Рішення № 26532951, 17.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/79/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.12 Справа № 5011-9/9963-2012-5009/3283/12

м. Запоріжжя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ростава”, (01001, м. Київ, вул.Гоголівська,8)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ПАН”, (69063, м. Запоріжжя, вул.Свердлова, буд.9-А)

про стягнення 3102,12 грн. заборгованості за поставлений товар за договором поставки продукції №221 від 30.09.2011р. та 167,01 грн. пені

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача – не з'явився;

Від відповідача –не з'явився.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.08.2012 р., у зв’язку із надходженням за теріторіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області справи № 5011-9/9963-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ростава”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ПАН”, мЗапоріжжя справу № 5011-9/9963-2012-5009/3283/12 прийнято до розгляду, справі №5011-9/9963-2012-5009/3283/12 присвоєно номер провадження 4/79/12, судове засідання призначено на 19.09.2012р. Ухвалою суду від 19.09.2012р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладався до 17.10.2012р.

У судове засідання 17.10.2012 р. представники сторін не з’явилися.

В судовому засіданні 17.10.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст.ст. 225,230, 231 ГК України, ст.ст. 610-612, 623, 691, 692 ЦК України і полягають в тому, що 30.09.2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки продукції №221. Відповідно до п.1.1. договору позивач (постачальник) продає та постачає, а відповідач (покупець) купує та оплачує на умовах та у порядку визначених договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) та/або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від позивача к відповідачу та є невід'ємними частинами договору. Згідно п.3.3 договору відповідач забов'язаний оплачувати кожну партію товару переданого позивачем, протягом 15 календарних днів з моменту передачі партії товару. Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу. Згідно товарно-транспортних накладних №2645 від 23.12.2011р. на суму 2160,72 грн. та №2775 від 27.12.2011р. на суму 941,40 грн. відповідачем було отримано товар на загальну суму 3102,12грн. Проте за поставлений товар відповідач не розрахувався. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ПАН” 3102,12 грн. заборгованості за поставлений товар за договором поставки продукції №221 від 30.09.2011р. та 167,01 грн. пені.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА№ 910428, юридичною адресою ТОВ “Торговий дім “ПАН” (код ЄДРПОУ 36824586) є: 69063, м. Запоріжжя, вул.Свердлова, буд.9-А, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 30.08.2012 р. про прийняття у справи №5011-9/9963-2012-5009/3283/12 до розгляду, яка направлялася за юридичною адресою відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв’язку: “ За закінченням терміну зберігання ”.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 5011-9/9963-2012-5009/3283/12.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ростава” (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ПАН” (відповідачем у справі) був укладений договір поставки продукції №221 (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до п.1.1. договору позивач (постачальник) продає та постачає, а відповідач (покупець) купує та оплачує на умовах та у порядку визначених договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) та/або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від позивача к відповідачу та є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до пункту 8.5 Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2011, а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У разі, якщо жодна сторона протягом 30 календарних днів до закінчення терміну данного договору не заявить про наміри його розірвання то договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах.

Згідно п.3.3 договору відповідач забов'язаний оплачувати кожну партію товару переданого позивачем, протягом 15 календарних днів з моменту передачі партії товару.

Відповідно до пункту 5.1 договору в разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3102,12 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №2645 від 23.12.2011р. на суму 2160,72 грн. та №2775 від 27.12.2011р. на суму 941,40 грн. (Оригінали зазначених документів надіслані позивачем разом з поясненнями по справі та залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов’язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на час вирішення справи в судовому засіданні, вартість поставленого товару за Договором поставки продукції №221 від 30.09.2011р. в розмірі 3102,12 грн. відповідач не сплатив.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ПАН” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ростава” 3102,12 грн. заборгованості за договором поставки продукції №221 від 30.09.2011р. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем пред’явлена до стягнення пеня в розмірі 167,01 грн., яка розрахована за період з 09.01.2012 р. по 17.04.2012р.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобов’язань за договором поставки продукції №221 від 30.09.2011р. є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає пеня в розмірі 128,68 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 44, 47, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ростава”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ПАН”, мЗапоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ПАН”, (69063, м. Запоріжжя, вул.Свердлова, буд.9-А, код ЄДРПОУ 36824586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ростава”, (01001, м. Київ, вул.Гоголівська,8, код ЄДРПОУ 36684971) 3 102 (три тисячі сто дві) грн. 12 коп. заборгованості, 128 (сто двадцять вісім) грн. 68 коп. пені, 1 590 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто) грн. 62 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя Н.Г.Зінченко

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “19” жовтня 2012 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.