Рішення № 26533649, 23.10.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.10.12 Справа № 3/5014/2271/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг», м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства «Антрацитівське автотранспортне підприємство №10918», м. Антрацит Луганської області,

про стягнення 78 425 грн. 78 коп.

суддя Секірський А.В.

в присутності представників сторін:

від позивача -Любчик У.В., довіреність №43 від 22.06.2012;

від відповідача -не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: 10.09.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»(далі -Позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Антрацитівське автотранспортне підприємство №10918»(далі -Відповідач) з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості по лізингових платежах та штрафних санкцій по договору про заміну боржника №1 від 17.02.2012 у зобов'язаннях за договором фінансового лізингу №141/11-АВТ від 16.05.2011 та додаткового договору від 16.02.2012 до договору фінансового лізингу №141/11-АВТ від 16.05.2011, в сумі 78 425,78 грн., що складається з:

- заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна у сумі 23 779,28 грн.;

- винагороди (комісії) 1-го порядку у розмірі 29 272,57 грн.;

- пені у сумі 1743,31 грн., нарахованої за період з 03.03.2012 по 03.08.2012;

- заборгованості по графіку погашення розстроченої заборгованості за договором про заміну боржника у сумі 23 630,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.02.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір про заміну боржника №1 у зобов'язаннях за договором фінансового лізингу №141/11 -АВТ від 16.05.2011 та додаткового договору від 16.02.2012 до договору фінансового лізингу №141/11 -АВТ від 16.05.2011 про розстрочення заборгованості по лізингових платежах, де позивач виступає Лізингодавцем, а відповідач -Лізингоодержувачем. Відповідач свої обов'язки за договором №1 від 17.02.2012 виконував не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 28.08.2012 відповідачем не сплачено платіж, що відшкодовує вартість майна у розмірі 23779,28 грн. та винагороду (комісію) 1-го порядку у розмірі 29 272,57 грн. Окрім цього в порушення графіку погашення розстроченої заборгованості відповідачем не сплачено 23630,62 грн. За невиконання умов договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 1743,31 грн.

У судовому засіданні позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що в ході судового розгляду відповідачем було сплачено позивачу 4000,00 грн. Відповідно до п. 2.5, п. 4.1. договору про заміну боржника зазначена сума коштів була зарахована на погашення заборгованості по графіку погашення розстроченої заборгованості. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- заборгованість по платежу, що відшкодовує вартість майна у сумі 23 779,28 грн.;

- винагороду (комісії) 1-го порядку у розмірі 29 272,57 грн.;

- пеню у сумі 1743,31 грн., нарахованої за період з 03.03.2012 по 03.08.2012;

- заборгованість по графіку погашення розстроченої заборгованості за договором про заміну боржника у сумі 19630,62 грн.

Вказану заяву про уточнення позовних вимог суд розцінює як заяву про зменшення позовних вимог та приймає її до розгляду.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

17.02.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір про заміну боржника №1 у зобов'язаннях за договором фінансового лізингу №141/11 -АВТ від 16.05.2011 та додаткового договору від 16.02.2012 до договору фінансового лізингу №141/11 -АВТ від 16.05.2011 про розстрочення заборгованості по лізингових платежах, де позивач виступає Лізингодавцем, а відповідач -Лізингоодержувачем (а.с. 12-23).

Відповідно до п. 2 договору про заміну боржника з моменту укладення цього договору, новий боржник здійснює замість первісного боржника усі обов'язки Лізингоодержувача у повному обсязі за договором фінансового лізингу № 141/11-АВТ від 16.05.2011. Кредитором залишається Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан -Лізинг».

У пункті 4.1 договору про заміну боржника викладена нова редакція договору фінансового лізингу № 141/11-АВТ від 16.05.2011.

Згідно п. 1.1 договору предметом даного договору є надання Лізингодавцем (позивач) в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу (відповідач) майна (предмета лізингу), для власного користування Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів, а саме:

- Автобус марки БАЗ, моделі А-079.23 турист, номер шасі (кузова, рами) -Y7FA07923A0006323, реєстраційний номер -АА1469АА.

Загальна вартість майна на момент його передачі становила 115 374,65 грн.

Право власності позивача на вищевказаний транспортний засіб підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, виданого ВРЕР-12 УДАІ в м. Києві (а.с. 24-25).

Підпунктом 2.1 пункту 4.1 договору про заміну боржника, сторони визначили, що Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору) та на умовах даного договору.

Відповідно до підпункту 2.2 пункту 4.1 договору визначено, що всі лізингові платежі за даним договором здійснюються в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Якщо сплата лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такій платіж не пізніше дня, який передує дню сплати.

Згідно підпункту 2.3 пункту 4.1 договору загальна сума винагороди (комісії) Лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу складає без ПДВ 20% - 101174,95 грн. при умові дотримання Лізингоодержувачем встановленого договором графіку сплати лізингових платежів.

Відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати лізингових платежів не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за договором про заміну боржника № 1 від 17.02.2012 за період з 03.03.2012 по 03.08.2012 стосовно відшкодування вартості майна в розмірі 23779,28 грн. та винагороди (комісії) в розмірі 29272,57 грн.

Крім того, відповідачем допущене порушення графіку погашення розстроченої заборгованості за період з 03.03.2012 по 03.08.2012 в розмірі 23630,62 грн.

Позивачем за кожний розрахунковий період відповідачу виставлялись рахунки на оплату лізингового платежу. Рахунки фактури: № СФ-05601 від 01.03.2012, № СФ-05602 від 02.04.2012, № СФ-06272 від 03.05.2012, № СФ-06277 від 01.06.2012, № СФ-06278 від 02.07.2012, №СФ-06279 від 01.08.2012, що залишились повністю або частково неоплаченими (а.с. 26-31).

Відповідно до п.п. 6.4.1 п. 4.1 договору, у випадку прострочення сплати або сплати не в повному обсязі, Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від несплаченої суми платежів за кожен день прострочення від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості, та відшкодовує збитки, завдані Лізингодавцю, понад зазначену пеню.

На підставі умов договору, а також з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати лізингових платежів в розмірі 1743,31 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг», істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 16 зазначеного Закону, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Підпунктом 2.1 пункту 4.1 договору про заміну боржника, сторони визначили, що Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору) та на умовах даного договору.

Відповідно до додатку №1 до договору сторони передбачили такі лізингові платежі:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 06.02.2012 порушено провадження у справі №12б/5014/328/2012 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Антрацитівське автотранспортне підприємство №10918», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

14.04.2012 в газеті «Голос України»№ 69 (5319) було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до конкурсних кредиторів належать кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості по графіку погашення розстроченої заборгованості за договором про заміну боржника у сумі 19630,62 грн. виникли до порушення справи про банкрутство та є конкурсними.

Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі конкурсні кредитори зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника в порядку ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Встановлений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»строк для пред'явлення кредиторами грошових вимог до боржника сплинув 14.05.2012.

Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у визначений строк встановлені ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Так, вказаною нормою передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з заявою про визнання його кредитором у справі про банкрутство позивач взагалі не звертався, а тому відповідно до ухвали господарського суду Луганської області від 02.07.2012 по справі №12б/5014/328/2012, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, суд ухвалив вважати погашеними грошові вимоги осіб, які не звернулися у встановлений строк у справу про банкрутство боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Отже, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; новації (укладання мирової угоди у справі про банкрутство), а також застосування присічного строку для подання заяви з вимогами до боржника, встановленого ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За таких обставин справи, вимоги позивача про стягнення заборгованості по графіку погашення розстроченої заборгованості за договором про заміну боржника у сумі 19630,62 грн. є припиненими в силу закону, а саме ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна у сумі 23 779,28 грн. та стягнення винагороди (комісії) 1-го порядку у розмірі 29 272,57 грн. за період з 03.03.2012 по 03.08.2012 є поточними, оскільки виникли після порушення справи про банкрутство відповідача та можуть бути заявлені в позовному провадженні.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору передав майно (предмет лізингу), претензій щодо переданого майна у відповідача немає.

Втім, відповідач в порушення умов договору до нього не в повному обсязі здійснював лізингові платежі за період з 03.03.2012 по 03.08.2012, у зв'язку з чим виникла заборгованість по платежу, що відшкодовує вартість майна у сумі 23 779,28 грн. та винагороди (комісії) 1-го порядку у розмірі 29 272,57 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по платежу, що відшкодовує вартість майна у сумі 23 779,28 грн. та винагороди (комісії) 1-го порядку у розмірі 29 272,57 грн. за період з 03.03.2012 по 03.08.2012, підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає до стягнення з відповідача.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі умов договору, а також з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати лізингових платежів в розмірі 1743,31 грн.

Вимога позивача про стягнення пені не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до приписів ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»одночасно з порушенням справи про банкрутство, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають частковому задоволенню з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Антрацитівське автотранспортне підприємство №10918», 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Петровського, 75А, код ЄДРПОУ 03113271, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг», 04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, корпус 87, код ЄДРПОУ 32960732, заборгованість зі сплати лізингових платежів за договором про заміну боржника № 1 від 17.02.2012 у зобов'язаннях за договором фінансового лізингу №141/11-АВТ від 16.05.2011 з відшкодування вартості майна у сумі 23 779 грн. 28 коп. (двадцять три тисячі сімсот сімдесят дев'ять гривень 28 копійок), винагороди (комісії) 1-го порядку у розмірі 29 272 грн. 57 коп. (двадцять дев'ять тисяч двісті сімдесят дві гривні 57 копійок), витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2012.

Суддя А.В. Секірський