Постанова № 26538453, 26.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/10424/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання -Кошлі А.О.

за участю:

представника позивача -Самойленко Т.В.

представника відповідача -Гусарова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2012 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було відкрито провадження у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2012 року № 0000062202 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість публічному акціонерному товариству «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»у загальній сумі 553 140,00 грн., а саме: за основним платежем 474 273,00 грн. та штрафними санкціями 78867,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська за результатами позапланової виїзної перевірки товариства з питань додержання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року був складений акт від 09.07.2012 року № 137/222/00218911 та 31.07.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062202, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 553 140,00 грн.

Позивач з зазначеним рішення не погоджується та вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що висновки податкового органу про нереальність проведення господарських операцій ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»з ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Мостплюс»та ТОВ «Метал Торг Трейд-П»є помилковими, реалізація виготовленої продукції проведена у відповідності до вимог Господарського кодексу України та її податковий облік здійснено відповідно до податкового законодавства України, а металобрухт, що продано товариством, відповідає ознакам, встановленим для відповідних кодів за УКТЗЕД, для подальшого оприбуткування вказаних операцій за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала суду пояснення згідно позовної заяви та додаткових пояснень, що залучені до матеріалів справи, та долучила до справи копії первинних документів для спростування висновків податкового органу.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що оскільки ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»безпідставно віднесло до складу податкового кредиту податок на додану вартість по операціях, здійснених на підставі нікчемних правочинів з ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ТОВ «Мостплюс»та ТОВ Метал Торг Трейд-П», що підтверджується первинними документами та актами перевірок вказаних контрагентів позивача, витрати ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема», що виникли у зв'язку з реалізацією виготовленої продукції за цінами, що є нижчими, ніж собівартість виготовленої продукції, не можуть вважатися такими, а тому сформований по цих витратах податковий кредит є неправомірний, а реалізація металобрухт за нульовою ставкою податку на додану вартість є безпідставною у зв'язку з тим, що відповідність вказаного металобрухту певним кодам УКТЗЕД не підтверджена, позовна заява є необґрунтованою, а позовні вимоги безпідставними. Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, зазначає наступне.

Публічне акціонерне товариство «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»створено 24.03.2011 року шляхом перетворення відкритого акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»та є правонаступником.

26.04.2012 року державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, згідно з затвердженим планом-графіком проведення планових документальних перевірок на 2 квартал 2012 року, було видано наказ № 194 про проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року.

З 18.05.2012 року по 03.07.2012 року відповідачем було проведено планову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, за результатами якої 09.07.2012 року складено Акт № 1376/222/00218911.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема», зокрема, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1. ст.185, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 525 503 грн.

31.07.2012 року державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 553 140,00 грн., в тому числі 474 273,00 грн. за основним платежем та 78 867,00 грн. за штрафними санкціями.

При цьому, згідно додатку № ДЕК 2 до акту перевірки, до складу грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем були включені наступні суми: 188 446,00 грн. у зв'язку з заниженням податкового зобов'язання по операціях з реалізації металобрухту, 249 945,00 грн. у зв'язку з завищенням податкового кредиту під час реалізації готової продукції нижче її собівартості, 613,00 грн., 3 586,00 грн. та 31 683,00 грн. у зв'язку з завищенням податкового кредиту по операціях з ТОВ Метал Торг Трейд-П», ТОВ «Мостплюс»та ТОВ «Транс Агентство Сервіс»відповідно.

З аналізу первинних документів судом встановлено наступне.

27.12.2010 року відкрите акціонерне товариство «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»уклало з ТОВ «Транс Агентство Сервіс»договір № 38/271210ПД, згідно якого ТОВ «Транс Агентство Сервіс»(продавець) зобов'язується передати (поставити) в обумовлений строк ВАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»(покупець) продукцію, а покупець зобов'язується прийняти її та оплатити в порядку та на умовах, встановлених договором.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Транс Агентство Сервіс»було поставлено позивачу металопрокат, що підтверджується копіями наступних документів, які містяться в матеріалах справи:

- специфікаціями до договору поставки №№ 1 та 1/10;

