Рішення № 2653309, 11.11.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2008 р. Справа № 07/254-08

вх. № 6643/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Клименко О.І., дов. № 3 від 03.10.08 р.; Осовець В.Т., дов. № 611 від10.11.08 р.;

розглянувши справу за позовом Дніпропетровського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України, м. Дніпропетровськ

до ФОП ОСОБА_1 ., м. Красноград  

про стягнення 34332,27 грн. та розірвання договорів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дніпропетровське обласне спеціалізоване ремонтно-будівельнепідприємство протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - фізичної особи підприємця ОСОБА_1, з урахуванням прийнятих судом уточнень, як таких, що заявлені з додержанням вимог господарського процесуального законодавства, 32132,27 грн., в тому числі, 27196,00 грн. заборгованості по оплаті товару, 3552,85 грн. пені, 852,48 грн. інфляційних нарахувань, 530,94 грн. - 3% річних та відшкодування судових витрат по справі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, зокрема, посилаючись на часткове виконання договірних зобов*язань, а саме, передачу позивачу, відповідно до накладної № 28 від 04.09.08 р. одного компресора на суму 2200 грн. (копія накладної додається); здійснення постачання за договором № 27 на суму 13200 грн. ( докази не надані); наявність на складі товару на суму 8800 грн. Крім того, посилається на відсутність в укладених з позивачем договорах зобов*язань про сплату продавцем пені та не визнає нараховані інфляційні та річні, так як, в договорі не сказано про здійснення поставки продавцем, а товар позивач може забрати зі складу відповідача в будь-який час.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області Бровченко І.О. строк розгляду справи, відповідно до ст. 69 ГПК України, було продовжено на один місяць - до 05.12.08 р.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до укладених між сторонами по справі договорів № 27 від 28.11.07 р. та № 28 від 30.11.07 р., продавець ( відповідач) зобов*язався поставити покупцю ( позивачу) товар, найменуванням, кількістю та за ціною, вказаними у рахунку, а останній - прийняти та оплатити його на умовах, визначених договором, а саме - 100% попередньої оплати, відповідно до п. 2.1 договорів. Строк постачання товару, згідно п. 2.3 договорів - 15 робочих днів.

27.11.07 р. відповідачем був виписаний рахунок-фактура № 27 на оплату 5 шт. компресорів АК-150 та 1 шт. компресору КН-4 на загальну суму 22000 грн. Даний рахунок-фактуру, як пояснив відповідач, було виписано до договору з таким же номером - 27. Представник позивача дане пояснення підтримав.

Даний рахунок відповідачем, відповідно до умов п. 2.3 договору № 27 від 28.11.07 р., було сплачено в повній сумі платіжним дорученням № 1825 від 28.11.07 р.

На підставі п. 2.3 договору № 27 від 28.11.07 р., яким передбачено строк поставки товару 15 днів, позивач правомірно визначив, що відповідач зобов*язаний був поставити оплачений товар в строк до 14 грудня 2007 р., однак своїх зобов*язань належним чином не виконав, поставивши, згідно накладної № 27 від 10.02.08 р. позивачу лише один компресор КН-4 на суму 11000 грн. і вже після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем було поставлено один компресор АК- 150 на суму 2200 грн.

Таким чином, відповідачем, у виконання договору № 27 від 28.11.07 р., було поставлено товару на загальну суму 13200 грн., в зв*язку з чим, зобов*язання по поставці відповідачу товару на суму 8800 грн. ( чотирьох компресорів АК-150 за ціною 2200 грн.) залишились не виконаними.

30.11.07 р. відповідачем було виписано рахунок -фактура № 28 на оплату двох зарядних станцій для вуглекислого вогнегасника на загальну суму 18396 грн., який позивачем було сплачено в повній сумі платіжним дорученням № 1859 від 30.11.07 р. Даний рахунок-фактура, як і вищезгаданий, згідно пояснень сторін по справі, було виписано відповідачем до договору № 28 від 30.11.07 р., за умов якого відповідач до 14 грудня 2007 р. мав поставити позивачу дві зарядні станції для вуглекислого вогнегасника на суму 18396 грн. Зобов*язання відповідачем виконані не були, в зв*язку з чим у нього виникла заборгованість по поставці товару на вказану суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов*язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов*язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов*язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на час розгляду справи, відповідач доказів належного виконання зобов*язання по поставці товару на суму 27196 грн., суду не надав.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Скориставшись наданим законом правом, позивачем 01.04.08 р. було направлено відповідачу претензію з вимогою, у зв*язку з прострочення поставки товару, повернути вартість непоставленого товару, яка була останнім залишена без відповіді та виконання.

