Рішення № 26533053, 30.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 65/177 30.01.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області, Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сармат"

про стягнення 15 623 523,22 грн.

за участю представників:

від прокуратури:Болховітінов С.В. - представник за довіреністю № 5 від 04.01.2012 р.від позивача-1 :Таболін О.С. -представник за довіреністю б/н від 27.12.2011 р.від позивача-2 :Демешко А.М. -представник за довіреністю № 15/1 від 06.01.2012 р.від відповідача-1 :не з'явився від відповідача-2 :Циганок О.І. -згідно наказу № 1-К від 05.03.2011 р. Глоба В.К. -представник за довіреністю б/н від 01.12.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернувся Перший заступник прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області, Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сармат" про стягнення 15 623 523,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор, посилаючись на ст. 121 Конституції України, ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", вказує що невиконання відповідачами зобов'язань за кредитним договором № 0001-23/2008 від 22.02.2008 р., права вимоги за яким Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк" передав Національному банку України в заставу відповідно до договору № 08/09/9/ЗМП-5 від 04.03.2009 р., порушує інтереси держави в особі Національного банку України.

У позові прокурор просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сармат" заборгованість за кредитом в розмірі 13 186 694,33 грн., за відсотками -2 436 828,89 грн., а всього -15 623 523,22 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва № 65/177 від 15.11.2011 р. розгляд справи призначений на 05.12.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва № 65/177 від 16.01.2012 р. за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Сармат" строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

У судовому засіданні прокурор та представники позивачів підтримали та обґрунтували позовні вимоги, просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представники відповідача-2 проти позову заперечили, зазначили, що у ТОВ "Сармат" немає і бути не може ніяких зобов'язань перед ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, які б могли виникнути із спірних правовідносин, оскільки відсутні будь-які договори, які б передбачали такі зобов'язання, за таких обставин вступ прокуратури в спірні правовідносини не є захистом інтересів держави в розумінні норм ст.ст. 20, 35, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", на які містяться посилання в позовній заяві. Крім того, представники відповідача-2 заявили клопотання про відвід головуючому судді по справі, мотивуючи його тим, що суддя безпідставно прийняв до розгляду даний позов, підписаний не уповноваженою на те особою, що свідчить про упереджене ставлення до розгляду справи.

Представники позивачів та прокуратури заперечили проти поданого клопотання.

Ухвалою господарського суду міста Києва № 65/177 від 30.01.2012 р. відмовлено у задоволенні заяви про відвід головуючого судді.

Представник відповідача-1 в судове засідання, 30.01.2012 р. не з'явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивачів та відповідача-2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.02.2008 між Акціонерним комерційним банком "Східно-Європейський банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ленд Груп" (позичальник) був укладений кредитний договір № 0001-23/2008 (надалі - кредитний договір 1) про відкриття відкличної відновлювальної мультивалютної кредитної лінії на поповнення обігових коштів.

Згідно п. 1.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику відкличну відновлювальну мультивалютну кредитну лінію на поповнення обігових коштів з лімітом в сумі 3 400 000,00 дол. США, що в еквіваленті станом на 22.02.2008 р. становить 17 170 000,00 грн. строком з 22 лютого 2008 р. по 20 лютого 2009 р. із сплатою 15% річних за траншами, отриманими в доларах США та 19% річних за траншами, отриманими в національній валюті.

Кожну суму в межах кредитної лінії банк надає позичальнику за його письмовим зверненням в межах строку дії кредитної лінії одним або кількома частинами (траншами).

Пунктом 1.2 кредитного договору встановлено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів траншу кредиту позичальнику з позичкового рахунку, відкритого за договором, до повного погашення заборгованості за траншем кредиту на суму залишку непогашеної заборгованості за траншем кредиту.

Розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування траншем кредиту, виходячи із 360 днів у році за траншами, наданими в доларах США та з розрахунку фактичної кількості днів у році за траншами, наданими у гривні, враховуючи день надання та не враховуючи день погашення кредиту. У випадку, якщо день надання кредиту збігається з днем погашення кредиту, розрахунок процентів здійснюється як за один повний день.

Розділом 3 договору встановлено права та обов'язки сторін.

Згідно до п. 3.3.1 кредитного договору позичальник зобов'язався забезпечити повернення кредиту (усіх траншів, наданих в межах кредитної лінії) не пізніше 20.02.2009 р. та сплату відсотків за користування кредитом по останній робочий день кожного звітного місяця, але не пізніше 20.02.2009 р.

Пунктом 3.3.2 кредитного договору передбачено, що кошти на погашення заборгованості направляються на оплату заборгованості у наступній черговості:

- відшкодування витрат кредитора, пов'язаних з одержанням виконання,

прострочені проценти за користування кредитом;

прострочена заборгованість по кредиту;

поточні нараховані проценти по кредиту;

поточна заборгованість по кредиту;

- пені, штрафи;

Відповідно до п. 7.9 кредитного договору він залишається чинним до дати повної сплати позичальником заборгованості за цим договором.

Сторонами були підписані додаткові угоди до кредитного договору № 0001-23/2008 від 22.02.2008 р., а саме: додатковий договір № 01 від 29.02.2008 р., додатковий договір № 02 від 31.03.2008 р., додатковий договір № 03 від 30.04.2008 р., додатковий договір № 04 від 30.05.2008 р., додатковий договір № 05 від 27.06.2008 р., додатковий договір № 06 від 31.07.2008 р., додатковий договір № 07 від 29.08.2008 р., додатковий договір № 08 від 25.09.2008 р., додатковий договір № 09 від 30.09.2008 р., додатковий договір № 10 від 31.10.2008 р., додатковий договір № 11 від 28.11.2008 р., додатковий договір № 14 від 30.01.2009 р., додатковий договір № 15 від 05.02.2009 р., додатковий договір № 16 від 09.02.2009 р., додатковий договір № 18 від 27.02.2009 р., додатковий договір № 19 від 31.03.2009 р., додатковий договір № 21 від 30.06.2009 р.

Згідно з умовами кредитного договору та додаткового договору № 16 від 09.02.2009 р. даний кредит був виданий позичальнику на строк до 15.03.2010 року.

Факт отримання позичальником кредиту підтверджується випискою з руху коштів по позичковому рахунку.

05.01.2009 р. між Акціонерним комерційним банком "Східно-Європейський банк" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Сармат" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ленд Груп" (боржник) був укладений договір поруки.

Згідно до п. 2 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором в повному обсязі відповідати за виконання боржником його зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 0001-23/2008 від 22.02.2008 року та усіх додаткових договорів до нього (в тому числі майбутніх), в повному обсязі, а саме: погашення основної суми кредиту в розмірі фактично наданої суми, погашення відсотків по кредиту, погашення штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 3 договору поруки при невиконанні чи неналежному виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором № 0001-23/2008 від 22.02.2008 року поручитель і боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор вправі за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором № 0001-23/2008 від 22.02.2008 року, як від боржника так і від поручителя, притім як цілком, так і частини боргу.

Згідно п. 7 договору поруки поручитель за даним договором буде залишатися зобов'язаним відповідати нарівні з боржником до повного виконання всіх його зобов'язань за кредитним договором.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що 04.03.2009 р. між Акціонерним комерційним банком "Східно-Європейський банк" (позичальник) та Національним банком України (кредитор) був укладений кредитний договір № 08/09/9 (кредитний договір 2), згідно якого банк отримав від Національного банку України кредит на підтримку ліквідності у сумі 8 250 000,00 грн. зі сплатою 16,5 % річних строком погашення до 02.02.2010 р.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що під забезпечення кредиту надаються майнові права за кредитним договором № 0001-23/2008 від 22.02.2008 р., боржником за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленд Груп", п/р 26001001023601 в АКБ "Східно-Європейський банк", код банку 322658, у сумі 13 186 694,33 грн. на строк з 22 лютого до 15 березня 2010 р.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитор зобов'язується після підписання цього договору та договорів застави майнових прав перерахувати на рахунок позичальника № 13127100100000 кредит у сумі 8 250 000,00 грн.

Також, 04.03.2009 р. для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 08/09/9 від 04.04.2009 р. між АКБ "Східно-Європейський банк" (заставодавець), Національним банком України (заставодержатель), Товариством з обмеженою відповідальністю "Ленд Груп" (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сармат" (майновий поручитель) було укладено чотирьохсторонній договір застави майнових прав № 08/09/9/ЗМП-5.