- рахунками-фактурами від 05.01.2011 року № ТДС-301392, від 17.01.2011 року № № ТДС-300047, ТДС-300045, від 31.01.2011 року № ТДС-300377, від 25.02.2011 року № ТДС-301103, від 06.09.2011 року № ТДС-315267, від 27.09.2011 року № ТДС-315509;

- приходними ордерами від 05.01.2011 року № 2004, від 18.01.2011 року № 2016, від 18.01.2011 року № 2013, від 07.02.2011 року № 2047, від 25.02.2011 року № 2068, від 07.09.2011 року № 2359, від 10.10.2011 року № 2404, від 10.10.2011 року № 2404;

- видатковими накладними від 05.01.2011 року № ТДС-300002, від 18.01.2011 року № ТДС-300097, від 18.01.2011 року № ТДС-300098, від 07.02.2011 року № ТДС-300401, від 25.02.2011 року № ТДС-3000624, від 07.09.2011 року № ТДС-303828, від 10.10.2011 року № ТДС-304175;

- товарно-транспортними накладними від 05.01.2011 року № ТДС-3, від 18.01.2011 року № ТДС-33, від 07.09.2011 року № ТДС-732 та подорожніми листами від 07.02.2011 року № 226829, від 10.10.2011 року № 614819;

- податковими накладними від 07.10.2011 року № 303811, від 10.10.2011 року № 303812, від 05.01.2011 року № 300043, від 07.09.2011 року № 303359;

- бухгалтерськими документами, що підтверджують рух матеріальних запасів: а саме: накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення матеріалів) (ф. М-11) від 13.01.2011 року, 27.01.2011 року, 15.02.2011 року, 28.02.2011 року, 28.04.2011 року, 22.09.2011 року, 11.10.2011 року, 17.10.2011 року, та службові записки про проведення оплати за отриманий товар;

- платіжними дорученнями від 05.01.2011 року № 4, від 17.01.2011 року № 118, 119, від 07.02.2011 року № 297, від 17.03.2011 року № 568, від 30.03.2011 року № 708, від 11.04.2011 року № 842, від 12.05.2011 року № 1080, від 25.06.2011 року № 1521, від 19.08.2011 року № 1974, від 06.09.2011 року № 2068, від 06.09.2011 року № 2069, від 07.10.2011 року № 2244.

За податковими накладними від 05.01.2011 року № 300043, від 07.09.2011 року № 303359, від 07.10.2011 року № 303811 та від 10.10.2011 року № 303812 позивачем було сформовано податковий кредит на загальну суму 31 683,49 грн.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Оскільки, позивачем були надані до суду копії первинних документів, які не дають підстав вважати, що господарські операцій позивача з його контрагентом - ТОВ «Транс Агентство Сервіс», за якими позивачем сформовано податковий кредит, є нереальними та безтоварними, а податковим органом ані в акті перевірки, ані судовому засіданні, не було наведено жодних фактів, які свідчать про неправильність та невідповідність вказаних первинних документів фактичним обставинам правочину, суд вважає висновки податкового органу щодо нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 31 684 грн. протиправними.

Окремо суд звертає увагу на ту обставину, що згідно Акту перевірки та пояснень представника відповідача, фактично єдиною підставою вважати вказані правочини нереальними, а господарські операції безтоварними, є висновки Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, викладені в актах перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс»від 10.02.2012 року № 310/236-36713483 та від 14.02.2012 року № 345/236-36713483.

Так, згідно вказаних висновків державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було встановлено, що ТОВ «Транс Агентство Сервіс»порушено ч. 1 ст. 203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених за період з 01.01.11 по 31.10.11 по ланцюгу з покупцем ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема». За відсутності у ТОВ «Транс Агентство Сервіс»факту придбання товарів, послуг, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Таким чином, перевіркою встановлено нереальність проведення господарських операцій між ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»та постачальником «Транс Агентство Сервіс»та юридичну дефектність документів.

Проте, представником позивача було надано до суду для огляду належним чином оформлену копію постанови Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року, залишеною в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року, винесених по справі № 2а/1270/1874/2012, копії яких були долучені до матеріалів справи.

