Рішення № 26534092, 18.10.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року справа № 5020-1087/2012

за позовом приватного підприємства "Дельта Медікел"

(08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, 43)

до публічного акціонерного товариства "Фармація"

(99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 52 А)

про стягнення заборгованості у розмірі 12980,58 грн

суддя Плієва Н.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Ландіхова ОЛ.В., довіреність б/н від 01.10.2012

відповідача - Афендульєвої Т.М., довіреність № 10 від 05.01.2012

Суть спору:

Приватне підприємство "Дельта Медікел" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до публічного акціонерного товариства "Фармація" про стягнення заборгованості за договором № 650 купівлі продажу 65 п від 20.12.2010 у розмірі 12980,58 грн, яка складається з суми основного боргу, пені та 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором № 650 купівлі - продажу 65 п від 20.12.2010, не здійснив у повному обсязі оплату за отриманий товар.

Ухвалою суду від 03.10.2012 позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.10.2012.

Представник відповідача у судовому засіданні надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивач припустився помилки при розрахунку пені та 3% річних, вважає що стягненню підлягає пеня у розмірі 943,14 грн та 3% річних у розмірі 217,58 грн, у підтвердження сум надала відповідні розрахунки.

У зв'язку із арифметичною помилкою при розрахунку пені та 3% річних, представник позивача надав клопотання про зменшення розміру позовних вимог. Просить стягнути з відповідача 12922,15 грн, у тому числі 11761,43 грн - суму основного боргу, 943,14 грн - пені, 217, 58 грн - 3% річних. Зменшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Згідно з положеннями статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні визнала зменшені позовні вимоги, проти задоволення позову не заперечувала.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників позивачів, суд,

ВСТАНОВИВ :

20.12.2010 між приватним підприємством "Дельта Медікал" (далі - ПП "Дельта Медікал", продавець) та публічним акціонерним товариством "Фармація" (далі - ПАТ "Фармація", покупець) був укладений договір № 650 купівлі - продажу 65 п (далі -Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, продавець зобов'язався передати у власність покупцеві лікарські засоби, косметичні засоби, вироби медичного призначення, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання (далі - Товар), а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його, відповідно до умов даного договору.

Відповідно до пункту 1.2 асортимент, кількість та ціна товару визначається у видаткових накладних, які сторони вважають відповідною специфікацією.

Договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2011, а в фінансовому відношенні - до повного виконання зобов'язань з оплати товару (п. 7.1 Договору).

Умови поставки товару сторони погодили у розділі 2 цього договору.

Так у пункті 2.8 договору передбачено, що моментом поставки товару вважається дата підписання видаткових накладних уповноваженими представниками обох сторін. Передача товару уповноваженій особі покупця здійснюється продавцем на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей виданої покупцем. Оригінал довіреності передається уповноваженому представнику продавця в момент поставки.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що оплата кожної поставленої партії товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з моменту поставки. В окремих випадках, за домовленістю сторін, на окремі партії товару встановлюються інші терміни оплати товару. В таких випадках термін оплати товару зазначається у видаткових накладних. Під партією розуміється товар, що поставлений згідно однієї видаткової накладної.

Оплата товару за даним договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 3.7 договору при надходженні коштів на рахунок продавця, у разі існування заборгованості з оплати поставленого товару, кошти направляються на погашення основного боргу в хронологічній послідовності поставок.

У п. 3.8 зазначено, що уповноваженим представником на отримання товару зі сторони покупця вважається особа, на яку видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. У разі якщо покупець з будь-яких підстав не оформив та не надав покупцю довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей та прийняв товар за відповідною видатковою накладною, вважається, що товар прийнятий та отриманий уповноваженою на вчинення таких дій особою покупця.