Так як, час повернення попередньо сплачених сум в претензії позивачем встановлений не був, для визначення строку виконання зобов*язання по поверненню грошей, якими відповідач безпідставно користувався, має бути застосована норма ст. 530 ЦК України, згідно якої, якщо строк виконання обов*язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов*язок у семиденний строк від дня пред*явлення вимоги, якщо обов*язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи надання позивачем належних доказів звернення до відповідача з претензією про повернення попередньої оплати 01.04.08 р., строк виконання такого зобов*язання, відповідно до вищевикладеного, встановлюється - до 08.04.08 р. Отож, відповідач визнається таким, що прострочив грошове зобов*язання з 08.04.08 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись даною нормою позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 852,48 грн. інфляційних нарахувань та 530,94 грн. - 3% річних.

Враховуючи викладене та те, що дані нарахування здійснені позивачем за період з грудня 2007 р. по квітень 2008 р., в той час, як відповідач визнаний судом таким, що прострочив грошове зобов*язання з 08.04.08 р., суд вважає правомірним задовольнити дані вимоги частково, в сумі 843,08 грн. збитків від інфляції та 3% річних в сумі 49,04 грн. В решті - визнати зазначені вимоги неправомірними та не підлягаючими задоволенню.

На підставі п. 4.2 договорів № 27 від 28.11.07 р. та № 28 від 30.11.07 р., ст. 231 ГК України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань, позивачем була нарахована пеня за користування чужими грошовими коштами в сумі 3552,85 грн.

Суд вважає відсутніми правові підстави для задоволення даної вимоги, виходячи з наступного.

Пунктом 4.2 вищеназваних договорів передбачено майнову відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань” встановлено, що розмір пені за прострочення платежу, встановлений у договорі за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Тобто, закон передбачає обов*язковість визначення в договорі певного розміру пені, що сторонами здійснено не було. Крім того, згідно ч.2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів, за прострочення платежу, пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статті 546 та 547 ЦК України передбачають можливість забезпечення виконання зобов*язань неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням та завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов*язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов*язання вчиняється у письмовій формі, а вчинений із недодержанням такої форми є нікчемним.

З огляду на те, що вищеназваними договорами не встановлено забезпечення пенею зобов*язаннь з поставки товару та не встановлено будь-якої санкції за неправомірне користування чужими грошовими коштами, позовна вимога про стягнення з відповідача 3552,85 грн. задоволенню не підлягає.

Не може бути застосована до спірних правовідносин і норми ст. 231 ГК України, так як, зазначені у ній штрафні санкції за порушення господарських зобов*язань застосовуються лише до зобов*язань, в яких хоча б одна сторона є суб*єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки. Даний факт при розгляді справи встановлений не був.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, в зв*язку з частковим задоволенням позову, сплачені судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись викладеним та ст.ст. 22, 33, 43, 69, 82-85 ГПК України, ст.ст. 231, 343 ГК України, ст.ст. 525, 530, 546, 547, 612, 625, 693 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємцяОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Красноградському відділенні ХГРУ "ПриватБанк", МФО 351533) на користь Дніпропетровського обласного спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт добровільного пожежного товариства України (вул. Енергетична, 18, м. Дніпропетровськ, 49089, код за ЄДРПОУ 00182877, р/р 26001500002404 в ДФ ВАТ Кредитпромбанк, МФО 306890) 27196,00 грн. попередньої оплати, 843,08 грн. збитків від інфляції та 3% річних в сумі 49,04 грн., 280,88 грн. державного мита та 103,15 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 3552,85 грн. пені, 9,40 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 481,90 грн., в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 13 листопада 2008 року.

Суддя