Ухвала суду № 26536016, 16.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 р.Справа № 2-а-7766/10/1470

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Коваля М.П.,

суддів -Потапчука В.О.,

-Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норок»до Державної податкової служби у Миколаївській області, Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Норок»звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій податкового органу по проведенню перевірки та скасування рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 23955 гривень.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Норок»задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 28.10.2010 року №0026022350 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Норок»за неведення обліку товарних запасів на суму 21590 гривень.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права.

Колегією суддів замінені сторони у справі, а саме: неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва на правонаступника -Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби; неналежного відповідача Державну податкову адміністрацію у Миколаївській області на правонаступника -Державну податкову службу у Миколаївській області згідно з постановою КМ України від 21.09.2011 року № 981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби».

Сторони були сповіщені належним чином та своєчасно про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток про виклик до суду (а.с.113-115), сторони до суду не прибули та причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає її без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Норок», окрім іншого, здійснює свою торгову діяльність в кафетерії за адресою вул. Радянська, 4, м. Миколаїв.

11.09.2010 року працівники податкового органу провели перевірку зазначеного кафетерію, який належить ТОВ «Норок».

Актом №0600/14/00/23/13843355 від 14.09.2010 року зафіксовано порушення позивачем Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: 1) порушено режим попереднього програмування РРО; 2) незабезпечення відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 388 гривень; 3) ведення обліку товарних запасів з порушенням встановленого порядку на суму 10795 гривень; 4) незабезпечення зберігання фіскального звітного чеку 9860 від 29.10.2009 року.

Зазначені факти відповідачами кваліфіковано як порушення вимог п. 4, 11, 12,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та як правопорушення, передбачені п.3, 4 ст.17, ст.21, 22 вказаного Закону.

Рішенням №0026022350 від 31.08.2010 року уповноваженою особою відповідача до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 23955 гривень.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем надані видаткові накладні на товар, що підтверджують надходження товарів, а відтак зазначений в акті товар позивачем був облікований у передбаченому законодавством порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Накладні, товарно-транспортні накладні, як правило, є підставою для оприбуткування товару та підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Проте, Закон не визначає обов'язку особи зберігати документи первинного бухгалтерського обліку за місцезнаходженням товару.

Пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

При цьому, колегія суддів враховує, що відсутність обліку товарів за місцем реалізації або зберігання, в розумінні пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не є неведення такого обліку взагалі або ведення з порушенням встановленого порядку.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні на товар, які підтверджують надходження товарів і вони є первинними документами, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік на підприємстві, а відтак, відповідач безпідставно посилається на відсутність в момент перевірки накладних на переміщення (вибуття) товарів, як на беззаперечний факт відсутність такого обліку.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 28.10.2010 року №0026022350 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Норок»за неведення обліку товарних запасів на суму 21590 гривень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норок»до Державної податкової служби у Миколаївській області, Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк /