Рішення № 26532925, 18.10.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" жовтня 2012 р. Справа № 21/5007/921/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довір. від 21.08.12р.;

від відповідача: Махновський А.А. - довір. від 30.07.12р.; Блажкевич О.М. - довір. від 30.07.12р.;

від третьої особи: не з'явився;

В порядку ст. 30 ГПК України: Янович І.О. - державний реєстратор Коростенської районної державної адміністрації, службове посвідчення №000689 від 30.06.04р.

Присутні: ОСОБА_8 - учасник ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки" (паспорт НОМЕР_5 від 05.08.97р.); ОСОБА_10 - директор ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки" (паспорт НОМЕР_6 від 09.07.02р.); ОСОБА_7 - паспорт НОМЕР_7 від 29.04.98р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_9 (м.Коростень, Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод опалювальної техніки" (с.Іскорость, Коростенський район, Житомирська область)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області (м. Коростень)

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та скасування державної реєстрації змін до установчих документів

У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів.

Позивач звернувся до суду з позовом, згідно якого просить визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки", оформлені протоколом №6 від 15.06.12р.; зобов'язати Коростенську районну державну адміністрацію скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства, здійснену на підставі протоколу №6 від 15.06.12р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання позивача, згідно якого останній позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд розглядати справу без його участі (а.с. 68, т.2). Позовні вимоги представник позивача підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відзиві на заперечення відповідача від 13.09.12р. (а.с. 127-129, т.1).

Представники відповідача проти позову заперечили, з викладених у запереченнях на позовну заяву та у письмових поясненнях (а.с. 82-87, 131-133 т. 1) мотивів. В судовому засіданні подали клопотання про долучення до матеріалів справи документів, серед яких, зокрема, клопотання №3546 та №3547 від 18.10.12р. про зупинення провадження у справі (а.с. 70-108, т.2).

В судовому засіданні Державним реєстратором Коростенської районної державної адміністрації, що викликався до суду в порядку ст. 30 ГПК України, було надано для огляду матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод опалювальної техніки", окремі копії яких було судом долучено до матеріалів справи.

Суд, розглядаючи вищенаведені клопотання, врахував наступне.

Згідно клопотання №3546 від 18.10.12р. (а.с.70, т.2) відповідач просить суд зупинити провадження у справі до моменту прийняття Конституційним судом України рішення за конституційним зверненням ТОВ "Ліхтнер Бетон Львів" щодо офіційного тлумачення частини четвертої статті 58 Закону України "Про господарські товариства"; господарський суд Житомирської області звернутись до КСУ з приводу отримання Ухвали про відкриття конституційного провадження. Подане клопотання мотивовано тим, що у конституційному зверненні ТОВ "Ліхтнер Бетон Львів" звернувся до КСУ за наданням офіційного тлумачення частини четвертої статті 58 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якої учасники мають кількість голосів, пропорційну їх часток у статутному капіталі. Вказує, що у своїх запереченнях наданих суду 13.09.12р., письмових поясненнях від 03.10.12р. та клопотанні від 13.10.12р. посилався на частину четверту статті 58 Закону України "Про господарські товариства" та пункт 9.6.4. Статуту Товариства, як на підставу для відмови у заявлених вимогах позивача. Повідомляє, що оскільки не є суб'єктом права на конституційне звернення за конституційним зверненням ТОВ "Ліхтнер Бетон Львів", отримати ухвалу про відкриття конституційного провадження у справі щодо офіційного тлумачення частини четвертої статті 58 Закону України "Про господарські товариства" у нього немає можливості. Разом з тим, відповідач зазначає, що оскільки двомісячний термін на вивчення конституційного подання минув, конституційне звернення знаходиться на розгляді КСУ.

Згідно поданого клопотання №3547 від 18.10.12р. (а.с.102-104, т.2) відповідач просить суд зупинити провадження у справі до моменту прийняття рішення господарським судом Житомирської області за позовом ОСОБА_8 про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства у розмірі 85 відсотків Статутного капіталу ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки". Відповідач вважає, що рішення суду, за позовом ОСОБА_8 встановить обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Також зазначає, що рішенням загальних зборів засновників від 23.12.11р. спростовується твердження позивача про належність йому 40% у статутному капіталі товариства, оскільки зборами товариства було прийнято рішення про внесення до статутного капіталу Товариства майна, що викуплене у СТОВ "Іскорость" (а.с. 108, т.2). Таким чином, як вказує відповідач, були змінені частки учасників Товариства. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що у справі за позовом ОСОБА_8 буде встановлено частки кожного з учасників з урахуванням внесених змін до статутного капіталу.

