Рішення № 26533693, 23.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.12 Справа№ 5015/3654/12

за позовом: Приватного підприємства «Айслаг», м.Луцьк

до відповідача: Сількогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Тараса Шевченка», с.Увин Радехівського району Львівської області

про стягнення в сумі 172'535,56 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Романів В.Я.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Коваль Н.Г. -представник (дов. №б/н від 11.09.2012р., діє до 11.09.2015р.).

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним підприємством «Айслаг»подано позов до Сількогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Тараса Шевченка»про стягнення в сумі 172'535,56 грн.

Ухвалою суду від 31.08.2012р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 18.09.2012р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання 23.10.2012р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У минулих засіданнях позовні вимоги підтримував з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 172'535,56грн. та судові витрати. Позовні вимоги аргументує тим, що на виконання укладеного між сторонами договору позивач поставив та передав відповідачу нафтопродукти на загальну суму 114'112,25 грн. Відповідач не оплатив товар, в строки передбачені договором, тому товар поставлявся на умовах товарного кредиту відповідно до договору з нарахуванням 2% за кожен день використання товарного кредиту. На сьогоднішній день заборгованість відповідача за поставлений товар відсутня. Однак, відповідач жодного разу не провів оплату за користування товарним кредитом, а тому заборгованість по оплаті за користування кредитом становить 172'535,56 грн.

В судовому засіданні 23.10.2012р. представник відповідача визнав позов частково (на суму 2'282,25 грн.), в іншій частині проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Свої заперечення аргументує наступним. Відповідачем грошове зобов'язання, що виникло внаслідок прийняття товару за договором, справді виконано з простроченням термінів оплати товару. Як узгоджено сторонами в п.п.5.2. п.5 договору, у випадку не оплати покупцем відвантаженої партії товару в строки, вказані в п.5.1 договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 2% за кредит і сплатити відсотки за його використання в терміни вказані в 5.3 договору. Як вбачається з вищезазначеного підпункту договору, у разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, товар вважається поставленим на умовах товарного кредиту з оплатою 2% за його використання. Відповідно, нарахування 2% здійснюється одноразово, на загальну суму заборгованості по оплаті за поставлений товар, у розмірі 114'112,25 грн. та становить 2'282,25 грн. Твердження позивача про те, що нарахування 2% здійснюється за кожен день використання товарного кредиту є необгрунтованим, оскільки таке положення в укладеному між сторонами договорі відсутнє.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

25.01.2011р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Імені Тараса Шевченка»(покупець, відповідач по справі) та Приватним підприємством «Айслаг»(постачальник, позивач по справі), було укладено договір №038 поставки (надалі по тексту -договір).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2011р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними (п.7.1 договору).

Відповідно до п.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати або передати зі свого складу покупцю у власність нафтопродукти (надалі товар), в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені у накладних, які підписуються представниками сторін договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно п.1.2 договору документом на товар, які постачальник повинен передати покупцю є накладні на відвантаження товару. Сторони за договором домовились, що накладна на відвантаження товару є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації і є невід'ємною частиною договору.

Загальна кількість товару, асортимент і ціна товару погоджується сторонами при формуванні замовлення та визначаються в накладних, які підписуються сторонами (п.2.2 договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на підставі накладних на відвантаження товару: №003883 від 03.10.2011р. на суму 47'624,75 грн., №004312 від 27.10.2011р. на суму 66'487,50 грн. Таким чином, загальна вартість поставленого товару становить 114'112,25 грн.

Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується зазначеними накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №87 від 03.10.2011р. та №93 від 27.10.2011р.

Відповідно до п.5.1 договору покупець має право здійснити повну або часткову оплату отриманого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 (семи) календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних.

Згідно з п.5.2 договору у випадку не оплати покупцем відвантаженої партії товару у строки вказані в п.5.1 даного договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 2% за кредит і сплатити відсотки за його використання в терміни вказані в п.5.3 даного договору. Під наданням покупцем згоди на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту розуміється підписання даного договору.

Покупець зобов'язаний оплатити суму товарного кредиту і відсотків за його використання на 31 день від дати відвантаження вказаної в накладній. Покупець має право на дострокове погашення товарного кредиту і відсотків за його використання. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості. (п.5.3 договору).

Сторони домовились, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги постачальника у такій черговості: у першу чергу сплачується основна сума боргу, в другу чергу проценти та неустойка, у третю чергу відшкодовуються витрати, пов'язані з одержанням виконання. Сторони домовились, що при наявності заборгованості, незалежно від причин її виникнення, кошти, які надходять від покупця, зараховуються в першу чергу на погашення заборгованості, що утворилась раніше, незалежно від призначення платежу (п.п.5.6, 5.7 договору).

Відповідач не оплатив товари в строки, що передбачені в п.5.1 договору, адже оплата за поставлений товар відбулася у період з 28.04.2012р. по 18.07.2012р., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

У зв'язку з тим, що відповідачем в строки, передбачені п.5.1 договору, не здійснено оплати за поставлений товар, останній у відповідності до п.5.2 договору вважається поставленим на умовах товарного кредиту.

Відповідно до п.п.5.2-5.4 договору позивач нарахував відповідачу 172'535,56 грн. за користуванння кредитом (розрахунок наявний в матеріалах справи).

З приводу такого розрахунку суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Проведений розрахунок передбачає сплату 2% за кожен день використання товарного кредиту. Проте, таке положення в п.5.2 договору відсутнє. Натомість, в п.5.2 договору передбачено, що товар, рахується поставленим на умовах товарного кредиту, з нарахуванням покупцю 2% за кредит, які необхідно сплатити в терміни, вказані в п.5.3 даного договору. Таким чином, здійснивши перерахунок заборгованості за користування кредитом, суд встановив, що вона становить 2'282,25 грн. (2% від 114'112,25грн. становить 2'282,25 грн.).

Станом на день прийняття рішення докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1057 ЦК України договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем обов'язку своєчасної оплати за поставлений товар, який у зв'язку з цим вважається таким, що був поставлений на умовах товарного кредиту. Крім того, судом встановлено, що відповідач не сплатив позивачу відсотки за користування таким товарним кредитом.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, зокрема, стягненню підлягає 2'282,25 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати, сплачені позивачем, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, але не менше мінімального розміру судового збору, встановленого законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 193, ч.2 ст.218, ч.6 ст.232, ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 610, 629, 887, 1054, 1057 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 66, 67, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмежною відповідальністю «Імені Тараса Шевченка»(80230, Львівська область, Радехівський район, с.Увин, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04950543) на користь Приватного підприємства «Айслаг»(43021, Волинська область, м.Луцьк, вул.Стрілецька, буд.4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13369787) 2'282,25 грн. -боргу та 1'609,50 грн. -судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 23.10.2012р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 24.10.2012р.

Суддя Яворський Б.І.