Рішення № 26533317, 23.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/12065-2012 23.10.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Український Страховий дім»ДоКомунального підприємства «Київпастранс»Простягнення 3045,57 грн. Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Кузьменков М.М.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" до Комунального підприємства "Київпастранс" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3 045,57 грн.

Ухвалою від 04.09.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Представником позивача в судовому засіданні 02.10.2012р. надано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представники відповідача в призначене судове засідання вдруге не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Вимоги ухвали суду від 02.10.2012р. відповідачем не виконано.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

11.03.09р. між ПрАТ «Український страховий дім»та гр.. Колесник С.В. було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № НТ-09 № 632 К.

Предметом даного договору є страхування майнових інтересів потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу -автомобіля «ВАЗ 217030», д.р.н. АА 5106 НВ.

04.05.09р. приблизно о 14 год. 57 хв. В місті Києві по вул. Вишгородській, 33/1 сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля та тролейбуса ЮМЗ № 4222, що належить відповідачу, під керуванням Ріпус О.Й.

Відповідно до Постанови Подільського районного суду м. Києва від 05.10.09р., ДТП сталася в результаті порушення водієм Ріпус О.Й. Правил дорожнього руху України та останнього було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП.

Позивач, на підставі договору та страхового акту № НТ-09/632/Кв/1 від 02.07.09р. здійснив розрахунок та виплатив Страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 3045,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2020 від 08.09.09р.

Отже, позивач виконав свої зобов'язання перед Страхувальником в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.1. ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статей 993, 1191 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Крім того, згідно із статтями 1187 та 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, із вини якої така шкода завдана.

Відповідно до п. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, до позивача після виплати страхового відшкодування у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації, матеріальної шкоди.

Враховуючи вищевикладене вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити а повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; код ЄДРПОУ 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства «Український Страховий дім»(м. Київ, пл. Спортивна, 3; код ЄДРПОУ 32556540) 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 57 коп. - суму страхового відшкодування та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - суму судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.10.12р.

Суддя І.О.Домнічева