Рішення № 26533985, 17.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2289/2012

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго"

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 12698,17 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: Дмитроняк А.В., довіреність № 07-6/167 від 30.07.2012р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 12698,17 грн., де 11021,11 грн. - сума боргу, 445,96 грн. - інфляційні збитки, 210,19 грн. - три процента річних, 532,76 грн. -пеня, 700,58 грн. -десять процентів штрафу річних

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.08.2012р. позовну заяву вх. № 3470/2012 прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/2289/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач подав до суду довідку від 10.09.2012р. (вх. №27657/2012) відповідно до якої повідомив суд, що справа зі спору між ТОВ "Теплодаренрго" та ФОП ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за оспорюваний період в провадженні господарського суду чи іншого органу відсутня, яка судом залучена до матеріалів справи.

Клопотання позивача про продовження строку розгляду справи від 24.09.2012р. (вх. №29073/2012) судом задоволено, про що свідчить відповідна ухала суду.

24.09.2012р. на адресу господарського суду Одеської області надійшли від позивача додаткові пояснення до позовної заяви (вх. № 29074/2012), відповідно до яких останнім було наведено розгорнутий розрахунок пені, розмір якої було збільшено до 532,76 грн.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.11.2008р. між ТОВ "Теплодаренерго", Енергопостачальна організація та ФОП ОСОБА_3 (відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься запис про зміну прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_1), Абонент, було укладено договір № 31/08-Т на використання теплової енергії в гарячій воді , за умовами п. 2. якого, вбачається, що Енергопостачальна організація зобов'язана відпустити Абоненту теплову енергію в гарячій воді у відповідності з встановленим йому планом тепловикористання в період з 01.11.2008р. по 31.12.2009р. 15,9 Гкал (гігакалорій) з максимальним тепловим навантаженням 0,0087 Гкал/год, зокрема 0,0087 на опалення, при тн. в. - 180с.

Відповідно до п. 5. Договору, облік теплової енергії, що відпускається проводиться приладами обліку теплової енергії у встановленому на тепловому вводі Абонента у відповідності з "Інструкцією по обліку тепла, що відпускається електростанціями та підприємствами теплових ситів" (Інструкцією). Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку. У разі відсутності приладів обліку кількість теплової енергії, що відпускається Абоненту розраховується Енергопостачальною організацією по максимальному тепловому навантаженню з врахуванням фактичного часу споживання теплової енергії та фактичної температури води в мережі трубопроводу, що її постачає.

Із змісту п.п. 7., 7.1. Договору вбачається, що розрахунок за теплову енергію проводиться в грошовій формі до 10 числа місяця, наступного за звітним, у відповідності з діючими тарифами. Тариф на споживання теплової енергії складає 503,08 грн. за Гкал теплової енергії, що відпускається з врахуванням ПДВ; об'єм відпущеної теплової енергії за договором складає 15,9 Гкал, сума договору 7998,97 грн. з врахуванням ПДВ 1336,16 грн.

Пунктами 8.1, 8.2. Договору передбачено, що оплата за фактично споживану теплоенергію проводиться шляхом перерахування на банківський рахунок Енергопостачальної організації. У разі порушення Абонентом строку оплати стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та штраф в розмірі 10% річних від суми неналежно виконаного зобов'язання. У разі невиконання грошового зобов'язання сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, трьох відсотків річних за грошовим зобов'язанням та пені.

Як визначено у п. 17. Договору, цей Договір вступає в силу з 01.11.2008р. по 31.12.2009р.

Договір вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про припинення його дії або зміни умов Договору, що не заперечують законодавству України (п. 20 Договору).

На виконання умов Договору з 21.10.2011р. по 29.04.2012р. ТОВ "Теплодаренерго" надало відповідачу теплову енергію в обсязі 19,93 Гкал на суму 19662,09 грн., однак ФОП ОСОБА_3 вартість отриманої теплової енергії була сплачена лише частково в сумі 8640,97 грн., у зв'язку з чим у відповідача виник борг за отриману теплову енергію в сумі 11021,12 грн.