Зазначеними судовими рішеннями позовні вимоги ТОВ «Транс Агентство Сервіс»до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області були задоволені, визнано протиправним та скасовано накази № 41 від 12.01.2012 року, № 63 від 18.01.2012 року та № 184 від 13.02.2012 року про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки вказаного підприємства, визнано протиправними дії податкового органу щодо проведення вказаної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс», зобов'язано податковий орган утриматися від використання Актів № 310/236-36713483 та № 345/236-36713483 та виключити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА»інформацію про результати перевірок вказаного підприємства за цими актами.

Таким чином, фактично державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська під час перевірки ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»використано висновки іншого податкового органу, які визнані протиправними, а отже не підлягають застосуванню.

01.01.2011 року відкрите акціонерне товариство «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»уклало з ТОВ «Метал Торг Трейд-П»договір № 3, згідно якого ТОВ «Метал Торг Трейд-П»(продавець) зобов'язується передати (поставити) в обумовлений строк ВАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»(покупець) продукцію, а покупець зобов'язується прийняти її та оплатити в порядку та на умовах, встановлених договором.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Метал Торг Трейд-П»було поставлено позивачу металопрокат, що підтверджується наступними документами:

- специфікація № 1 від 01.01.2011 року;

- рахунками-фактурами від 28.12.2010 року № С-00000061, від 13.01.2011 року № С-1301001, від 17.01.2011 року № С-17001001;

- видатковими накладними від 05.01.2011 року № 0501002, від 11.01.2011 року № 1101001, від 13.01.2011 року № 1301001, від 17.01.2011 року № 1701001, від 19.01.2011 року № 1901001;

- податковою накладною від 05.01.2011 року № 0501002.

- приходними ордерами від 05.01.2011 року, 11.01.2011 року, 17.01.2011 року, 13.01.2011 року, 19.01.2011;

- бухгалтерськими документами, що підтверджують рух матеріальних запасів: а саме: накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення матеріалів) (ф. М-11) від 30.01.2011 року та службові записки про проведення оплати за отриманий товар;

- платіжними дорученнями від 05.01.2011 року № 1, від 10.01.2011 року № 38, від 12.01.2011 року № 73, від 14.01.2011 року № 106, від 19.01.2011 року № 149.

За податковою накладною від 05.01.2011 року № 0501002 позивачем було сформовано податковий кредит на загальну суму 612,60 грн.

Оскільки, як зазначалося вище, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, а позивачем були надані до суду копії первинних документів, які не дають підстав вважати, що господарські операцій позивача з його контрагентом - ТОВ «Метал Торг Трейд-П», за якими позивачем сформовано податковий кредит, є нереальними та безтоварними, а податковим органом ані в акті перевірки, ані судовому засіданні, не було наведено жодних фактів, які свідчать про неправильність та невідповідність вказаних первинних документів фактичним обставинам справи, суд вважає висновки податкового органу щодо нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 613 грн. протиправними.

Крім того, суд здійснив аналіз положень акту перевірки, в яких зазначено, що Кіровоградською ОДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Метал Торг Трейд-П»та встановлено нереальність проведення господарських операцій між ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»та постачальником «Транс Агентство Сервіс»та юридичну дефектність документів, та зазначає, що законодавство не містить у собі норми, які б покладала відповідальність на платника податку - покупця (продавця) товару (послуг) за ненадання первинних документів або правильність визначення платником податку - продавцем (покупцем) об'єктів оподаткування та не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного суду України, викладених у постанові від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10, і співпадає із практикою Європейського Суду з прав людини, справа «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява №3991/03). Отже, у податкового органу відсутні підстави нараховувати платнику податків податкові зобов'язання у зв'язку з невиконанням своїх податкових обов'язків його контрагентами.

Так само вказана позиція має відношення і до правовідносин позивача з ТОВ «Мостплюс».

