Ухвала суду № 26533967, 25.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"25" жовтня 2012 р.№ 5017/656/2012

За позовом: Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний"

до відповідача: Служби автомобільних доріг в Одеській області

про визнання права власності

Головуючий суддя Малярчук І.А.

судді Меденцев П.А.

Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Білошкура Г.В., довіренсть № 05-18/106 від 01.03.2012р., Жанковський Р.О., довіреність №05/18-103 від 17.01.2012р.; Славутська І.С., довіреність №05-18/99 від 17.01.2012р.

Від відповідача: Білоусов Л.В., довіреність №01/2997 від 12.01.2012р.

В судовому засіданні 25.07.2012 р. приймали участь:

Від позивача: Славутський В.С., довіреність №05-18/116 від 24.09.2012р.; Білошкура Г.В., довіренсть № 05-18/106 від 01.03.2012р.

Від відповідача: не з`явився

Суть спору: про визнання за ДП „МТП „Южний" право власності на під'їзну дорогу від с.Воронівка до ДП „МТП „Южний" загальною довжиною 5,6км.

Ухвалою суду від 10.07.2012р. призначено у справі будівельно-технічну експертизу під'їзної дороги від с.Воронівка до ДП „МТП „Южний", проведення якої доручено Одеському НДІСЕ.

18.07.2012р. за вх.№22289/2012 до суду надійшло повідомлення ОНДІСЕ про неможливість проведення вказаної експертизи, у зв'язку з відсутністю експертів у даній галузі знань.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю Державного акту на право користування землею серії Б №032827, виданого Комінтернівською райрадою у 1980 році, Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №205857, Технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі ДП „МТП „Южний" для експлуатації та обслуговування промислових і господарських об'єктів та введення підсобного сільськогосподарського виробництва за адресою: Одеська область, м. Южне, згідно з якими із погодженням в акті встановлення меж земельних ділянок в натурі ДП „МТП „Южний" у постійне користування була виділена земельна ділянка, на якій власними силами порту була збудована під'їзна дорога від с. Воронівка до ДП „МТП „Южний", що підтверджується актом робочої комісії про приймання закінченого будівництвом об'єкта „Під'їзна автодорога до порту" від 25.12.2980р. та актом робочої комісії по прийманню закінченої будівництвом під'їзної дороги від існуючої автодороги Одеса-Миколаїв до водопровідних споруд та від водопровідних споруд до адміністративного центру порту „Южний" від 29.12.1982р. Зазначена під'їзна дорога знаходиться на балансі ДП „МТП „Южний". Через наявність претензій на зазначену дорогу з боку Служби автомобільних доріг в Одеській області, сторони спору створили комісію, якою було оглянуто документи на підтвердження позицій сторін та проведено заміри, в ході чого виявилось невідповідність між довжиною дороги, зазначеною обома сторонами, та документи, що подані сторонами на підтвердження своїх позицій, містять різні назви спірної під'їзної дороги. Зазначені відмінності позивач виклав у акті обстеження під'їзної дороги, який надіслав відповідачу, однак, останній від підписання цього акту відмовився. Таким чином, позивач вважає, що претензії позивача щодо спірної дороги є порушенням його права власності на спірну під'їзну дорогу.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 26.03.2012р. за вх.№9015/2012, де зазначає, що у 1977 р. введено в експлуатацію автомобільну дорогу республіканського значення „Об'їзна Григорівського лиману", про що свідчить паспорт автодороги, складений у 1978р. Одеським ОКП „Укрремдорпроект", до цього часу автошлях проходив по морському узбережжю через Григорівський лиман. Між старою та новою автодорогами опинилися селища Біляри та Воронівка Комінтернівського району Одеської області до яких існували під'їзди з обох автошляхів. З часом, на місці с. Біляри було збудовано порт „Южний", селище перенесено на інший берег лиману та отримало назву -Нові Біляри. Нова об'їзна автодорога отримала найменування Т-16-06 „Одеса-Южне", а частини старої автодороги стали під'їздами до порту.

