Рішення № 26534235, 22.10.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2012 р.Справа № 6/5025/884/12

Господарський суд Хмельницької області у складі судді О.Є. Танасюк, розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А.", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин Хмельницької області

про стягнення 3240,72 грн., з яких: 1602,00 грн. - основний борг, 22,62 грн. - інфляційні втрати, 55,60 грн. - 3% річних, 282,48 грн. -пеня, 278,02 грн. - 15% штрафу, 1000,00- понесені збитки

Представники сторін:

позивача: Осипенко Л.О. -представник за довіреністю №496/1 від 15.08.12р.

відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 4 414,70 грн., з яких: 2592, 00 коп. основного боргу, 25,12 грн. -суми інфляційних втрат, 61, 35 грн. -3% річних, 347, 43 грн. пені, 388,80 грн. -15% штрафу та 1000, 00 грн. -понесених збитків.

Представником позивача в даному судовому засіданні подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 1602,00 грн. -основного боргу, інфляційні втрати в сумі 22,62 грн., 3% річних в сумі 55,60 грн., пеню в сумі 282,48 грн., штрафу 15% від неповерненої суми в розмірі 278,02 грн. та збитки в розмірі 1000 грн.

Заява подана у відповідності до приписів ст.22 ГПК України, тому судом приймається.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.08.11р. між ним, з однієї сторони, та відповідачем, з іншої, було укладено договір купівлі-продажу №156. За договором, ФОП ОСОБА_1 зобов'язувався надати ТзОВ „Ю.С.А." на підставі специфікації брус клеєний у розрізі 140Х140.

Пунктом 2.2. Договору №156 передбачено, що в момент підписання Договору Покупець (ТзОВ „Ю.С.А.") зобов'язується провести передплату у розмірі 70% від загальної вартості замовлення згідно специфікації і розрахунку-фактури протягом трьох банківських днів з моменту погодження специфікації і отримання рахунку, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця (ФОП ОСОБА_1.) коштів або внесення готівки в касу Продавця. Без проведення передплати виріб Покупцю не передається.

Зазначає, що на виконання п.2.2. Договору, позивачем 19.08.11р. було внесено в касу відповідача аванс в сумі 2592,00 грн.

Згідно із п.3.1. Договору, зобов'язаний передати продукцію належної якості у відповідній кількості згідно замовлення та у встановлений п.2.4. Договору строк -три тижні з моменту проведення передоплати.

З врахуванням того, що передоплата була здійснена 19.08.11 р., то, на думку позивача, датою виникнення у Відповідача зобов'язання з передачі Товару, слід вважати 09.09.11 р.

Проте, домовившись із відповідачем про дату отримання товару, 21.10.11р., позивач на попередньо замовленому ним автотранспорті прибув для отримання товару за вказаною ФОП ОСОБА_1 у договорі адресою: АДРЕСА_2, але замовлений товар так і не був переданий позивачу, про що водієм-експедитором перевізника складено Акт про відмову видачі товару. Відповідач від підпису у Акті відмовився, про що також складено відповідний акт про відмову від підпису.

24.10.11р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою №508/1 про повернення суми попередньої оплати за продукцію у розмірі 2 592,00 грн. до 07.11.11 р., але відповідь на вимогу так і не була надана.

В судовому засіданні від 25.09.12р. представником позивача повідомлено, що відповідачем погашено частину заявленої до стягнення заборгованості, що підтверджується копію з прибуткового ордеру №10 від 16.08.12р. та квитанцію до нього, в зв'язку з чим позивачем зменшено позовні вимоги.

Щодо стягнення 1000,00 грн. витрат за надання транспортних послуг, то представником позивача зазначено, що хоча вони і не передбачені договором №156 від 19.08.11 р., але були ним понесені, що підтверджується наявними у справі доказами, тому підлягають стягненню.

Відповідач, своїм правом щодо участі в судовому засіданні відповідно до ст.22 ГПК України не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав.

При цьому, ухвала суду від 07.08.12р. відповідачем отримана, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 13.08.12р. Разом з тим, ухвали суду від 16.08.12р., від 25.09.12р. та від 01.10.12р., направлені на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ, повернуті на адресу суду у зв'язку із закінченням строку їх зберігання.

Враховуючи, що відповідач письмового відзиву на позов та доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, справа розглядається в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ю.С.А." зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа, що підтверджується довідкою відділу статистики у Солом'янському районі м. Києві №2012 від 24.09.07р.

ОСОБА_1 -зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію СПД серія В00 №251141 від 13.12.04р. та як вбачається із витягу з ЄДРПОУ від 18.10.11р. внесений до ЄДРПОУ.

