Постанова № 26538232, 22.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/7447/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій Ю.Г. за участю: представника позивача представника відповідача Бойченюк К.В. Довгопола О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло - Строй" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло-Строй» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001621502 винесене 07.06.2012 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Алло-Строй» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 608,79 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0001621502 від 07.06.2012 року винесене за результатами пепервірки є протиправним, оскільки податковий орган не врахував вимоги п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України щодо надіслання уточнюючого розрахунку.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 07.06.2012р. №0001621502, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 рік.

Перевіркою встановлено порушення:

абз.3 п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.

За результатами перевірки складено Акт від 16.05.2012 року №481/15-2/36053214 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2012 року №0001621502, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 487,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 121,79 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, стало формування податкового кредиту за лютий 2012 року за рахунок податкової накладної за січень 2011 року.

З пояснень позивача вбачається, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних в податковій накладній №658 помилково зазначено дату 20.01.2011 року, про що листом від 01.06.2012 року за №14 повідомлено податковий орган та направлено уточнюючий розрахунок за лютий 2012 року до податкових зобов'язань з податку на додану вартіст., тобто після проведеної перевірки.

Та, як зазначив позивач, податкова служба необгрунтовано не врахувала при винесенні податкового повідомлення-рішення, уточнюючий розрахунок, направлений та отриманий відповідачем після перевірки.

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 50.2 ст.50 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Згідно п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що лише шляхом подання заперечень до акту перевірки, платник податку має право висловити свою позицію стосовно виявлених порушень, в тому числі шляхом подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації.

Проте, як зазначив представник позивача в судовому засіданн , заперечень до акту перевірки товариство до податкової служби не направляло.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, при цьому суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КАС України).

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про законність винесення податкового повідомлення - рішення, а тому в задоволені позову слід відмовити..

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2012 року

Суддя О.В. Єфанова