Постанова № 26534697, 25.10.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2012 № 5011-53/8347-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

за участю представників

від позивача: Бойчук Н.П. - дов. б/н від 19.12.2011

від відповідача: Пушкарь Л.М. - дов. №77 від 01.12.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство

„Пульс"

на рішення господарського суду міста Києва

від 23.07.2012 (суддя Грєхова О.А.)

у справі №5011-53/8347-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство

„Пульс"

до Дочірнього підприємства „Юридичний центр"

про визнання векселя таким, що не має вексельної сили

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Пульс" (надалі - ТОВ „Мале підприємство „Пульс", позивач, векселедавець) до Дочірнього підприємства „Юридичний центр" (надалі - ДП „Юридичний центр", відповідач, векселедержатель) про визнання простого векселя №783378584675 на суму 90643,09 грн., виданого ТОВ „Мале підприємство „Пульс" 01.07.2008, таким, що не має вексельної сили з моменту його видачі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.07.2012 у справі №5011-53/8347-2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ „Мале підприємство „Пульс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2012 у справі №5011-53/8347-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права. Апелянт стверджує, що документ, пред'явлений ДП „Юридичний центр" як вексель, не відповідає законодавчо встановленому опису векселя, передбаченому Положенням про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №338 від 22.11.2001 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.04.2002 за №360/6648, зокрема, не містить голографічного захисного елементу, наявність якого передбачена п.8.5. вищевказаного положення, який мав би ідентифікувати документ як справжній, не підроблений. На думку скаржника, вексель №783378584675 від 01.07.2008 не може бути цінним папером, а тому не має вексельної сили, оскільки не відповідає вимогам встановленої форми для нього, як того вимагають ст.14 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок", ст.5 Закону України „Про обіг векселів в Україні" та Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків №338 від 22.11.2001.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18.09.2012 у справі №2/2608/491/12 за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Пульс", третя особа Дочірнє підприємство „Юридичний центр" про визнання векселя таким, що не має вексельної сили, а також заяви про доповнення підстав позову у вказаній справі від 24.05.2012. Вказані документи подані на підтвердження тієї обставини, що учасниками ТОВ „Мале підприємство „Пульс" ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було ініційовано декілька справ у судах різної юрисдикції про визнання векселя №783378584675 від 01.07.2008 таким, що не має вексельної сили.

Згідно ч.2 ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Колегія суду звертає увагу на те, що вищевказані документи подані відповідачем у незасвідчених копіях, а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами у справі.

Крім того, представником відповідача не доведено набрання законної сили рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 18.09.2012 у справі №2/2608/491/12.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.07.2008 Товариством з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Пульс" було видано Дочірньому підприємству „Юридичний центр" простий вексель №783378584675 зі строком платежу по пред'явленню на суму 90643,09 грн.

Згідно Акту пред'явлення векселя до платежу від 21.07.2008, підписаного обома сторонами, векселедержатель пред'явив векселедавцю вексель з наступними реквізитами:

- найменування векселедавця: ТОВ „Мале підприємство „Пульс" код ЄДРПОУ 14001894;

- номер векселя: 783378584675;

- сума векселя: 90643,09 грн.;

- дата видачі: 01.07.2008;

- термін оплати: по пред'явленню.

Платіж проти векселя, зазначеного в п.1 Акту, векселедавець здійснює протягом трьох банківських днів з дня складання вказаного акту (п.2 Акту).

Згідно ч.1 ст. 14 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Частиною 1 статті 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Статтею 196 Цивільного кодексу України визначено, що обов'язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом. Документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.

Звертаючись до господарського суду міста Києва з позовом, в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначав, що простий вексель №783378584675 від 01.07.2008 не має вексельної сили, у зв'язку з дефектом форми, оскільки в ньому не зазначено місця, в якому повинен бути здійснений платіж, а також посилався на те, що вказаний вексель складений на бланку старого зразка, без голографічних елементів захисту, що не відповідає формі цінного паперу.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України „Про цінні папери і фондову біржу", Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України „Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Частиною 1 ст.5 Закону України „Про обіг векселів в Україні" векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 №5 „Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст.1, а простого - у ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі. Виходячи зі змісту ч.2 ст.196 Цивільного кодексу України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2-4 ст.2, абзацах 2-4 ст.76 Уніфікованого закону.

Таким чином, вимоги до складання простого векселя та перелік обов'язкових реквізитів для простого векселя міститься у ст.ст. 75, 76 Уніфікованого закону, а підставою для визнання векселя таким, що не має вексельної сили, може слугувати лише відсутність у векселі вищевказаних обов'язкових реквізитів.

Так, ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлено, що простий вексель повинен містити:

1) назву „простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

3) зазначення строку платежу;

4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

6) зазначення дати і місця видачі простого векселя;

7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно ст.76 Уніфікованого закону, документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

Абзацом 3 ст.76 Уніфікованого закону визначено, що при відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця.

Відповідно до п.20. постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 №5 „Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя (статті 2, 76 Уніфікованого закону).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що пред'явлення простого векселя за юридичною адресою векселедавця у місті Києві, не позбавляє його вексельної сили. Крім того, місцевим господарським судом правильно встановлено, що перелічені у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, реквізити наявні у простому векселі №783378584675 від 01.07.2008.

Доводи апелянта стосовно того, що пред'явлений ДП „Юридичний центр" вексель не відповідає Положенню про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №338 від 22.11.2001 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.04.2002 за №360/6648, оскільки не містить голографічного захисного елементу не є підставою для визнання його таким, що не має вексельної сили, так як вексель №783378584675 за змістом та формою відповідає вимогам ст.75 Уніфікованого закону, а відтак має силу цінного паперу - простого векселя.

Доводи апеляційної скарги про те, що наявність голографічного захисного елементу мала б ідентифікувати документ як справжній (не підроблений), колегією суддів до уваги не приймається, оскільки позивач сам видав вексель №783378584675, та підтвердив його справжність (те, що він є не підробленим) підписавши акт пред'явлення векселя до платежу, у якому визнав свій обов'язок оплатити вказаний вексель протягом трьох днів з дня підписання цього акта.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що вексель №783378584675 від 01.07.2008 містить всі необхідні реквізити, визначені Уніфікованим законом та правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Пульс" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2012 у справі №5011-53/8347-2012 має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Пульс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 23.07.2012 у справі №5011-53/8347-2012 залишити без змін.

Матеріали справи №5011-53/8347-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Новіков М.М.

Судді Зубець Л.П.

Мартюк А.І.