ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.12 Справа№ 5015/3782/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Гал-Всесвіт", м.Львів
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Львівське АТП 14630", м.Львів
про стягнення штрафних санкцій в сумі 45 834,16 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Павловський А.В. - представник (довіреність б/н від 29.09.2012р.);
від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством "Гал-Всесвіт" до Публічного акціонерного товариства "Львівське АТП 14630" про стягнення 45 834,16 грн. штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 13.09.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 03.10.2012р. Ухвалою суду від 03.10.2012р. розгляд справи відкладено на 24.10.2012р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Представником відповідача було подано заперечення на позовну заяву вих. №1058 від 02.10.2012р. (вх. №22284/12 від 03.10.2012р.), в якому проти позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні. Зокрема стверджує, що поданий позивачем документ, а саме зведення порушень виконання рейсів по диспетчерському журналу за період з 01.03.2012р. по 31.04.2012р. не є належним та допустимим доказом, оскільки цей документ містить сформовану позивачем узагальнену статистичну інформацію на основі даних позивача. Крім того, відповідач стверджує, що відсутність відомостей продажу квитків ф.№20-АСС, сформованих АС-2, свідчить лише про те, що позивач через каси АС-2 в період з 01.03.2012р. по 31.04.2012р. не реалізовував жодного квитка на зазначені у позовній заяві маршрути, але аж ніяк не про те, що були зірвані рейси. Відповідач вважає, що позивачем не подано жодних доказів, які б підтверджували факт зриву рейсів.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, причин неявки представника не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення №79019 0250765 8 від 11.10.2012р. - вручено 16.10.2012р.
Станом на 24.10.2012р., через канцелярію суду, клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
встановив:
01.01.2006р. між Приватним підприємством "Гал-Всесвіт" та Відкритим акціонерним товариством "Львівське АТП 14630" (перевізник) було укладено договір №01/СК-01 про станційно-касове обслуговування (далі по тексту -договір), який визначає взаємовідносини між ПП "Гал-Всесвіт" та первізником при виконанні перевезень пасажирів та багажу рейсовими автобусами, на маршрутах, що обслуговує перевізник на АВ та АС-2, взаємні зобов'язання сторін, матеріальну відповідальність за невиконання цих зобов'язань та порядок проведення розрахунків за перевезення, який сторонами був пролонгований в порядку та на підставах п.9.3 договору.
Згідно п.3.1, п.3.5 договору перевізник зобов'язується забезпечувати подачу автобусів на АВ та АС-2, згідно з розкладом руху. Всі розклади і зміни розкладів (закриття маршрутів і т.д) надавати ПП "Гал-Всесвіт" не пізніше як за два дні до впровадження на маршрутах.
За умовами п.3.8 вищезазначеного договору перевізник зобов'язувався при зриві рейсу, повідомити про зрив автостанцію або адміністрацію ПП "Гал-Всесвіт" не пізніше ніж за шість годин до відправлення рейсу по розкладу.
За умовами п.4.6., п.4.7., 4.10. договору ПП "Гал-Всесвіт" зобов'язується видавати водію оформлені документи касової продажі квитків, записуючи в квитково-обліковому листі водія на основі відомості кількість проданих квитків і суму реалізації. Не пізніше 8 числа наступного за звітним місяцем надавати зведений реєстр відомостей 20-АСС. Своєчасно надавати інформацію перевізнику про зміну режиму роботи автостанції.
Згідно п.5.1 договору, за невиконання зобов"язань, передбачених договором, перевізник та ПП "Гал-Всесвіт"несуть взаємну матеріальну відповідальність у вигляді штрафів. Матеріальна відповідальність за порушення умов договору не звільняє сторони від відповідальності, передбаченої Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення"від 05.10.2000 р.
Згідно п.5.2 договору перевізник виплачує за порушення, що сталися по його вині, штрафні санкції.
За зірваний рейс без попередження відповідно п.5.5 договору відповідач зобов"язаний сплатити штраф у розмірі вартості двох квитків до кінцевої станції.
Згідно п.5.13 договору підставою для матеріальної відповідальності сторін є акти звірок, матеріали перевірок посадових осіб, записи в диспетчерських журналах, відомостях 20-АСС, документації водія та реєстри виконання рейсів на даному маршруті.
Як стверджує позивач, всупереч вимогам п.3.1 договору, в період з 01.03.2012р. по 31.04.2012р., відповідач не забезпечив подачу автобусів на автостанцію АС-2 (м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 225), по маршрутах: Львів АС 2-Руданці, Львів АС 2-Жовтанці, Львів АС 2-Стронятин, Львів АС 2-Мервичі, Львів АС 2-Зіболки, Львів АС 2-Великі Передримихи, Львів АС 2-Руда Крехівська, Львів АС 2-Зарудці, Львів АС 2-Ременів згідно з розкладами руху та не повідомив про зрив автостанцію або адміністрацію позивача, отже допустив зриви рейсів без попередження, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції в сумі 45 834,16 грн. за період березень 2012р. - квітень 2012р.
Отже, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 45 834,16 грн.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч.4 ст.32 Закону України "Про автомобільний транспорт" відправлення чи прибуття автобусів приміських, міжміських та міжнародних автобусних маршрутів загального користування здійснюється тільки з автостанцій, а в разі їх відсутності -із зупинок, передбачених розкладом руху.
