Постанова № 26534507, 17.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.08.2012 р. справа №5009/1452/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М.суддівЛомовцевої Н.В., Шевкової Т.А. при секретарі судового засідання Міготіній К.С.за участю представників сторін: від позивача: Ремига О.В., довіреність № 85 від 13.03.2012р.від відповідача:Криворучка О.Г., довіреність № 1 від 10.01.12р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід31.05.2012р. у справі№ 5009/1452/12 (суддя Гандюкова Л.П.)за позовомВідкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя про стягнення 324617,48грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Запорізької області рішенням від 31.05.2012р. задовольнив позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя про стягнення 324617,48грн.

Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя, не погоджуючись з рішенням господарського суду подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 31.05.2012р. у справі № 5009/1452/12 скасувати, оскільки суд не в повній мірі з'ясував всі обставини справи. Вважає, що у позивача були відсутні підстави для звернення до суду із позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що місцевий господарський суд дійшов юридично правильного висновку про наявність підстав для стягнення боргу, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представники сторін надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, та відзиві на неї відповідно.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши доводи сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між сторонами по справі укладено договір на користування електричною енергією №76/199 від 01.07.2000р. (Договір) із подальшими змінами та доповненнями.

Умовами п.1 додаткової угоди б/н від 01.06.2006р. до Договору передбачено, що Енергопостачальна організація продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а Споживач оплачує Енергопостачальній організації вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умовам цього договору.

Згідно з додатковою угодою від 03.02.2011р. споживач Казенне підприємство „Запорізький титаномагнієвий комбінат" замінений Державним підприємством „Запорізький титаномагнієвий комбінат", що згідно зі Статутом є його правонаступником.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2009р. у справі №4/78/09 затверджено Мирову угоду, згідно з якою встановлено загальну заборгованість ДП „Запорізький титаномагнієвий комбінат" перед ВАТ „Запоріжжяобленерго" за електричну енергію за вказаним договором за період листопад 2008 року -лютий 2009 року (включно) в розмірі 53 741 598,00 грн. Пунктом 4.1 даної мирової угоди затверджено графік сплати основної заборгованості з квітня по грудень 2009 року рівними частками по 5 971 288,67 грн.

Пунктом 6 Мирової угоди встановлено, що з моменту затвердження господарським судом Запорізької області мирової угоди, відповідач сплачує позивачу 30 % річних на суму залишку заборгованості за спожиту активну електричну енергію, ПДВ за ставкою 20% до бази оподаткування (базою оподаткування податком на додану вартість є сума процентів, нарахованих за період користування грошовими коштами, які несвоєчасно сплачені за електричну енергію), у зв'язку з наданням послуги з відстрочки кінцевого розрахунку.

Згідно з п.7.2 Мирової угоди відповідач зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи позивач здійснював нарахування 30% річних, 20 % ПДВ нібито за надання послуги з відстрочки кінцевого розрахунку за Мировою угодою на умовах товарного кредиту: за жовтень, листопад, грудень 2011 р. на підставі актів № № 32, 33, 34, які складені в односторонньому порядку і відповідачем не підписані (а.с. 26, 28, 30, 34, 35, 39).

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача саме суми заборгованості за послуги з відстрочки кінцевого розрахунку в розмірі 324617,48 грн., виходячи наступного.

Мирова угода була затверджена господарським судом 26.03.2009р. В тексті мирової угоди одночасно вказано про нарахування 3% річних та 30% річних, що суперечить нормам ст. 625 ЦК України і не повинно прийматися до уваги судом при розгляді спорів по розрахункам між сторонами по цій справі.

Крім того, мирова угода за своєю суттю є документом, що є підставою для припинення судового провадження по справі за конкретними позовними вимогами в зв'язку з невиконанням відповідачем умов господарського зобов'язання, передбаченого Договором на користування електричною енергією №76/199 від 01.07.2000р.

Зміна зобов'язань, як матеріально-правових підстав для можливості застосування до відповідача нових видів відповідальності, не передбачених умовами Договору, неналежне виконання якого стало причиною звернення позивача до суду у справі № №4/78/09 не відповідає приписам чинного законодавства України. Зокрема, обумовлення сторонами в мирові угоді за конкретною справою нібито надання стороною будь-яких послуг, з яких виникають нові зобов'язання, не передбачені умовами Договором в частині покладення на сторону нових видів відповідальності, не передбачено нормами Цивільного та Господарського кодексів України. До того ж, позивач не надав доказів оформлення належними засобами доказування відповідно до вимог ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України факту надання ним відповідних послуг з відстрочки кінцевого розрахунку на умовах товарного кредиту для можливості стягнення судом саме заборгованості, а не застосування до відповідача мір відповідальності у вигляді нарахованої плати за користування чужими грошовими коштами.

Крім того, заборгованість за Договором на користування електричною енергією №76/199 від 01.07.2000р. за спірний період списана, тобто зобов'язання припинилося виконанням.

Відтак, вимоги про стягнення з ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" суми 324 617,48 грн., як заборгованості за послуги відстрочки кінцевого розрахунку на умовах товарного кредиту по мировій угоді, затвердженій ухвалою господарського суду від 26.03.2009р. у справі №4/78/09, задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані не вірно, рішення не відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, викладені у постанові, є підставою для скасування рішення з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.33, 34, 36, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 31 травня 2012 року по справі № 5009/1452/12 -задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 31 травня 2012 року по справі № 5009/1452/12 -скасувати.

В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя про стягнення 324617,48грн. -відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, ЗКПО 00130926, на користь Державного підприємства „Запорізький титано-магнієвий комбінат" (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, ЗКПО 00194731 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3246,18 грн.

Господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

Т.А. Шевкова

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГСЗО;

1-ДАГС