19.08.11р. між ФОП ОСОБА_1 (Продавець), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ю.С.А." (Покупець), з іншої сторони, було укладено договір купівлі-продажу №156, згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця клеєний брус, а Покупець - прийняти і своєчасно оплатити продукцію, вартість, асортимент, кількість і якість якої обумовлюється в замовленні.

Вартість продукції визначена п.2.1. Договору та складає 3704,00 грн., а п.2.2. встановлено обов'язок Покупця здійснити передплату в розмірі 70% від загальної вартості замовлення відповідно до специфікації та рахунку-фактури на протязі трьох банківських днів з моменту погодження специфікації і отримання рахунку, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця або внесення готівки в касу Продавця.

Без проведення передплати вироби Покупцю не видаються (п. 4.1. Договору).

Пунктом 5.3. Договору врегульовано питання вирішення спорів між сторонами. Зокрема, у випадку несвоєчасного або часткового виконання обов'язків, які виникають у Продавця згідно Договору, Продавець зобов'язаний повернути Покупцю суму оплаченої, але не поставленої продукції, на протязі семи робочих днів з моменту отримання вимоги Покупця, а у випадку прострочення повернення грошових коштів більше, ніж 20 днів, Продавець, окрім суми боргу, повинен заплатити Покупцю штраф у розмірі 15% від неповернутої суми.

Згідно п.5.4. Договору, у випадку несвоєчасного виготовлення продукції у встановлений Договором строк або несвоєчасного повернення оплачених по Договору коштів, Продавець зобов'язаний оплатити Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання обов'язків, при цьому пеня нараховується на весь термін до моменту повного їх виконання.

Договір підписаний сторонами та скріплений гербовими печатками.

Того ж дня специфікація продукції, клеєного бруса, була погоджена сторонами.

19.08.11р. ТзОВ „Ю.С.А." перераховано 2592,00 грн. на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 19.08.11р. та розпискою відповідача від 19.08.11р. про отримання ним передплати 70% від суми Договору у розмірі 2592,00 грн.

10.10.11р. на адресу ТОВ „Ю.С.А." надійшла факсограма, в якій відповідач зазначає про необхідність явки представників позивача 21.10.11р. за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 1-Д для отримання товару.

Для перевезення продукції, 01.06.11 року між ФОП ОСОБА_3, з однієї сторони, та ТзОВ „Ю.С.А.", з іншої, було укладено Договір перевезення №2, за умовами якого перевізник (ФОП ОСОБА_3.) зобов'язується здійснити послуги з перевезення вантажів замовника (ТзОВ „Ю.С.А.") на підставі його письмових заявок, а замовник зобов'язується сплатити послуги перевізника на умовах цього договору.

17 жовтня 2011р. позивачем було подано заявку з проханням здійснити послуги з перевезення вантажу, клеєного бруса, з АДРЕСА_2 в строк до 21 жовтня 2011 року включно.

Вартість послуг доставки без ПДВ визначена в розмірі 1980,00 грн.

Згідно із заявкою, дата і час подачі транспортного засобу для завантаження -21 жовтня 2011 року о 11:00 год., для розвантаження -21 жовтня 201 року о 14:00 год. Заявка підписана сторонами та скріплена печаткою.

Факт надання автомобіля згідно договору перевезення №2 підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля №473952 від 21.10.11 р. та талоном замовника 12 ААБ №113078 від 21.10.11р.

Оплата за вантажні перевезення по маршруту Макарів -м. Київ (вул. Колекторна 1-Д) - с. Копилів (Макарівського району) -смт. Макарів, позивачем була здійснена 17.10.11р. на суму 1980,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000010 від 17.10.11 р.

24.10.11р. між ТзОВ „Ю.С.А." та ФОП ОСОБА_3 було складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000004, згідно з яким вартість послуг по договору перевезення №2 від 01.06.11 р. склали 1000,00 грн.

Проте, 21.10.11р. комісією у складі завгоспа ТзОВ „Ю.С.А." ОСОБА_4, водія-експедитора ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 було складено акт №1 про те, що 21.01.11 р. завгосп ТзОВ „Ю.С.А." ОСОБА_7 та водій-експедитор ОСОБА_5 прибули за місцем розташування СПД ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 для отримання клеєного брусу, оплаченого згідно прибуткового касового ордеру від 19.08.11 р., що підтверджується прибутковим касовим ордером та розпискою, а СПД ФОП ОСОБА_1 відмовився без поважних причин передати завгоспу ТОВ „Ю.С.А." ОСОБА_7 клеєний брус в кількості 0,8232 м. куб. на загальну суму 2592,00 грн.

Акт підписано завгоспом ОСОБА_7 та водієм-експедитором ОСОБА_5 Відповідач від підпису відмовився, про що комісія у тому ж складі склала відповідний акт №2 про відмову від підпису.