Спірний під'їзд до порту проходить через існуюче с. Воронівка Комінтернівського району Одеської області, у зв'язку з чим під'їзна дорога від селища до порту є в свою чергу під'їзною дорогою від порту чи іншого об'єкту до селища, яка задовольняє потреби суспільства, зокрема, мешканців с. Воронівка, в автомобільному, пасажирському і вантажному перевезеннях і за ст.7 Закону України „Про автомобільні дороги" є складовою єдиної транспортної системи України. Відтак, під'їзд до с. Воронівка є автомобільною дорогою загального користування і перебуває у державній власності та не підлягає приватизації. На виконання Постанови КМУ від 24.06.2006р. №865 „Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення", Одеська обласна державна адміністрація 02.08.2006р. затвердила перелік доріг загального користування місцевого значення. Перелік автодоріг, до якого віднесено і автошлях Т-1606 з під'їздами до порту, є діючим нормативно-правовим актом органу виконавчої влади, який регулює господарські і адміністративні відносини між іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Крім того, відповідач вважає подані позивачем докази на підтвердження вимог порту неналежними, з підстав того, що державну реєстрацію позивача проведено 24.12.1996р., що ставить під сумнів будівництво ним автодороги у 1980р. Також, на початку 80-х років застосовувалась система координат ведення землевпорядних робіт 1963р. (СК-63). На даний час чинною державною системою координат є УСК-2000. Жодним нормативним актом не встановлено за яким алгоритмом потрібно перераховувати результати виконання кадастрової зйомки, виконані в одній системі координат у 1980р. до державної УСК-2000, виконаної у 2009р., що унеможливлює використання наданих позивачем актів відновлення в натурі меж земельної ділянки, які не узгоджені із суміжним землекористувачем -Службою автомобільних доріг в Одеській області.

Таким чином, у справі наявні подані сторонами докази в обґрунтування їх правових позицій, які є суперечливими, встановлення судом правової належності спірної під'їзної автодороги має спиратись на докази, здобуті за результатами досліджень проведених особами, що володіють спеціальними знаннями, тому суд вбачає необхідність в призначенні судової технічної експертизи.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарськими судом в ухвалі. Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу (далі -судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені в ст. 31 цього Кодексу.

При цьому, з врахуванням даних Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, враховуючи повідомлення ОНДІСЕ від 18.07.2012р. за вх.№22289/2012 про неможливість проведення експертизи у даній справі, з врахуванням зон регіонального обслуговування, проведення експертизи суд доручає Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Керівнику інституту та сторонам по даній справі надати суду відомості щодо кола наукових та практичних фахівців відповідних галузей знань, для залучення їх до проведення експертного дослідження.

Відповідно до ч.4 п.1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 р. (далі -Інструкція), експертиза, для вирішення питань якої необхідні знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань, є комплексною. До проведення таких експертиз, у разі потреби, залучаються фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Положення п.4.6. Інструкції передбачають, що якщо експертиза призначена не як комплексна, але при її проведенні з'ясується, що вирішення поставлених питань або деяких з них потребує застосування спеціальних знань, що належать до різних галузей знань, керівник експертної установи організовує її виконання за правилами проведення комплексної експертизи.

Враховуючи те, що в рамках призначеної судом експертизи вирішення охоплених нею питань потребує знань фахівців з декількох галузей знань, суд вважає за необхідне залучити до проведення судової будівельно-технічної експертизи фахівців у галузі будівництва начальника відділу капітального будівництва ДП „МТП „Южний" ОбуховаС.А., фахівців Державного підприємства „Державного проектно-вишукувального науково-дослідного інституту морського транспорту „Чорноморндіпроект" (65058, м. Одеса, пр-т Шевченка,12), Державне агентство автомобільних доріг (03680, м. Київ, вул. Фізкультури,9).

Відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

Згідно з п.2.2.4. Інструкції експерт має право указувати у висновку на факти, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення.

З врахуванням вищевикладеного, надіслати Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз належним чином засвідчені копії матеріалів справи №5017/656/2012 для здійснення судової технічної експертизи.

Зобов'язати сторони надати судовим експертам на їх вимогу необхідні для проведення експертизи документи.

Попередити експертів та залучених фахівців про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384, 385 КК України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.79 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи, з врахуванням призначення судом судової технічної експертизи, провадження у справі №5017/656/2012 підлягає зупиненню.

Керуючись ст.41, п.1 ч.2 ст.79, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Призначити проведення судової будівельно-технічної експертизи під'їзної дороги від с.Воронівка до ДП „МТП „Южний".

2.На розгляд судової будівельно-технічної експертизи поставити наступні питання:

1) Скільки всього під'їзних автомобільних доріг існує від автомобільної дороги Т16-06 Одеса-Южне/М-14/ до ДП „МТП „Южний" ?

2) Яка протяжність кожної такої (виявленої) під'їзної автомобільної дороги від автомобільної дороги Т 16-06 Одеса-Южне/М-14/ до ДП „МТП „Южний" ?

3) Чи є нафтотермінал (МНТ „Південний" філії ПМН ПАТ „Укртранснафта") у напрямку автомобільної дороги (під'їзного шляху), сполученням від автомобільної дороги Т 16-06 Одеса-Южне/М-14/ (в р-ні с. Воронівка) до під'їзду до ДП „МТП „Южний" ?

4) Зі сторони якого під'їзного шляху до ДП „МТП „Южний" (від автомобільної дороги Т 16-06 Одеса-Южне/М-14/) є можливість під'їзду до нафтотерміналу (МНТ „Південний" філії ПМН ПАТ „Укртранснафта") ?

5) Який тип покриття під'їзної автомобільної дороги, сполученням від автомобільної дороги Т 16-06 Одеса-Южне/М-14/ (в р-ні с. Воронівка) до ДП „МТП „Южний" ?

6) Яка довжина під'їзної автомобільної дороги, сполученням від автомобільної дороги Т 16-06 Одеса-Южне/М-14/ (в р-ні с. Воронівка) до ДП „МТП „Южний" з визначенням початку та кінця її відліку ?

7) Яка ширина під'їзної автомобільної дороги, сполученням від автомобільної дороги Т 16-06 Одеса-Южне/М-14/ (в р-ні с. Воронівка) до ДП „МТП „Южний" ?

8) До якої категорії доріг за своїми технічними умовами відповідає під'їзна автомобільна дорога, сполученням від автомобільної дороги Т 16-06 Одеса-Южне/М-14/ (в р-ні с. Воронівка) до ДП „МТП „Южний" ?

3.Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз.

4.Керівнику інституту надати суду відомості щодо кола наукових та практичних фахівців відповідних галузей знань.

5. Залучити до проведення судової будівельно-технічної експертизи фахівців у галузі будівництва начальника відділу капітального будівництва ДП „МТП „Южний" ОбуховаС.А., фахівців Державного підприємства „Державного проектно-вишукувального науково-дослідного інституту морського транспорту „Чорноморндіпроект" (65058, м. Одеса, пр-т Шевченка,12), Державного агентства автомобільних доріг (03680, м. Київ, вул. Фізкультури,9).

6. Надіслати належним чином завірені копії матеріалів справи №5017/656/2012 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової будівельно-технічної експертизи звіту про незалежну оцінку.

7. Зобов'язати сторони надати судовим експертам на їх вимогу необхідні для проведення експертизи оригінали документів.

8. Витрати по оплаті судової будівельно-технічної експертизи покласти на позивача.

9. Попередити експертів та залучених фахівців про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384, 385 КК України.

10.Зупинити провадження у справі №5017/656/2012.

Головуючий суддя Малярчук І.А.

Суддя Меденцев П.А.

Суддя Степанова Л.В.