Рішення № 26532983, 17.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/78/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.12 Справа № 5009/3594/12

м. Запоріжжя

За позовом: Комунального підприємства "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, ідентифікаційний код 03327121)

до відповідача: Житлово - будівельного кооперативу "Дружба" (69001, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, 6, ідентифікаційний код 20514534)

про стягнення боргу в сумі 21 625, 74 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники:

від позивача: Кифоренко Ю.В., юрисконсульт, довіреність № 85 від 27.09.2012р.

від відповідача: не з'явився

КП "Водоканал" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ЖБК "Дружба" про стягнення боргу в сумі 21 625, 74 грн. за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 263/1 від 01.10.2010р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 24.09.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526 ЦК України, ст. 173, 174, ГК України, ст.1, 2 ГПК України та умовами договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.09.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/3594/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 17.10.2012р. о 10 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 17.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 22.10.2012р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 17.10.2012р. представник позивача підтримав позовну заяву № 8184 від 19.09.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладений договір № 263/1 від 01.10.2010р. про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації.

За період з травня по липень 2012р. позивач надавав послуги відповідачу з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації на загальну суму 21 871, 94 грн., що підтверджується актами - рахунками.

В порушення п.п. 3.2.1 та розділу 5 договору № 263/1, відповідач своєчасно та в повному обсязі оплату не здійснив, часткова сплата за вищевказаний період складає 246, 20 грн. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням часткової оплати за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 263/1 від 01.10.2010р. становить 21 625, 74 грн.

Також представник позивача в судовому засіданні надав акт звірки взаємних розрахунків, який скріплено підписами та печатками сторін, відповідно до якого станом на 10.10.2012р. заборгованість відповідача складає 21 625, 74 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.

В абзаці 2 пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012) роз'яснено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Таким чином, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Згідно довідки № 24/8113 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходженням юридичної особи ЖБК "Дружба" є: 69001, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, 6.

Саме на цю адресу направлено судом копію ухвали від 25.09.2012р. про порушення провадження у справі № 5009/3594/12.

В підпункті 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 18 також зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 25.09.2012р. у справі № 5009/3594/12, яка направлена відповідачу за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до господарського суду не поверталась.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п.3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між КП "Водоканал" (Водоканал) та ЖБК "Дружба" (Абонент) було укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 263/1 від 01.10.2010р., за яким Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам:

Житловий будинок по вул. Чубаря, 6 (п. 1.1 Договору).

Згідно розділу 2 Договору, договір укладається з 01.10.2010р. по 31.12.2014р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його перенесення не було письмово заявлено однієї із Сторін. Відносини Сторін до укладення нового Договору регулюється даним Договором.

У разі, якщо абонент не виконує свої обов'язки за Договором, Водоканал має право припинити дію Договору, письмово попередив абонента за 30 календарних днів.

Доказів про припинення договору сторони не надали.

Відповідно до п.п. 3.1.1 Договору, Водоканал зобов'язаний забезпечити абоненту подачу питної води з напором в точці підключення вводу Абонента до мереж Водоканалу.

Позивачем виконані всі умови Договору, що підтверджується актами - рахунками з травня 2012р. по липень 2012р. на загальну суму 21 871, 94 грн., а саме: № 263/1 від 31.05.2012р. на суму 7 593, 82 грн., № 263/1 від 30.06.2012р. на суму 7 377, 66 грн. та № 263/1 від 31.07.2012р. на суму 6 900, 46 грн. (а.с. 15-17).

Відповідно до п.п. 3.2.1 Договору, Абонент зобов'язується своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 Договору.

Згідно п. 5.1 Договору, основним документом на оплату є акт - рахунок.

Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються Абоненту представником Водоканалу, при наявності особистого посвідчення 29/31 числа кожного місяця.

Протягом 2-х робочих днів на підставі даних, зазначених у акті, абоненту виписується акт - рахунок.

На протязі 3-х робочих днів з дня виписка акта - рахунку абонент зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану у акті - рахунку.

Якщо Абонент відмовляється підписати акт-рахунок, він підписується представником Водоканалу, а в акті та акті - рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються Абоненту поштою.

Оформлений таким чином акт-рахунок є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання та здійснив часткову оплату за надані послуги в сумі 246, 20 грн., що підтверджується:

списком кредиторської заборгованості по відшкодуванню витрат ЖБК за збір абон. плати та збір зберкас. за червень 2012р. на суму 175, 00 грн.;

реєстром фінансової заборгованості за холодну воду в липні 2012р. на суму 0, 87 грн.;

реєстром фінансової заборгованості за холодну воду в серпні 2012р. на суму 70, 33 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 21 625, 74 грн., що підтверджується актом від 10.10.2012р. звірки розрахунків за воду та стоки за договором № 263 за період з травня 2012р. по липень 2012р.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 263/1 від 01.10.2010р.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку абонент зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня виписки акта - рахунку перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок Водоканалу у сумі вказаній в акті -рахунку (п.5.1 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 263/1 від 01.10.2010р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт неповного виконання ЖБК "Дружба" грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 21 625, 74 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу "Дружба" (69001, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, 6, ідентифікаційний код 20514534) на користь Комунального підприємства "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, ідентифікаційний код 03327121) заборгованість за відпуск води та прийом стоків в комунальну каналізацію в сумі 21 625 (двадцять одну тисячу шістсот двадцять п'ять) грн. 74 коп. та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат на судовий збір.

3. Повне рішення складено 22.10.2012р.

Суддя В.М. Соловйов