24.10.11 р. позивачем було направлено вимогу відповідачу, у якій ТзОВ „Ю.С.А." вимагає не пізніше, ніж до 07.11.11р. терміново повернути сплачені грошові кошти за замовлену та не отриману продукцію в сумі 2592,00 грн., перерахувавши їх на банківський рахунок покупця з відповідним письмовим повідомленням, або внести готівкою в касу підприємства.

Оскільки відповідачем не повернуто кошти, позивач звернувся до суду, нарахувавши відповідачу крім суми основної заборгованості за договором 3% річних в сумі та інфляційні втрати

16.08.12р. відповідачем сплачено частину заявленої до стягнення заборгованості в сумі 900,00 грн. , що підтверджується прибутковим касовим ордером №10 від 16.08.12р. та квитанцією до нього.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 19.08.11р. між ФОП ОСОБА_1 (Продавець), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ю.С.А." (Покупець), з іншої сторони, було укладено договір купівлі-продажу №156, згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця клеєний брус, а Покупець - прийняти і своєчасно оплатити продукцію, вартість, асортимент, кількість і якість якої обумовлюється в замовленні.

Вартість продукції визначена п.2.1. Договору та складає 3704,00 грн., а п.2.2. встановлено обов'язок Покупця здійснити передплату в розмірі 70% від загальної вартості замовлення відповідно до специфікації та рахунку-фактури на протязі трьох банківських днів з моменту погодження специфікації і отримання рахунку, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця або внесення готівки в касу Продавця. Без проведення передплати вироби Покупцю не видаються (п. 4.1. Договору).

На виконання умов даного договору, позивачем 19.08.11р. перераховано передоплату в розмірі 2592,00 грн. на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 19.08.11р. та розпискою відповідача від 19.08.11р. про отримання ним передплати 70% від суми Договору у розмірі 2592,00 грн.

Проте, як вбачається із актів №1 від 21.10.11р. та №2 від 21.10.11р., складеного комісією у складі завгоспа ТзОВ „Ю.С.А." ОСОБА_4, водія-експедитора ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6, відповідач відмовився без поважних причин передати завгоспу ТОВ „Ю.С.А." ОСОБА_7 клеєний брус в кількості 0,8232 м. куб. на загальну суму 2592,00 грн. та відмовився від підпису акта.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В зв'язку із невиконанням позивачем зобов'язання щодо передачі товару, позивач направив на адресу відповідача вимогу №508/1 від 24.10.11р. про повернення коштів, перерахованих ним як передоплату за товар в розмірі 2 592,00 грн. внаслідок втрати ним інтересу до замовленої, але не отриманої продукції.

При цьому, судом враховується, що строком виконання вимоги позивачем у вимозі зазначено -07.11.11р., тому саме з цієї дати зобов'язання по сплаті коштів є простроченим.

Проте, відповідачем лише частково повернув сплачені позивачем кошти, що підтверджується прибутковим касовим ордером №10 від 16.08.12р. та квитанцією до нього про сплату відповідачем 900,00 грн. боргу.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1602,00 грн. заборгованості є належним чином обгрунтовані, підтверджені наявними у справі доказам, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як видно із даної норми індекс інфляції та 3% річних нараховується на суму боргу за весь період прострочення і сплачується боржником незалежно від вини, а 3% річних є фактично платою за користування чужими коштами.

Оскільки позивачем у вимозі від 24.10.11р. визначено, що строком її виконання є 07.11.11р., суд вважає правомірно заявленими позовні вимоги щодо сплати інфляційних втрат за період з листопада 2011р. по червень 2012р.

При цьому, судом враховано рекомендації листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно якого індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Однак, при перерахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем невірно обраховано суму інфляційних втрат. Таким чином, правомірно нарахованими є інфляційні втрати за період з листопада 2011р. по червень 2012р. лише в сумі 10,34 грн. При цьому, інфляційні втрати в розмірі 12,28 грн. нараховані без достатніх правових підстав, тому задоволенню не підлягають.

Також, належним чином обґрунтованими та підтвердженими наявним у справі розрахунком є позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 55,60 грн. (за період з 08.11.11р. по 31.12.11р. -11,93 грн. та за період з 01.01.12р. по 25.07.12р. -43,67 грн.)

Крім того, судом враховується, що п.5.3. Договору, сторони обумовили, що у випадку несвоєчасного або часткового виконання обов'язків, які виникають у Продавця згідно Договору, Продавець зобов'язаний повернути Покупцю суму оплаченої, але не поставленої продукції, на протязі семи робочих днів з моменту отримання вимоги Покупця, а у випадку прострочення повернення грошових коштів більше, ніж 20 днів, Продавець, окрім суми боргу, повинен заплатити Покупцю штраф у розмірі 15% від неповернутої суми.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 278,02 грн. штрафу є правомірно заявленими, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п.5.4. Договору, у випадку несвоєчасного виготовлення продукції у встановлений Договором строк або несвоєчасного повернення оплачених по Договору коштів, Продавець зобов'язаний оплатити Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання обов'язків, при цьому пеня нараховується на весь термін до моменту повного їх виконання.