На виконання вимог ст.42 Закону України "Про автомобільний транспорт" позивач та відповідач уклали між собою договір про станційно-касове обслуговування від 01.01.2006р, який сторонами був пролонгований в порядку та на підставах п.9.3 договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вже зазначалось, у п.5.13 договору сторони дійшли згоди, що підставою для матеріальної відповідальності сторін є, зокрема, записи в диспетчерських журналах, відомостях 20-АСС, документації водія. На підставі зведення порушень виконання рейсів по диспетчерському журналу відповідачу нараховано позивачем штрафні санкції. В матеріалах справи знаходяться зведення порушень виконання рейсів по диспетчерському журналу за період з березня 2012 року по квітень 2012 року включно, що спростовує твердження відповідача вказане у відзиві про те, що позивач не подав жодного доказу, яким би підтверджував факт зриву рейсів.
Поряд з цим, відповідач не підтвердив жодними належними та допустимими доказами факт виконання ним, згідно з розкладами руху, в період з 01.03.2012р. по 31.04.2012р. рейсів по маршрутах: Львів АС 2-Руданці, Львів АС 2-Жовтанці, Львів АС 2-Стронятин, Львів АС 2-Мервичі, Львів АС 2-Зіболки, Львів АС 2-Великі Передримихи, Львів АС 2-Руда Крехівська, Львів АС 2-Зарудці, Львів АС 2-Ременів.
Слід зазначити, що до таких доказів належать: відомість 20 АСС (відомість продажу квитків), яка видається автостанцією водіям відповідача після завершення продажу квитків на рейс і в подальшому є підставою для проведення взаєморозрахунків між сторонами договору; квитково-касовий лист, в якому зазначається кількість і сума проданих квитків, який є обов'язковим відповідно до ст.38 Закону України "Про автомобільний транспорт"; дорожній лист, який передається диспетчеру для отримання відмітки про час прибуття.
Ухвалами суду від 13.09.2012р. та від 03.10.2012р. вказані докази витребовувались від відповідача, але подані ним не були.
Відповідно до п.115 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.1997р. перевізники відповідно до укладених договорів здійснюють продаж квитків через автостанції, агентства з продажу квитків та/або самостійно.
Самостійно продаж квитків може здійснюватись водієм автобусу в разі відсутності у населеному пункті автостанції або агентства з продажу квитків, а також після закриття квитково-касової відомості на автостанції (відомість 20-АСС). Для підтвердження факту використання рейсу по АС-2 на даних квитково-касових листах повинна стояти відмітка автостанції з зазначенням кількості та суми реалізованих квитків, в тому числі, коли таких не було реалізовано.
Шляховий лист за своєю суттю є первинним документом про облік автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство. У п.5.13 договору, серед документів які є підставою для матеріальної відповідальності сторін є, зокрема, записи в документації водія. Однак, жодного доказу з передбачуваної у п.5.13 договору документації водія, який би підтверджував факт виконання рейсів по маршрутах (перелічених у розрахунку штрафних санкцій) саме з АС-2 у м.Львові, відповідач на неодноразові вимоги ухвал суду, не надав.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (п.2 ст.216 ГК України).
Згідно із ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
У п.5.5. договору сторони погодили, що за зірваний рейс без попередження перевізник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі вартості двох квитків до кінцевої станції.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували виконання ним взятого на себе за договором зобов'язання по забезпеченню подачі автобусів на АС 2, згідно з розкладами руху, на маршрутах перелічених у розрахунку штрафних санкцій. Відповідач не спростував належними та допустимими доказами правомірність нарахування штрафу. Доказів належного виконання відповідачем закріпленого пунктом 3.8 договору зобов'язання повідомляти позивача про зрив рейсів відповідач суду не надав. Доводи відповідача викладені у відзиві не спростовують правомірності позовних вимог.
Відтак, штраф в сумі 45 834,16 грн. позивачем нараховано підставно. Розрахунок штрафних санкцій містить відомості про маршрути, вартість квитків до кінцевої станції за маршрутом, кількість зірваних рейсів, дні в які відбулись зриви рейсів, час, в який мали відправлятись автобуси згідно з розкладами рухів з автостанції.
Слід зазначити, що відповідач порушує умови укладеного з позивачем договору систематично, що підтверджується рішенням господарського суду Львівської області у справі № 5015/970/12 від 10.05.2012р. між тими ж сторонами, яке підтримане постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2012р. та постановою вищого господарського суду України від 26.09.2012р.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення повністю.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як вбачається із долученого до матеріалів справи платіжного доручення №148 від 30.08.2012р. при поданні позову позивач сплатив судовий збір в сумі 1 653,00 грн.
Згідно вимог ч.1 ст.4, п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 1 609,50 грн.
Відтак, згідно вимог п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", позивачу слід повернути 44,00 грн. зайво сплаченого судового збору.
Судовий збір в сумі 1609,50 грн. згідно ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 612, 627-629 ЦК України, ст.ст.174, 193, 216, 218, 230 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Львівське АТП 14630" (79019, м.Львів, Шевченківський район, вул.Городницька, 47; п/р 26000000011223 в ПАТ "Фольксбанк"; МФО 325826; код ЄДРПОУ 03114744) на користь Приватного підприємства "Гал-Всесвіт" (79041, м.Львів, вул. Окружна, 57-а; п/р 260063012073 у ЛМФ Ощадбанку; МФО 385048; код ЄДРПОУ 25235879) 45 834,16 грн. штрафних санкцій та 1 653,00 грн. судового збору.
3. Ухвалою суду повернути Приватному підприємству "Гал-Всесвіт" (79041, м.Львів, вул. Окружна, 57-а; п/р 260063012073 у ЛМФ Ощадбанку; МФО 385048; код ЄДРПОУ 25235879) зайво сплачений судовий збір в сумі 44,00 грн.
4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 25.10.2012р.
Суддя Сухович Ю.О.
Судове рішення № 26533661, Господарський суд Львівської області було прийнято 24.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/3782/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: