Рішення № 26533415, 18.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2012 р. Справа № 26/108-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області, м. Київдо 1) Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, Київська обл., м. Вишгород 2) Фізичної особи-підприємця Фещенко Наталії Здіславівни, м. Київпро визнання недійсним розпорядження та договору оренди земельної ділянкиза участю представників:

прокурор:Барановська В.В.позивача:Шлягіна І.М. (дов. № 10-21/1770 від 03.09.2012 року);відповідача 1:Руппа С.В. (дов. № 7-20/2712 від 02.11.2011 року);відповідача 2:не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2012 року прокуратура Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області та Фізичної особи-підприємця Фещенко Наталії Здіславівни про визнання недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації № 8 від 10.01.2005 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.10.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2012 року відкладено розгляд справи на 18.10.2012 року.

Представники відповідача 2 в судове засідання 18.10.2012 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача 2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача 2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача 1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ?

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 10.01.2005 р. № 8 "Про передачу земельної ділянки під розміщення кафе-магазину приватному підприємцю Фещенко Наталії Здіславівні" (копія залучена до матеріалів справи), враховуючи позитивний висновок державної землевпорядної експертизи, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди ФОП Фещенко Н.З., надано в оренду ФОП Фещенко Н.З. земельну ділянку площею 0,20 га з інших лісових земель на території Новопетрівської сільської ради для розміщення кафе-магазину за рахунок земель запасу, встановлено розмір орендної плати на рівні 10% від її нормативної грошової оцінки 4725,40 грн., що складає 472,54 грн., зобов'язано ФОП Фещенко З.Н.. зареєструвати договір оренди в установленому законом порядку.

На підставі зазначеного розпорядження 18.01.2005 р. між Вишгородською РДА в особі заступника голови райдержадміністрації Приходька О.О. та ФОП Фещенко З.Н. було укладено договір оренди земельної ділянки (копія залучена до матеріалів справи), згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку площею 0,20 га з інших лісових земель на території Новопетрівської сільської ради для розміщення кафе-магазину за рахунок земель запасу (далі по тексту -Договір оренди). Відповідно до умов Договору оренди:

- орендна плата вноситься один раз на рік в січні місяці в грошовій формі в розмірі 472,54 грн. в місяць, що становить 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункти 6, 7, 8 Договору);

- земельна ділянка передається в оренду під розміщення кафе-магазину, цільове призначення земельної ділянки: землі несільськогосподарського призначення (пункти 11, 12 Договору);

- передача земельної ділянки орендарю здійснюється з розробленням проекту її відведення у місячний строк після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі (пункти 13, 14 Договору);

- дія договору припиняється в разі закінчення строку, на який його було погоджено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження в порядку, встановленому законом (пункт 24 Договору).

Згідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності з моменту його державної реєстрації. Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Договір оренди зареєстрований в Київській регіональній філії Центру ДЗК за № 11 в книзі записів державної реєстрації договорів оренди, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.02.2005р. за № 040534200003.

Як зазначено вище, проект землеустрою розроблявся на підставі листа Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 27.10.04 № 7- 25/1349.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції станом на (27.10.04) передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

У відповідності до ч.ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Так само, ч.ч. 1, 3, 5 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

За своїм характером дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є правовим актом індивідуальної дії, оскільки є документом виданим суб'єктом владних повноважень, прийнятим із метою реалізації прав, свобод та інтересів у сфері земельних правовідносин, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єктів.

У відповідності п. З Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.04. проект відведення земельної ділянки розробляється, зокрема, на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної. Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Разом з тим, універсальна форма рішення, яким закріплюється надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, законом не визначена.

Невизначеність форми правового акту, яким оформлюється надання зазначеного дозволу, не надає права уповноваженим органам закріплювати таке рішення у довільній формі.

Форма правового акту, в якому закріплюється надання такого дозволу залежить від того, до компетенції якого органу належить надання у користування або передача у власність конкретної земельної ділянки - сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської або районної державної адміністрації.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеві районні державні адміністрації»на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Таким чином, правовим актом, в якому закріплюється рішення місцевої районної державної адміністрації про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є розпорядження.

З огляду на викладене, Вишгородська районна державна адміністрація Київської області здійснивши оформлення свого рішення про надання ПГІ Фещенко Н.З. дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення кафе - магазину на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області листом від 27.10.04 року № 7-25/1349 діяла не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Лист, як форма викладу інформації, не може бути скасований, оскільки сам по собі не є правовим актом, а є документом інформаційного характеру. Таким листом могло бути проінформовано ФОП Фещенко Н.З. про прийняття відповідачем розпорядження про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Разом з цим розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не приймалось.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Частиною 2 статті 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»передбачено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.