Крім того, відповідач у вказаному клопотанні зазначає, що позивачем одноособово без доручення внесено запис до Єдиного державного реєстру про те, що його частка складає 40% в Статутному капіталі Товариства. За вказаного, відповідач вважає, що оскільки позивач самовільно, без повноважень здійснював надання реєстратору відомостей про власну частку у Статутному капіталі, а також не вніс до 15.06.12р. до Статутного капіталу Товариства в порушення вимог Статуту 50% частки, такий запис в ЄДР, на думку відповідача, є неправомірним, а вказаний правочин, вчинений ОСОБА_9, є нікчемним, а тому не може бути належним доказом по справі.

Вважає, що відсутність належних доказів про частку у статутному капіталі Товариства та визнання за ОСОБА_8 статусу власника 85% Статутного капіталу Товариства у іншій справі призведе до визнання його кількості голосів на зборах учасників товариства, що відбулись 15.06.12р. у розмірі 85%.

Представник позивача проти задоволення клопотань відповідача категорично заперечив. Зокрема, в усному порядку зазначив, що останнім не подано належних документів для зміни позиції суду, викладеної в ухвалі суду від 03.10.12р., згідно якої було відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду КСУ конституційного звернення (а.с. 63-64, т.2). Щодо клопотання відповідача №3547, зазначив, що винесення рішення у справі за позовом ОСОБА_8 про визнання права власності у статутному капіталі Товариства у розмірі 85 відсотків не може вплинути на результат розгляду даної справи, оскільки на час проведення 15.06.12р. загальних зборів учасників, ухвалення рішення яких є предметом розгляду даної справи, зміни до Статутного капіталу щодо розміру часток учасників Товариства не вносились. Зауважив, що якщо піддавати сумніву розмір частки ОСОБА_8, то слід враховувати і розмір часток інших учасників.

Згідно ч.1 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Враховуючи обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також приписи законодавства, що регулює спірні відносини, проаналізувавши наявні у справі документи, зважаючи, що на дату судового засідання, позивачем не додано до матеріалів справи доказів прийняття Конституційним судом України ухвали про відкриття конституційного провадження у справі щодо офіційного тлумачення частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України „Про господарські товариства", суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі з наведених позивачем у клопотанні № 3546 мотивів. При цьому, з огляду на приписи законодавства, що регулює спірні відносини, суд не вбачає необхідності і для задоволення клопотання щодо звернення до КСУ з приводу отримання ухвали про відкриття конституційного провадження. Слід також зазначити, що у випадку прийняття КСУ рішення, яке впливатиме на результат вирішення даного спору, відповідач не позбавлений можливості скористатися своїм правом на звернення до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. З огляду на викладене, суд відхиляє клопотання відповідача № 3546 від 18.10.12р.

Що стосується клопотання відповідача №3547 від 18.10.12р., то виходячи з підстав та предмету позову, враховуючи наявні у справі матеріали та приписи чинного законодавства, суд вважає, що для його задоволення також відсутні підстави.

Так, при вирішенні питання про зупинення провадження у справі № 21/5007/921/12, господарський суд враховує те, як пов'язана ця справа зі справою №10/5007/1152/12, а також чим обумовлюється неможливість її розгляду.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення суду в іншій справі, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення для даної справи. Тобто ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи може бути зумовлена, серед іншого, обставинами певної черговості розгляду тих чи інших вимог.

Натомість, оглянувши наявні у справі документи, зважаючи на зміст позовних вимог по справі №10/5007/1152/12 та предмет позову у справі №21/5007/921/12, суд дійшов висновку, що обставини на які вказує відповідач, обгрунтовуючи необхідність зупинення провадження у даній справі та на яких грунтуються його заперечення, виходячи з приписів законодавства, можуть бути досліджені у даній справі без зупинення провадження до вирішення справи №10/5007/1152/12. За вказаних обставин клопотання відповідача №3547 від 18.10.12р. судом відхиляється.

До того ж, при вирішенні клопотань, судом взято до уваги факт закінчення 24.10.12р. продовженого згідно ч. 3 ст. 69 ГПК України строку розгляду спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Зі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод опалювальної техніки" (відповідач) вбачається, що ОСОБА_9 (позивач) є засновником товариства та власником частки у статутному капіталі ТОВ у розмірі 40% (а.с. 31, т. 1).

Як зазначив позивач у позовній заяві, 21.06.12р. йому стало відомо про проведення одним із учасників товариства без повідомлення інших учасників позачергових загальних зборів та складення Протоколу №6 загальних зборів Товариства від 15.06.12р., згідно якого було прийнято рішення про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_9 та призначення директора товариства ОСОБА_10

Позивач вважає, що вищевказаний правочин не відповідає вимогам закону, та має бути визнаний недійсним в установленому порядку.

Зазначає, що оформлення оспорюваного протоколу було здійснено без фактичного скликання та проведення таких зборів одноосібно учасником товариства ОСОБА_8, що порушує порядок скликання та проведення загальних зборів, передбачені ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства".

Звертає увагу суду, що інші учасники товариства не були проінформовані про проведення загальних зборів товариства. Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що такі збори не проводились, а має місце зловживання відповідними правами з боку ОСОБА_8, який ігнорує законні права учасників Товариства.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач також посилається на п.п. 18,19,20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.08р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", п.5 ст. 98 ЦК України, ст.ст. 60,61 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (а.с.82-87, т.1) зазначив, що оскільки участь особи в ТОВ та її корпоративні права виникають у зв'язку з належністю особі частки цього товариства на праві власності, позивач зобов'язаний довести факт наявності у нього корпоративного права. Вважає, що засновники ТОВ, на момент державної реєстрації не є учасниками товариства, а сукупність голосів слід відраховувати не від задекларованого в статуті розміру статутного капіталу, а від фактично внесених (сплачених) часток, від яких розраховуються наявні голоси, тому оскільки позивач не вніс грошові кошти у статутний капітал товариства, останній не є учасником ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки", а отже, на час скликання зборів не набув корпоративних прав.

Додатково відповідач у відзиві зазначає, що згідно наказу №11 від 03.05.12р. позивача було призначено на посаду директора ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки". Повідомляє, що всупереч встановлених законодаством нормам та нормам Статуту підприємства, позивач без згоди зборів учасників уклав договір з Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області №1029/12/Кн від 13.06.12р. Відповідач вважає, що метою укладення зазначеного договору стала не охорона підприємства, а заволодіння ним.

Зокрема, зазначає, що в ніч з 13 на 14 червня 2012 року на підставі зазначеного договору, на території ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки" було виставлено охорону, яка забороняла іншим засновникам підприємства проходити на територію підприємства, з метою реалізації своїх прав, а саме одержання даних про майно Товариства, забезпечення господарської діяльності товариства. Окрім вказаного, 14 червня 2012 року з 7.45 по 09.00год. не допускалися до виконання трудових обов'язків працівники, які вийшли на роботу, що підтверджується Актом від 14.06.12р. Крім того, як зазначає відповідач, на територію підприємства не було допущено працівників орендаря ТОВ "Коростенський завод теплотехнічного обладнання", який орендує частину будівель та споруд згідно Договору №26/01/12 від 26.01.12р.

При дослідженні договору про охорону, як зазначає відповідач, ним було виявлено, що він укладений ОСОБА_9 від імені підприємства та за рахунок останнього, що грубо суперечить п.9.4. Статуту. Зокрема, згідно п.9.7.2. Статуту, директор підзвітний Зборам Учасників і організовує виконання їх рішень. Згідно з п.9.4. Статуту, до виключної компетенції зборів Учасників належить затвердження будь-яких договорів, укладених від імені Товариства незалежно від суми договору. Стверджує, що збори учасників не приймали рішення про укладення договору з ДСО та не затверджували його, тому дії ОСОБА_9 були порушенням п.9.4., п.9.7.2 Статуту Товариства.

За вказаного, як зазначає відповідач, враховуючи одноразове грубе порушення ОСОБА_9 встановлених Статутом обов'язків, учасниками товариства 15 червня 2012 року було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_9 з посади директора та призначення нового керівника.

Наразі, як повідомляє відповідач, Коростенським міськрайсудом розглядається справа №2-918/12 за позовом ОСОБА_9 до ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки" про визнання наказу про звільнення недійсним, поновлення на роботі, стягнення оплати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Зазначає, що з метою врегулювання створеного ОСОБА_9 конфлікту та вирішення інших важливих питань, учасники Товариства, відповідно до установчих документів, оголосили про скликання загальних зборів Учасників на 04.08.12р., про що позивач був повідомлений належним чином, оскільки на момент скликання зборів на 04.08.12р. він вже вніс частку до Статутного капіталу Товариства. Однак, позивач на збори не з'явився та прислав на адресу відповідача листа, яким відмовився приймати участь у зборах.

