Рішення № 26534631, 02.10.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 року Справа № 08/5026/1276/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю

від позивача -Мандригель Р.С.- представник за довіреністю,

від відповідача -Черкашина С.В. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовом

позивача дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної

компанії "Нафтогаз України"

до

відповідача Ватутінського комунального підприємства теплових мереж

про стягнення 1 087 565, 21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до суду з позовом про стягнення з Ватутінського комунального підприємства теплових мереж заборгованості в сумі 1 087 565,21 грн. у тому числі: 905 906,44 грн. заборгованості за поставлений газ, 67 915,81 грн. пені, 58 987,17 грн. інфляційних втрат, 54 755,79 грн. 3% річних за договором поставки природного газу №41/10-11 ТЕ від 15.10.2010 та відшкодування судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов №693 від 26.09.2012, визнав суму основного боргу -905 906,44 грн., що є залишком після часткового виконання зобов'язань по оплаті спожитого газу та просить суд звернути увагу на те, що цей залишок складає лише 39,7% від загальної суми грошового зобов'язання в розмірі 2 281 475,90 грн. згідно з договором. Відповідач вказує на те, що Ватутінське комунальне підприємство теплових мереж, як і будь-яке комунальне підприємство в сучасних умовах господарювання є збитковим. Крім того, відповідач просить розстрочити погашення заборгованості за поставлений природний газ у сумі 905 906,44 грн. на п'ять років, щомісячно рівними частинами по 15 100,00 грн., починаючи з листопада 2012 по жовтень 2017 включно; зменшити розмір пені за несвоєчасну оплату спожитого газу до 1000,00 грн. та відмовити позивачеві в частині стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних з підстав безпідставності їх нарахування.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

15.10.2010 між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі директора Черкаської філії Ткаченка Р.В. (постачальник -позивач у справі), що діяв на підставі Положення про філію та довіреності №111/10 від 31.12.2009, та Ватутінським комунальним підприємством теплових мереж (покупець -відповідач у справі) в особі директора Міняйла П.Я. було укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №41/10-11ТЕ (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у договорі.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Вартість газу встановлено п. 3.1 договору та складає 2 329 066,80 грн.

За доводами позивача, постачальник здійснив поставку природного газу за жовтень-грудень 2010 на загальну суму 2 281 475,90 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.10.2010, від 30.11.2010, від 31.12.2010.

Оскільки, договірні зобов'язання покупцем виконані частково -останній сплатив вартість поставленого газу не в повному обсязі, борг відповідача на день розгляду справи складає 905 906,21 грн.

Крім того, за порушення покупцем строків розрахунку за отриманий природний газ, позивач нарахував 67 915,81 грн. пені, а за порушення строків виконання грошового зобов'язання -58 987,17 грн. інфляційних втрат та 54 755,79 грн. 3% річних.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору стало підставою для звернення із цим позовом до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №41/10-11ТЕ від 15.10.2010, зміст якого відповідає положенням ст.712 ЦК України, якою встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виконання договірних зобов'язань щодо поставки товару позивачем підтверджено актом прийому-передачі природного газу від 31.10.2010 про поставку 399 033 куб. м. природного газу на суму 522 413,96 грн., актом прийому-передачі природного газу від 30.11.2010 про поставку 460 268 куб. м. природного газу на суму 602 582,82 грн., актом прийому-передачі природного газу від 31.12.2010, про поставку 883 348 куб. м. природного газу на суму 1 156 479,12 грн. Дані акти підписані представниками та скріплені печатками сторін договору.

Відповідач свої зобов'язання по договору належним чином не виконав, отриманий природний газ у встановлений строк не оплатив, внаслідок чого, у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 905 906,44 грн., Відповідач не заперечив проти наявності та розміру заборгованості.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 905 906,44 грн. заборгованості за поставлений протягом жовтня - грудня 2010 року підлягає до задоволення.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідальність за порушення строків сплати вартості поставленого газу сторони передбачили у пункті 7.3.1 договору, відповідно до якого у разі невиконання покупцем умов п. 4.1 (здійснення оплати) цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом (п.9.3 договору).

На підставі вказаних положень договору позивач нараховував відповідачеві пеню в сумі 67 915,81 грн. за період з 27.02.2012 по 27.08.2012, тобто за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Вказана вимога позивача не підлягає до задоволення з таких підстав:

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина 1 ст. 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Відтак ч. 6 ст. 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Крім того у пункті 4 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»зазначено, що нарахування неустойки за прострочення зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто сторони у договорі можуть визначити початок нарахування пені інакше, ніж від дня пред'явлення вимоги, коли зобов'язання мало бути виконано але в межах одного року від цього дня.

Оскільки пунктом 9.3 сторони погодили, що строк позовної давності за договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки, позивач не позбавлений права звернення до суду про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань.

Зі змісту вищенаведеного, суд не може погодитися із нарахуванням позивачем пені за період з 27.02.2012 по 27.08.2012, тому в цій частині позовних вимог - слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. На підставі вказаних норм законодавства, позивачем нараховано до стягнення із відповідача 58 987,17 грн. інфляційних втрат та 54 755, 79 грн. 3% річних. Вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 54 755, 79 грн. та 58 987,17 грн. інфляційних втрат підлягають до задоволення.

Заперечення відповідача щодо застосування позивачем штрафних санкцій у вигляді інфляційних та річних, які передбачені Цивільним кодексом України, в той час як необхідно застосовувати тільки ті, що передбачені Господарським кодексом, суд оцінює критично, оскільки вказані нарахування не є штрафними санкціями, а передбачають відповідальність боржника за порушення грошового зобов'язання і стягуються з навіть у випадку якщо останні не передбачені договором.

Представник боржника у судовому засіданні та у відзиві на позов, просить задовольнити його клопотання про розстрочку виконання рішення суду із викладених у клопотанні підстав.

У судовому засіданні представник позивача проти розстрочки виконання рішення суду заперечив.

Доводи боржника щодо наявності законних підстав розстрочити визнану ним суму заборгованості за спожитий природний газ в межах терміну реструктуризації кредиторської заборгованості позивача, яка передбачена згідно з Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», суд оцінює критично, оскільки позивач не надав суду доказів на підтвердження включення його до переліку підприємств, на які розповсюджується дія цього закону, а розстрочення заборгованості за поставлений природний газ у сумі 905 906,44 грн. на п'ять років суттєво порушила б права позивача.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог, підлягає до стягнення на користь позивача 20 393,64 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Ватутінського комунального підприємства теплових мереж (м. Ватутіне, вул. Франка, 10, код 14199608) на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) - 905 906,44 грн. заборгованості за поставлений газ, 58 987,17 грн. інфляційних втрат, 54 755, 79 грн. 3% річних та 20 393,64 грн. судового збору.

В частині стягнення пені - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.10.2012

Суддя О.І. Кучеренко