На виконання умов вказаного договору в період з 14.11.2011 по 29.12.2011 позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 17 675,05 грн, що підтверджується видатковими накладними № ДМУ00080004 від 11.11.2011 на суму 10169,95 грн, від 27.12.2011 № ДМУ00095627 на суму 519,36 грн, № ДМУ00095628 на суму 530,50 грн, № ДМУ00095629 на суму 532,87 грн, № ДМУ00095630 на суму 527,25 грн, № ДМУ00095631 на суму 43,62 грн, № ДМУ00095632 на суму 1004,50 грн, № ДМУ00095633 на суму 43,62 грн, № ДМУ00095634 на суму 490,19 грн, № ДМУ00095635 на суму 32,54 грн, № ДМУ00095636 на суму 478,98 грн, № ДМУ00095637 на суму 110,72 грн, № ДМУ00095638 на суму 811,23 грн, № ДМУ00095639 на суму 32,54 грн, № ДМУ00095640 грн на суму 505,93 грн, № ДМУ00095625 на суму 471,91 грн, № ДМУ00095624 на суму 42,76 грн, № ДМУ00095623 на суму 311,23 грн, № ДМУ00095621 на суму 484,09 грн, № ДМУ00095620 на суму 468,53 грн, № ДМУ00095622 на суму 30,19 грн, № ДМУ00095626 на суму 32,54 грн (а.с. 17-38) та представник відповідача Макаєва Маргарита Василівна на підставі довіреностей № 518 від 29.12.2011 та № 489 від 14.11.2011 (а.с. 39, 72) отримала цей товар, що підтверджується її підписом у накладних.

У порушення умов договору, відповідач частково оплатив отриманий ним товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 11761,43 грн.

Несплата зазначеної заборгованості з'явилась підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений за договором товар у розмірі 11761,43 грн.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

В силу статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відношень повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дані правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання договору купівлі- продажу, правовідносини яких регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму у розмірі 17675,05 грн.

Договором № 650 купівлі - продажу 65п від 20.12.2010 передбачено, що оплата кожної поставленої партії товару здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту поставки. В окремих випадках, за домовленістю сторін, на окремі партії товару встановлюється інші терміни оплати товару. В таких випадках термін оплати товару зазначається у видаткових накладних. Як вбачається з матеріалів справи, датою оплати товару за видатковою накладною № ДМУ00080004 від 11.11.2011 на суму 10169,95 грн є 14.12.2011; датою оплати товару за іншими видатковими накладними від 27.12.2011 є 30.01.2012.

Отже, поставка товару мала бути оплачена відповідачем в строк до 14.12.2011 (за видатковою накладною № ДМУ00080004 від 11.11.2011) та до 30.01.2012 (за іншими накладними від 27.12.2011) включно.

Натомість, відповідач свої зобов'язання за договором виконав не у повному обсязі, частково оплативши отриманий ним товар, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 11761,43 грн.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за договором купівлі - продажу у розмірі 11761,43 грн, але визнав зазначену суму боргу.

Згідно з частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За викладених обставин суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 11761,43 грн обґрунтованими, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за весь час прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 943,14 грн та 3% річних у розмірі 217,58 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання, визначеного пунктом 3.3 Договору, щодо оплати товару в термін зазначений у видаткових накладних.

Суд перевірив розрахунок пені та 3% річних наданий відповідачем та який був погоджений позивачем, вважає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 943,14 грн та 3 % річних у розмірі 217,58 грн також підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу у розмірі 11761,43 грн., пеня у розмірі 943,14 грн та 3% річних -217,58 грн, що разом складає 12 922,15 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову стягуються з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Фармація" (99007, м. Севастополь, вул. М. Музики, 52 А, ідентифікаційний код 16515077, р/р 26002000015733 в ВАТ "УкрЕксімБанк" м. Севастополь, МФО 384986; р/р 26005001201950 в КФ АТ "Брокбізнесбанк" м. Сімферополь, МФО 308111, або з будь-якого іншого рахунку) на користь приватного підприємства "Дельта Медікел" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, 43, ідентифікаційний код 30634637, р/р 26008300001495 в АТ "Златобанк", МФО 380612, або на будь-який інший рахунок зазначений стягувачем) заборгованість у розмірі 12922,15 грн (дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві грн 15 коп), з яких: 11761,43 грн - сума основного боргу, 943,14 грн - пеня, 217,58 грн - 3% річних, а також судовий збір у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 23.10.2012.

Суддя підпис Н.Г. Плієва