На вказане заперечення позивачем було надано письмовий відзив (а.с. 127-129, т.1), згідно якого останній дає визначення, що таке корпоративні права та зазначає, що:

- на момент прийняття рішення про створення підприємства, первинним протоколом зборів засновників було визначено порядок та строки формування статутного капіталу, які ним були дотримані у повному обсязі;

- до червня 2012 року на рівні з іншими засновниками запрошувався та приймав участь в управлінні підприємством;

- відповідно до діючих норм у встановлений річний термін він вніс на рахунок підприємства визначену статутними документами частку статутного фонду.

Враховуючи зазначене та посилаючись на ч. 1 ст. 117, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 144, ч. 2 ст. 165 ЦК України та ст. 50 Закону України "Про господарські товариства", позивач вважає, що позиція відповідача суперечить вимогам діючих нормативно-правових актів, що визначають порядок реалізації повноважень у сфері корпоративного права, не ґрунтується на вимогах норм закону, у зв'язку з чим є необґрунтованою.

Згідно поданого відповідачем письмового пояснення (а.с. 131-133, т.1), останній зазначає, що станом на 15.06.12р. розмір статутного капіталу ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки" дорівнював сумі вкладів двох учасників - ОСОБА_8 та ОСОБА_11 та становив 1200,00грн. Посилаючись на п.1 статті 144 ЦК України, вважає, що учасником товариства є особа, що внесла вклад до Статутного капіталу Товариства. Оскільки станом на 15.06.12р. позивач не вніс такий вклад, останній ще не набув права власності на частку в статутному капіталі товариства, тому його вимога про визнання недійсним рішення органу управління товариства від 15.06.12р. не підлягає задоволенню, так як його права не порушені.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення представників сторін, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод опалювальної техніки" є юридичною особою, яка зареєстрована 28.07.11р. державним реєстратором Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області за адресою Житомирська область, Коростенський р-н, село Іскорость, вул. Центральна, будинок 50, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.06.12р. (а.с. 9-10, т.1).

Із Статуту відповідача вбачається, що учасниками ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки" є:

- ОСОБА_8, який володіє часткою у розмірі 1020,00грн., що відповідає 51% Статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_9, який володіє часткою у розмірі 800,00грн., що відповідає 40% Статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_11, який володіє часткою у розмірі 800,00грн., що відповідає 9% Статутного капіталу Товариства.

На загальних зборах засновників ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки", проведених 15.06.12р., оформлених Протоколом №6 (а.с.37, 1) по першому питанню порядку денного вирішено звільнити з посади директора ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки" ОСОБА_8. По другому питанню порядку денного вирішено призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_10.

Згідно Протоколу №6, на зборах були присутні ОСОБА_8 (51%) та ОСОБА_11 (9%).

Враховуючи обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, суд звертає увагу, що у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.08 р. № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (надалі-Постанова), наголошено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому за абз.1 п.19 Постанови, суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Пункт 21 Постанови встановлює, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону "Про господарські товариства".

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

При цьому, згідно п. 18 Постанови, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст.ст. 41,42,59,60 Закону "Про господарські товариства").

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Так, статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 року № 1576-XII передбачає, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Аналогічні положення містять і п.п. 7.1. Статуту Товариства.

Статтею 116 Цивільного кодексу України та ст.10 Закону України "Про господарські товариства" встановлено право учасника господарського товариства брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах. Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через право брати участь у загальних зборах учасників товариства.

Згідно ст.145 Цивільного кодексу України, черговість та порядок скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюються статутом товариства та законом.

Згідно ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.

Згідно п. 9.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод опалювальної техніки", затвердженого рішенням Загальних зборів від 15.07.11р. та зареєстрованого 28.07.11р. (а.с. 18-36, т.1), Вищим органом товариства є Загальні збори Учасників (надалі іменуються "Збори Учасників"), які обирають Голову Товариства. Головою Товариства може бути тільки представник Учасника Товариства.

Відповідно до п. 9.2.1. Статуту, учасники повідомляються про проведення Зборів Учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання Зборів Учасників.

У відповідності до ч.2 ст.60 ЗУ "Про господарські товариства", учасники зборів, які беруть участь у зборах реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник і цей перелік підписується головою та секретарем зборів, що відповідає п. 9.2.3. Статуту Товариства.