В підтвердження виконання умов договору позивачем подано до матеріалів справи рахунки-фактури № 699 від 29.10.2010р. на суму 830,75 грн., № 816 від 30.11.2010р. на суму 739,12 грн., № 946 від 31.12.2010р. на суму 1560, 36 грн., № 59 від 31.01.2011р. на суму 1642,49 грн., № 184 від 28.02.2011р. на суму 1681,01 грн., № 330 від 31.03.2011р. на суму 1512,91 грн., № 452 від 29.04.2011р. на суму 252,16 грн., № 727 від 31.10.2011р. на суму 707,17 грн., № 855 від 30.11.2011р. на суму 1715,00 грн., № 987 від 30.12.2011р. на суму 1943,68 грн., № 105 від 31.01.2012р. на суму 2336,88 грн., № 223 від 29.02.2012р на суму 2570,57 грн., № 358 від 30.03.2012р. на суму 1986,35 грн., № 463 від 18.04.2012р. на суму 183,64 грн., акти здачі прийняття виконаних послуг за жовтень 2010р. на суму 830,75 грн., за грудень 2010р. на суму 1560, 36 грн., за січень 2011р. на суму 1642,49 грн., за лютий 2011р. на суму 1681,01 грн., за березень 2011р. на суму 1512.91 грн., за квітень 2011р. на суму 252, 16 грн., за жовтень 2011р. на суму 707,17 грн., за листопад 2011р. на суму 1715,00 грн., за грудень 2011р. на суму 1943,68 грн., за січень 2012р. на суму 2336,88 грн., за лютий 2012р. на суму 2570,57 грн., за березень 2012р. на суму 1986,35 грн., за квітень 2012р. на суму 183,64 грн., підписані як позивачем так відповідачем.

30.05.2012р. позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 07-6/107 про сплату боргу за спожиту теплову енергію в сумі 11021, 11 грн., яка відповідачем залишена без відповіді.

Неналежне виконання ФОП ОСОБА_3 зобов'язань за договором № 31/08 -Т від 01.11.2008р. щодо оплати вартості отриманої теплової енергії і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунків заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання щодо оплати отриманої теплової енергії в розмірі 19662,09 грн. виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена, з врахуванням часткової оплати відповідача в розмірі 11021,12 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за отриману теплову енергію, встановлена судом в розмірі 11021,12 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 532,76 грн., трьох процентів річних в сумі 210,19 грн., інфляційних збитків в сумі 445,96 грн., десяти процентів річних штрафу сумі 700,58 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Зі змісту п.п. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки містить арифметичні помилки. З цих підстав, судом було самостійно розраховано пеню в період з 11.11.2011р. по 11.05.2012р. та визначено її розмір в сумі 577,23 грн., однак приймаючи до уваги те, що позивачем заявлено до стягнення суму пені в розмірі меншому ніж за розрахунком суду, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені, заявлена позивачем в розмірі 532,76 грн.

Також, перевіривши розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, суд встановив, що він також містить арифметичні помилки. Тому, за самостійним розрахунком суду розмір 3 % річних визначено в сумі 282,37 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача 3% річних заявлені в меншому розмірі, в сумі 210,19 грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 210,19 грн.

Також, перевіривши розрахунок збитків від інфляції, наданий позивачем, суд також встановив, що він містить арифметичні помилки. Тому, за самостійним розрахунком суду розмір інфляційних визначено в сумі 363,56 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума інфляційних збитків, встановлена судом в розмірі 363,56 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків в розмірі 82,40 грн. суд відмовляє.

Позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у вигляді десяти процентів річних в сумі 700,58 грн. суд відмовляє з підстав незаконності та необґрунтованості.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1511,88 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов -задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" (65490, Одеська область, м. Теплодар, Промлощадка, код ЄДРЮОФОП 32483079) 11021 (одинадцять тисяч двадцять одна) грн. 11 коп. боргу, 532 (п'ятсот тридцять дві) грн. 76 коп. пені, 210 (двісті десять) грн. 19 коп. трьох процентів річних, 363 (триста шістдесят три) грн. 56 коп. інфляційних збитків, 1511 (одна тисяча п'ятсот одинадцять) грн. 88 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 22.10.2012р.

Суддя Цісельський О.В.