Враховуючи викладене, Вишгородська районна державна адміністрація розпорядилась земельною ділянкою не у спосіб, встановлений законодавством, оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблявся не на підставі відповідного розпорядження, а лише дозволу, викладеного у формі листа, що є порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Зважаючи на те, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок розпорядженням районної державної адміністрації закріплений не був, а лише містився в зазначеному листі, розпорядження від 10.01.05 № 8 є незаконним, оскільки видання цього розпорядження випливає лише з проекту землеустрою, розробка якого проведена не на підставі і не у спосіб, визначений законодавством.

Також, відповідно до листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання від 30.11.04 № 579 виконано обстеження земельної ділянки площею 0,20 га із земель запасу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району щодо встановлення на ній типу лісо-рослинних умов. За результатами обстеження встановлено, що ліс на відведеній земельній ділянці відноситься до лісів 1 групи.

Згідно ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

У розпорядженні Вишгородської районної державної адміністрації від 10.01.05 № 8 не зазначено до якої категорії земель віднесена земельна ділянка, яка вилучена із запасу Новопетрівської сільської ради (площею 0,20 га. з них інші лісові землі - 0,20 га) і передана в оренду під розміщення кафе-магазину та не змінено цільове призначення земельної ділянки, що є порушенням ст. 20 Земельного кодексу України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 № 557 «Про затвердження порядку поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій зависності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду»до першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції, а також ліси на територіях природно-заповідного фонду, ліси, що мають наукове або історичне значення.

Частиною 1 статті 57 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно -оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ст. 42 Лісового кодексу України переведення лісових земель до нелісових для використання у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, провадиться за рішенням органів, які надають ці землі у користування відповідно до земельного законодавства.

Переведення лісових земель до інших категорій провадиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

В даному випадку проект із землеустрою по зміні цільового призначення земель лісового фонду не розроблявся.

Відповідно до п. 10.2 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень»вилучення земельних ділянок, які зайняті багаторічними насадженнями для несільськогосподарських потреб, земель рекреаційного призначення, заказників, курортів, а також лісів з особливим режимом лісокористування (лісопарки, міські ліси, лісопаркові частини зелених зон населених пунктів, протиерозійні ліси і водоохоронні насадження) /для цілей не пов'язаних з веденням лісового господарства, допускається, як виключення, за рішенням Верховної Ради України. При цьому вилучення земель сільськогосподарського призначення та лісових угідь здійснюється у встановленому порядку при обов'язковій умові відшкодування забудовником збитків і втрат, пов'язаних з вилученням.

Згідно з ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд.

Згідно абз. 6 ст. 48 Закону України «Про охорону земель»вилучення (викуп) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб здійснюється з урахуванням необхідності максимального збереження сільськогосподарських і лісових угідь та ґрунтового покриву в установленому законодавством порядку.

Враховуючи вищезазначене, розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 10.01.05 № 8 прийняте також з порушенням вимог статей 20. 57 Земельного кодексу України, ст. 42 Лісового кодексу України, ст. 48 Закону України «Про охорону земель».

В свою чергу, договір оренди від 18.01.05 укладений з грубим порушенням норм чинного законодавства та інтересів держави, не містить передбачених законом істотних умов договору у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним з наступних підстав.

Як встановлено ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»(в редакції на час укладання договору) істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в

оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Як вбачається з тексту договору оренди в ньому відсутні декілька істотних умов, а саме - не зазначено порядок внесення орендної плати та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду. Якщо порядок внесення орендної плати не визначений взагалі, то цільове призначення земельної ділянки вказано неіснуюче, тобто таке, яке не передбачено відповідними положеннями Земельного кодексу України.

Так, глава 4 Земельного кодексу України регламентує склад та цільове призначення земель України. Відповідно де ст. 18 Земельного кодексу України (в редакції на час укладання договору), до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. В свою чергу категорії земель встановлені ст. 19 Земельного кодексу України згідно з якою землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення:

г) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісового фонду;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Окремої категорії «землі несільськогосподарського призначення»законодавцем не передбачено, так як окрім земель сільськогосподарського призначення всі інші землі з будь-яким цільовим призначенням належать до несільськогосподарських земель. Таким чином договір оренди землі не містить всіх істотних умов і не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі»та Земельному кодексу України.

