарги позивача до податкового органу з цього питання. Реальність здійснення господарської операції не перевірялася податковим органом під час перевірки, оскільки не має жодного відношення до встановленого відповідачем порушення.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене суд погоджується та вважає вірними висновки відповідача про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що слугувало підставою для винесення правомірних податкових повідомлень-рішень №0000821592 від 11.04.2012 року та №0002061592 від 15.06.2012 року, а позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 19.10.2012 року.