В березні-квітні 2011 року ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»придбало у ТОВ «Мостплюс»металопродукцію на загальну суму 38 525,74 грн., в тому числі 6 420,96 грн. податку на додану вартість. На підтвердження придбання вказаної продукції позивачем було надано до суду копії наступних документів: рахунків від 10.03.2011 року № 3704, від 16.03.2011 року № 3759, від 06.04.2011 року № 3909, від 13.04.2011 року № 3956, накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення матеріалів) (ф. М-11) від 29.03.2011 року № 836, від 28.04.2011 року №№ 842, 844, від 17.05.2011 року № 854, 857, картки складського обліку, платіжні доручення від 16.03.2011 року № 540, від 17.03.2011 року № 548, 549, від 07.04.2011 року № 798, від 28.04.2011 року № 966, від 17.05.2011 року № 635, приходні ордери від 17.03.2011 року № № 2106, 2107,від 05.04.2011 року № № 2152, 2154, від 29.04.2011 року № 2183, видаткові накладні від 17.03.2011 року № № 339, 344, від 05.04.2011 року № № 471, 472, від 29.04.2011 № 712, податкова накладна від 05.04.2011 року № 31, подорожні листи від 17.03.2011 року № 226879, від 11.04.2011 року № 226922.

На підставі податкової накладної від 05.04.2011 року № 31 ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»сформувало в податковий кредит на суму 3 586,17 грн.

Так як, позивачем були надані до суду копії первинних документів, які не дають підстав вважати, що господарські операцій позивача з його контрагентом -ТОВ «Мостплюс», за якими позивачем сформовано податковий кредит, є нереальними та безтоварними, а податковим органом ані в акті перевірки, ані судовому засіданні, не було наведено жодних фактів, які свідчать про неправильність та невідповідність вказаних первинних документів фактичним обставинам справи, суд вважає висновки податкового органу щодо нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3 586,17 грн. протиправними.

Суд не вважає належним доказом нереальності та безтоварності господарських операцій між ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»та ТОВ «Мостплюс»акт невиїзної документальної перевірки ТОВ «Мостплюс», проведеною ДПІ в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, оскільки з зазначеного акту перевірки не наведено жодної обставини, які дають підстави податковому органу для таких висновків, а невиконання контрагентом платника податків своїх податкових обов'язків не тягне, як наслідок, нарахування податкових зобов'язань самому платнику податків.

Отже суд дійшов висновку, що нарахування ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3 586,00 є протиправним та необґрунтованим.

Судом встановлено, що ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»в перевіряємий період здійснив реалізацію металобрухту наступним покупцям: ТОВ «Вторцвєтмєтрресурси»у кількості 478,5 кг за ціною 3 922 грн. без ПДВ, ТОВ «Глобал»у кількості 43,04 т за ціною 74 152 грн. без ПДВ, ТОВ «Нововтормет»у кількості 16,08 т за ціною 25 728 грн., ТОВ ПКФ «Артеміда»у кількості 75,93 т за ціною 150 389 грн., ТППТ «Научна»у кількості 0, 534 т за ціною 4 005 грн., ТОВ «Промтехмаш»у кількості 222,693 т за ціною 483 336,94 грн., ТОВ «Метало-регіон»у кількості 95,26 т за ціною 200 696 грн.

Вказані операції не заперечуються податковим органом та підтверджується відповідними документами, які містяться в матеріалах справи: договором купівлі-продажу від 14.02.2011 року №45, договорами поставки від 01.04.2011 року № 120, від 05.01.2011 року № 101054, від 30.11.2011 року № 30/11/11, від 22.11.2011 року № 152, додатковими угодами до вказаних договорів та специфікаціями, які характеризують реалізовану продукцію, актами приймання металів чорних (вторинних) та товарно-транспортними накладними.

Особливості справляння податку на додану вартість визначені підрозділом 2 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України.

Так, до 06.08.2011 року пункт 15 зазначеного підрозділу встановлював, що тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001-1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00) (2371а-14), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 (2371а-14), крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами -виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (2371б-14), у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

З 06.08.2011 року підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 23, в якому зазначено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (2371б-14) (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00).

12.01.2011 року постановою Кабінетом Міністрів України № 15 було затверджено перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01.01.2014 року звільняються від обкладання податком на додану вартість відповідно до найменування товару згідно УКТЗЕД.