Згідно п. 3 вказаного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4725,40 гривень.

Актами цивільного законодавства, згідно ст. 4 Цивільного кодексу України є Конституція України, Цивільний кодекс України та інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як передбачено ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, зміст договору оренди земельної ділянки від 18.01.05, який укладено на підставі незаконного розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 10.01.05 № 8, також суперечить актам цивільного законодавства, зокрема ст.ст. 18, 19, 20 Земельного кодексу України, ст. 15 Закону України «Про оренду землі», у зв'язку з чим повинен бути визнаний недійсним, а державна реєстрація договору повинна бути скасована.

Як передбачено ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нормами ст. 236 Цивільного кодексу України закріплено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Таким чином, недійсність правочину є підставою для скасування його державної реєстрації, у зв'язку з чим рішення суду може вплинути на права і обов'язки управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області.

Відповідно до позиції, викладеної в пункті 2.29 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" договір оренди землі може бути припиненим лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування земельною ділянкою.

Позов прокурором поданий в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України.

Згідно зі статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За приписами статті 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до частини другої ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

З огляду на вищенаведене прокурор, звертаючись до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві повинен зазначати в якості позивача той орган, який державою уповноважено здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і який має передбачені законом повноваження на подання відповідного позову до суду.

Згідно до визначення статті 1 Закону України "Про охорону земель" охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно до ст.ст. 18-1, 19 Закону України "Про охорону земель", частини першої ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до статті 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011, Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", пункту 1 статті 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011, Держсільгоспінспекція України організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, а також за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

За таких обставин, на момент звернення прокурора до господарського суду Київської області з позовом у справі № 26/108-12, Державна інспекція сільського господарства України є належним позивачем у справі.

Враховуючи вищевикладене, повно та об'єктивно дослідивши обставини справи та подані докази, перевіривши на відповідність закону позовні вимоги прокурора, суд задовольняє позов Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області, приймає рішення про:

1) визнання незаконним та скасування розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 10.01.05 № 8 "Про передачу в оренду земельної ділянки під розміщення кафе-магазину приватному підприємцю Фещенко Наталії Здіславівні";

2) визнання недійсним договір оренди землі від 18.01.2005 р., укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області та фізичною особою -підприємцем Фещенко Наталією Здіславівною, щодо земельної ділянки площею 0,20 га та вартістю 4725,40 грн., розташованої на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А. і зареєстрований в реєстрі за № 48, а також зареєстрований у Київській регіональній філії Центру ДЗК № 11 в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 040534200003 від 08.02.2005 року та скасувати його державну реєстрацію.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідачів сплату судового збору до державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 19, 121 Конституції України, частини третьої ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 1, ст.ст. 18-1, 19 Закону України "Про охорону земель", частиною першою ст. 5, ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.ст. 15, 17, 18, 20 Закону України "Про оренду землі", ст. 78, частинами 1, 4 ст. 84, частинами 1, 3 ст. 93, частиною 3 ст. 122, частиною 1 ст. 123, частинами 1, 2, 3 ст. 152 пунктом 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ст.ст. 21, 203, частиною 1 ст. 215, ст.ст. 216, 628 ЦК України, пунктом 10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою КМУ від 26.05.2004р. № 677, ст. 1, пунктом 1 ст. 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011, статтями 1, 2, 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 10.01.05 № 8 "Про передачу в оренду земельної ділянки під розміщення кафе-магазину приватному підприємцю Фещенко Наталії Здіславівні".

3. Визнати недійсним договір оренди землі від 18.01.2005 р., укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області та фізичною особою-підприємцем Фещенко Наталією Здіславівною, щодо земельної ділянки площею 0,20 га та вартістю 4725,40 грн., розташованої на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А. і зареєстрований в реєстрі за № 48, а також зареєстрований у Київській регіональній філії Центру ДЗК № 11 в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 040534200003 від 08.02.2005 року та скасувати його державну реєстрацію.

4. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Фещенко Наталію Здіславівну (код 2444308781) повернути орендовану земельну ділянку площею 0,20 га на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області до власності держави.

5. Стягнути фізичної особи-підприємця Фещенко Наталії Здіславівни (02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 63, кв. 91, ідентифікаційний код 2444308781) в доход державного бюджету України 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

6. Стягнути з Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код 23569369) в доход державного бюджету України 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 23.10.2012 р.

Суддя Т.Д. Лилак