Відповідно до п. 1.1 договору застави предметом застави за цим договором є майнові права за кредитним договором № 0001-23/2008 від 22.02.2008 р., укладеним між заставодавцем і боржником, відповідно до якого боржник повинен повернути заставодавцю кредит у розмірі 13 186 694,33 грн. з кінцевим терміном повернення 15 березня 2010 року та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 19 (дев'ятнадцять) відсотків річних. Зобов'язання, що випливають з кредитного договору № 0001-23/2008 від 22 лютого 2008 року, забезпечуються:

- іпотечним договором від 05 січня 2009 року, зареєстрованим в реєстрі за № 3 та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., укладеним між заставодавцем та майновим поручителем;

- договором поруки від 05.01.2009 р.;

- договором застави цінних паперів № 0001-23/2009 від 18.02.2009 р.;

- договором поруки від 18.02.2009 р.

Згідно з п. 1.6 договору застави надана застава забезпечує виконання заставодавцем (АКБ "СЕБ") вимог заставодержателя (НБУ) за кредитом рефінансування, наданим згідно з кредитним договором № 08/09/9 від 04.03.2009 р. та будь-якими додатковими договорами до нього, укладеними між заставодавцем та заставодержателем, за умовами якого заставодавець зобов'язаний повернути заставодержателю кредит рефінансування з кінцевим терміном повернення 02 лютого 2009 року і сплачувати проценти за користування ним у розмірі 16,5 процентів річних та пеню, а також відповідно до умов кредитного договору № 08/09/9 від 04.03.2009 р. повернути кредит у повному обсязі, сплатити проценти за користування ним і пеню в разі їх витребування заставодержателем.

За рахунок заставленого майнового права вимоги заставодержателя задовольняються в повному обсязі, включаючи суму основного боргу, нараховані проценти та пеню (п. 1.7).

Відповідно до п. 4.1 договору застави заставодавець (АКБ "СЕБ") уступає заставодержателю (НБУ) право вимоги до боржника, що випливає з кредитного договору № 0001-23/2008 від 22 лютого 2008 року, на суму 13 186 694,33 грн., за процентами та іншими видами платежів, що підлягають сплаті на підставі цього кредитного договору.

Пунктом 4.2 договору застави у частині уступки права вимоги цей договір укладено з відкладальною умовою відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України. Права вимоги переходять до заставодержателя наступного дня після настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором № 08/09/9 від 04.03.2009 р., якщо вони не будуть виконані повністю або частково або після настання випадку, передбаченого підпунктом 3.1.4 цього договору.

Згідно з п. 4.4 договору застави боржник (ТОВ "Ленд Груп") та майновий поручитель (ТОВ "Сармат") зобов'язуються не чинити перепон заставодержателю в разі здійснення ним звернення стягнення та реалізації предмета застави.

Боржник зобов'язується здійснювати сплату заборгованості за кредитним договором № 08/09/9 від 04.03.2009 р. заставодержателю в разі переходу права вимоги до заставодержателя (п. 4.5).

Відповідно до п. 6.1 договору застави цей договір набирає чинності з часу перерахування відповідно до умов кредитного договору № 08/09/9 від 04.03.2009 р. грошових коштів на рахунок заставодавця і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У судовому засіданні встановлено, що у визначений кредитним договором - 1 строк, тобто 15.03.2010 р., відповідач-1 не виконав свої зобов'язання, а саме - не повернув кредит та не сплатив нараховані проценти за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим станом на 13.10.2011 р. за відповідачем-1 наявна заборгованість в сумі 15 623 523,22 грн., в тому числі непогашений кредит -13 186 694,33 грн., несплачені відсотки за користування коштами - 2 436 828,89 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або взагалі не приступив до виконання зобов'язання, або хоча і приступив, але не виконав його у встановлений договором чи законом строк.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язань, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановленого договором поруки.

Згідно п. 7 договору поруки поручитель (ТОВ "Сармат") за даним договором залишається зобов'язаним нарівні з боржником до повного виконання всіх його зобов'язань за кредитним договором.

Тобто поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, якщо іншого не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що відповідач-1 (ТОВ "Ленд Груп") в порушення умов кредитного договору-1 свої зобов'язання в частині своєчасного повернення одержаного кредиту та сплати у встановлені строки нарахованих відсотків за користування кредитом не виконав.

Згідно з наданим позивачем розрахунком сума заборгованості за кредитним договором по кредиту та по відсотках станом на 13.10.2011 року склала 15 623 523,22 грн., з яких: заборгованість за кредитом - в сумі 13 186 694,33 грн., за відсотками -2 436 828.89 грн.

Як передбачено п. 5 договору поруки, 17.03.2010 р. АКБ "Східно-Європейський банк" звернувся до боржника та його поручителя з вимогами повернути заборгованість по кредитному договору, однак, відповідей від них не отримав.