Судом при нарахуванні суми пені враховується наступне:

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

З наявного в позовних матеріалах розрахунку пені вбачається, що позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 282,48 грн. за період з 08.11.11р. по 25.07.12р.

Однак, судом враховується, що відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, правомірним є нарахування пені, передбаченої п.5.4. Договору, лише за період з 08.11.11р. по 08.05.12р. в розмірі 232,40 грн.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 1000 грн. збитків за надані позивачу транспортні послуги, судом враховується наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки (п.6 роз'яснення Вищого Арбітражного Суду №02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди").

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Шкода -це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1166 ЦК України, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Загальні положення, що відносяться до поняття збитків, встановлені ст.22 ЦК України. Боржник шляхом відшкодування кредитору збитків повинен відновити майновий стан кредитора, який би існував при відсутності порушення зобов'язання, або завдання шкоди.

Принцип повної компенсації завданої шкоди означає також, що, хоча відшкодуванню підлягають будь-які матеріальні втрати потерпілої сторони, відшкодування збитків, втім, не повинно її збагачувати.

Відповідно до роз'яснення Вищого Арбітражного Суду №02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди", крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та самою шкодою.

Як слідує з наявних у справі матеріалів 10.10.11р. на адресу ТОВ „Ю.С.А." надійшла факсограма про необхідність прибуття представника позивача 21.10.11р. за зазначеною відповідачем адресою: м. Київ, вул. Колекторна, 1-Д для самовивозу товару, тому позивачем для перевезення продукції 01.06.11 року було укладено договір із ФОП ОСОБА_3 про надання транспорту для перевезення отриманого у відповідача товару. Вартість послуг доставки без ПДВ визначена в розмірі 1980,00 грн.

Проте, у зазначену дату товар з вини відповідача позивачем отриманий не був, що підтверджується актами №1 від 21.10.11р. та №2 від 21.10.11р. про відмову ФОП ОСОБА_1 передати товар представникам позивача та про відмову від підпису акта №1. В свою чергу це призвело до понесення позивачем збитків в розмірі 1000,00 грн. по оплаті послуг перевізника, що підтверджується договором перевезення №2 від 01.06.11р., заявкою ТОВ „Ю.С.А." на подачу транспортного засобу на 21.10.11р., подорожнім листом вантажного автомобіля №473952 від 21.10.11р., талоном замовника 12 ААБ №113078 від 21.10.11р., рахунком-фактурою №СФ-0000010 від 17.10.11 р. та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000004 від 24.10.11р., згідно з яким вартість послуг по договору перевезення №2 від 01.06.11 р. склали 1000,00 грн.

Понесені позивачем витрати на оплату послуг перевізника в розмірі 1000,00 грн. є належним чином підтвердженими, тому підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що належним чином обґрунтованими та підтвердженими наявними у справі матеріалами є позовні вимоги в сумі 3178,36 грн.

У відповідності до ст.49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене на відповідача покладаються витрати по оплаті судового збору лише в сумі 1578,53 грн. (3178,36 грн. х 1609,50 грн. /3240,72 грн. = 1578,53 грн. )

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 44, 49,82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А.", м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 3240,72 грн., з яких: 1602,00 грн. - основний борг, 22,62 грн. - інфляційні втрати, 55,60 грн. - 3% річних, 282,48 грн. -пеня, 278,02 грн. - 15% штрафу, 1000,00- понесені збитки задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідент. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А.", (м. Київ, вул. Івана Лепсе, 4, корпус 21, ідентифікаційний код 25392923) 1602,00 грн. боргу (одна тисяча шістсот дві гривні 00 коп.), 10,34 грн. (десять гривень 34 коп.) інфляційних втрат, 55,60 грн. (п'ятдесят п'ять гривень 60 коп.) 3% річних, 278,02 грн. (двісті сімдесят вісім гривень 02 коп.) штрафу, 232,40 грн. (двісті тридцять дві гривні 40 коп.) пені, 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.) збитків, 1578,53 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя Танасюк О.Є.

Повний текст рішення складено 23.10.2012р.

Віддруковано 3 прим.

1-до матеріалів справи;

2-позивачу (03680 м. Київ, вул. Івана Лепсе, 4, корп.21) -згідно заяви

3- відповідачу (АДРЕСА_1) -з повідомлення