З наданих суду первинних документів судом встановлено, що позивачем було реалізовано металобрухт за наступними видами згідно ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови»: 13 «Брухт подрібнений», 500 «Брухт сталевий негабаритний великоваговий», 501 «Брухт сталевий легковаговий», 503 «Стружка сталева», які відповідають таким кодам товарів по УКТЗЕД, як 7204 21 10 00, 7204 21 90 00, 7204 49 90 00, 7204 41 10 00. Зазначена відповідність також встановлена листом Міністерства промислової політики України від 04.07.2007 року № 14/7-1-1145.

Крім того, позивачем було надано до суду висновок Торгівельно-промислової палати, з якого вбачається, що вказаний металобрухт відноситься до кодів УКТЗЕД 7204411000 та 7204499000.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача, що висновки податкового органу в частині протиправності застосування нульової ставки податку на додану вартість є безпідставними, а рішення про визначення ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 188 446,00 грн. протиправним.

Суд не погоджується з думкою представника державної податкової інспекції, що позивач зобов'язаний був під час реалізації металобрухту підтвердити відповідність реалізованого товару певному коду за УКТЗЕД висновком Торгово-промислової палати України або висновком іншого структурного підрозділу Центрального органу виконавчої влади з питань промислової політики, як то передбачено постановою Кабінету міністрів України від 25.02.2003 року № 255, оскільки вказана постанова застосовується у разі вивезення товарів з митної території України, що не було у даному випадку, а іншими нормативно-правовими актами такого обов'язку не встановлено.

Представником податкового органу ані в судовому засіданні, ані в акті перевірки, не зазначено жодних інших обставин, за якими суд може ставити під сумнів код металобрухту, який було реалізовано позивачем, та його невідповідність товару, до оподаткування операцій з яким застосовується нульова ставка податку на додану вартість.

Під час перевірки податковим органом було встановлено, що ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»протягом перевіряємого періоду, а саме: з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року було здійснено реалізацію продукції власного виробництва нижче її собівартості на загальну суму 2 148 102,17 грн. При цьому податковий орган вважає, що оскільки реалізація продукції за цінами, нижчими за собівартість її виготовлення, не відповідає основному принципу господарської діяльності, тобто не призводить до отримання прибутку, то такі операції не можуть бути враховані в податковому обліку. Таким чином, позивач необґрунтовано відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість по витратам, які не вважаються витратами, пов'язаними з веденням господарської діяльності, у сумі 249 944,63 грн. Зведена інформація щодо реалізації продукції ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»у період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року нижче виробничої собівартості наведена в додатку № С3 до акту перевірки.

Відповідно до п.п. 14.1.178 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податок на додану вартість -це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.

Пунктом 185.1. статті 185 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування операції платників податку є, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 188.1. ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України:

право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пункт 198.1.);

датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3.).

При цьому вказана стаття передбачає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, пункт 198.6. вказаної статті -що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, Податковим кодексом України не передбачено прямої залежності формування податкового кредиту звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок здійснення яких платник податків отримав прибуток та чинне законодавство з питань оподаткування не містить вимог щодо порівняння ціни продажу та собівартості продукції. За нормами Податкового кодексу України суми нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підлягають включенню до складу податкового кредиту лише при умові не підтвердження цих сум податковими накладними або іншими подібними документами відповідно до вимог Кодексу.

В акті перевірки відсутні відомості, а отже податковим органом не заперечується, що позивачем до складу податкового кредиту відносились суми сплаченого податку на додану вартість у зв'язку з придбанням матеріалів на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Придбані матеріали використовувалися у власній господарській діяльності шляхом виробництва готової продукції та подальшої її реалізації іншим господарюючим суб'єктам. Крім того, порядок формування податкового кредиту не залежить від фінансового результату звітного періоду.

Отже, суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно визначено позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 249 945,00 грн. у зв'язку з реалізацією продукції нижче ціни її собівартості.

Відповідно до п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача про визначення ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 474 273,00 грн., грошове зобов'язання у розмірі 78 867,00 грн. за штрафними санкціями, нарахованих на суму основного платежу, також підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача суми сплачених судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.94 КАС України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем фактично були понесені судові витрати у розмірі 2 146,00 грн. судового збору, тому вказана сума підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2012 року № 0000062202 про нарахування публічному акціонерному товариству «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 553 140,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» судові витрати у розмірі 2 146,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі складено 16.10.2012 року.

Суддя В.В. Горбалінський