Вказана заборгованість на час розгляду справи відповідачами не сплачена.

Встановлені фактичні обставини у справі відповідачем-2 не заперечуються. Відповідач-2 у своєму відзиві вказує, що між ТОВ "Сармат" та Національним банком України відсутні будь-які відносини, а тим більше -по виникненню заборгованості, а тому НБУ не може заявляти вимоги до відповідача-2 про стягнення грошових коштів за кредитним договором, укладеним між ТОВ "Ленд Груп" та АКБ "Східно-Європейський банк", який є недержавною установою.

Суд не може погодитися з такими твердженнями відповідача-2, враховуючи наступне.

Як витікає з договору застави майнових прав, укладеного між Національним банком України та АКБ "Східно-Європейський банк", ТОВ "Ленд Груп", ТОВ "Сармат", за рахунок коштів, отриманих від відповідачів, мають задовольнятися кредиторські вимоги Національного банку України.

Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель, НБУ) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем, АКБ "СЄБ") зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 573 Цивільного кодексу України заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Згідно з ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Постановою Правління НБУ від 18.12.2009 р. № 756 з 21.12.2009 року відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації АКБ "Східно-Європейський банк", ліквідатором банку призначено Архипову Л.М.

Відповідно до положень п. 7.3 розділу 6 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 369, з дня отримання рішення про своє призначення ліквідатором, останній зобов'язаний вживати заходів щодо максимального задоволення вимог кредиторів.

Згідно з матеріалами перевірки, проведеної прокуратурою, встановлено, що Національний банк відповідно до його заяви про визнання кредитором АКБ "Східно-Європейський банк" від 12.01.2010 р. № 06-115/412 визнано кредитором цього банку на суму 190 962 526,70 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 176 530 742,09 грн., нараховані відсотки - 859 635,95 грн., пеня за нарахованими відсотками - 159 340,24 грн., пеня за кредитом - 412 808,42 грн.

Статтею 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у певній черговості.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України є особливим центральним органом державного управління.

Таким чином, ліквідаційна маса банку має спрямовуватися, зокрема, на задоволення вимог держави в особі її органу - Національного банку України.

Згідно до ст. 4 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Таким чином, кошти кредитів рефінансування є державною власністю. З огляду на вищенаведене, суд вважає, що звернення стягнення на грошові кошти позичальника - TOB "Ленд Груп" за кредитним договором № 0001-23/2008 від 22.02.2008 р. та поручителя - TOB "Сармат" є передбаченим законом способом задоволення вимог кредитора, а отримані кошти будуть повернуті державному органу - Національному банку України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що спірні правовідносини пов'язані із захистом інтересів держави в особі Національного банку України.

Також відповідач-2 просить суд припинити справу, оскільки позов підписано особою, яка не мала права його підписувати, посилаючись на те, що вступ прокуратури в спірні правовідносини є безпідставним та не є захистом інтересів держави.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються такі функції, як, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" органи прокуратури України:

1) становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим;

2) здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;

3) захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак;

4) вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення;

5) діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.

Таким чином, прокуратура - це система органів державної влади, який здійснює діяльність, спрямовану на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань.

Правозахисна діяльність прокуратури здійснюється шляхом нагляду за додержанням і застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та відомствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених Законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, визначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно до ст. 2 ГПК України суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому підлягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно до пункту 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 р. №3 - рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 ГПК України, згідно до якої інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Судом встановлено, що невиконання TOB "Ленд Груп" та TOB "Сармат" своїх зобов'язань за кредитним договором та договором поруки перед Акціонерним комерційним банком "Східно-Європейський банк" завдає економічних інтересів держави в особі Національного банку України в особі Головного управління України по місту Києву і Київській області.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог прокурора в інтересах позивачів, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ГПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Згідно ч. 4 статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Першого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по місту Києву і Київській області, Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сармат" про стягнення 15 623 523,22 грн. задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Груп" (01103, м. Київ, б-р. Дружби Народів, 28, к. 720, ідентифікаційний код 35634029) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сармат" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Богдана Хмельницького, 35, прим. 1, ідентифікаційний код 20607017) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 2, оф. 1, ідентифікаційний код 19364130) заборгованість по кредиту в розмірі 13 186 694 (тринадцять мільйонів сто вісімдесят шість тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 33 коп., несплачені відсотки за користування коштами - 2 436 828 (два мільйона чотириста тридцять шість тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 89 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 30 січня 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 06.02.2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна