Постанова № 26538244, 26.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/9563/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріСтепаненко В.В. Новченко Є.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Акант-Інвест» про стягнення заборгованості в сумі 31 992,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Акант-Інвест» про стягнення заборгованості в сумі 31 992,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачені податкові зобов'язання з земельного податку, задекларовані ним у наданій до податкової інспекції декларації. У зв'язку з несплатою земельного податку у 2012 року по строкам сплати 30.05.2012 року, 30.06.2012 року, 30.07.2012 року, виник податковий борг у сумі 30684,32 грн. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу позивачем нарахована пеня у розмірі 1307,99 грн. та сформовано податкову вимогу № 711 від 04.07.2011 року, яку надіслано поштою на адресу відповідача. Заборгованість з податку на землю в розмірі 31 992,31 грн. не сплачено.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення рекомендованої кореспонденції на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, заяви про відкладення розгляду справи на іншу дату з обґрунтуванням поважності причин неприбуття в судове засідання та заперечення проти позову не надав, позов не визнав. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акант-Інвест» згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 871342 зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 05.07.2005 року та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська як платник окремих податків.

Внаслідок не повної сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно податкових декларацій відповідач має заборгованість з плати за землю у сумі 30684,32 грн. Оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Акант-Інвест» після закінчення встановлених цим Кодексом строків не було погашено узгодженого грошового зобов'язання Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на суму податкового боргу була нарахована пеня у розмірі 1307,99 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

20 лютого 2012 року відповідачем надано до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська податкову декларацію з плати за землю за звітний податковий період 2012 рік (а.с.13-17), в якій самостійно визначена сума податкового зобов'язання та складає 138 992,19 грн. зі сплатою рівними частками по 11582,68 грн. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На підставі зазначеної декларації податковою інспекцією в обліковій картці відповідача з земельного податку відображено щомісячне нарахування зобов'язань з плати за землю у розмірі, визначеному у наданому відповідачем розрахунку.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачає, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

04 липня 2011 року позивачем сформовано податкову вимогу №711 та направлено на адресу відповідача, яку отримано 19.07.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Абзацом 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У зв'язку з тим, що податковий борг відповідача виник у 2011 році та не переривався до цього часу, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Серед наявних в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав для визнання зазначеної вимоги відкликаною та втрати нею юридичної сили.

Підпункт 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право органам державної податкової служби стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою в порядку, визначеному цим Кодексом. Таким чином, позивач є належним суб'єктом звернення до суду.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено факт наявності у відповідача заборгованості у розмірі 31 992,31 грн.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач не довів факту погашення заборгованості у розмірі 31 992,31 грн. та не надав доказів оскарження боргу у порядку, передбаченому законодавством України, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення суми заборгованості підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 71, 72, 86, 128, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Акант-Інвест» про стягнення заборгованості в сумі 31 992,31 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Акант-Інвест» (49005, м.Дніпропетровськ, вул.Олеся Гончара, буд.40, код ЄДРПОУ 322887705) податковий борг з земельного податку в сумі 31 992,31 грн. (тридцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дві грн.31 коп.) на користь бюджету за кодом бюджетної класифікації 13050100 на рахунок №33211811700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В. Степаненко