До компетенції Зборів Учасників Товариства відноситься, зокрема, призначення та звільнення Директора товариства (п. 9.3.6. Статуту).

Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 75% голосів. (п. 9.6.1. Статуту).

Разом з тим, згідно зі ст. 60 Закону "Про господарські товариства", загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню (п. 25 Постанови пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.08р.).

Отже, в даному випадку, оскільки п. 9.6.1. Статуту Товариства суперечить закону, для визначення кворуму слід керуватися ст. 60 Закону України "Про господарські товариства".

У відповідності з п. 9.6.4. Статуту, кожен з учасників Товариства на Зборах Учасників має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі. Голосування за Зборах учасників провадиться за принципом - на один відсоток Статутного капіталу припадає один голос.

Як вбачається з протоколу №6 Загальних зборів засновників (а.с.37, т.1), на них були присутні ОСОБА_8 та ОСОБА_11, які в сукупності володіють 60% від статутного капіталу, тобто, 60% голосів.

Однак, для того, щоб збори вважались правомочними необхідно, як зазначалось вище, щоб на них були присутні учасники, що володіють більш ніж 60%.

Отже, загальні збори учасників товариства 15.06.12р. були проведенні за відсутності кворуму, що є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Крім того, відповідачем не надано і інших доказів по факту проведення зборів, зокрема, доказів повідомлення позивача про скликання загальних зборів учасників ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки", проведених 15 червня 2012 року. Відсутність таких доказів було підтверджено і в усному порядку представником відповідача в судовому засіданні. При цьому, як вбачається з письмових заперечень відповідача, так і згідно усних пояснень його представника, ТОВ вважає правомірним те, що ОСОБА_9 не було повідомлено про скликання загальних зборів 15.06.12р., оскільки на вказану дату позивач не був наділений корпоративними правами, так як його вклад до статутного капіталу внесено не було.

Враховуючи вищевказане та приписи ст.ст.10,60,61 Закону України "Про господарські товариства", суд дійшов висновку, що відповідачем дійсно було порушено порядок скликання та проведення зборів учасників товариства, що призвело до неможливості реалізації позивачем своїх прав, зокрема:

- вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів (2 ст.60, ч.5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства");

- на ознайомлення (не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів) з документами, внесеними до порядку денного (ч.5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства");

- брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах (п. а ч.1 ст.10 Закону України "Про господарські товариства").

Виходячи з вищевказаного та враховуючи, що вплив учасника товариства на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, тобто впливом голосів позивача на зміну результатів голосування з прийнятих загальними зборами рішень, суд вважає, що, у зв'язку з порушенням відповідачем передбаченого законодавством порядку скликання і проведення загальних зборів учасників, дійсно було істотно порушено також інші права позивача (зокрема права на своєчасне ознайомлення з порядком денним зборів; з документами, внесеними до порядку денного; права внесення на розгляд загальних зборів інших питань; здійснення належної підготовки до розгляду питань порядку денного).

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що вищезазначені порушення є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів засновників ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки", оформлених протоколом №6 від 15 червня 2012 року.

Крім того, слід зазначити, що з наявного у матеріалах справи протоколу вбачається, що згідно зазначених у ньому даних, рішення 15.06.12р. приймалося загальними зборами засновників, в той час, як відповідно до п.9.1. Статуту Товариства, його вищим органом управління є загальні збори учасників, і тільки останні наділені повноваженнями відкликати діючого директора товариства та обирати нового. При цьому, такого органу Товариства, як загальні збори засновників, згідно Статуту останнього, не існує.

Щодо твердження відповідача відносно того, що позивач під час проведення загальних зборів від 15.06.12р. не набув корпоративних прав, слід зауважити, що у відповідності до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України від 16.01.2003, № 436-IV, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У відповідності до статті 51 Закону України "Про господарські товариства", установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Так, згідно п. 6.10. Статуту Товариства, до моменту державної реєстрації Товариства Учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності Товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності Товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, Товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію Товариства. Зазначене відповідає приписам ст. 52 Закону України "Про господарські товариства".

За ч.ч. 1,2 ст. 52 вказаного Закону, Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

- про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

- про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

- про ліквідацію товариства.

Як зазначалось вище, у відповідності до Статуту ТОВ, ОСОБА_9 володіє часткою у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок, що відповідає 40% Статутного капіталу Товариства. Згідно наявних у матеріалах справи заяви про переказ готівки, квитанції та виписки по рахунку, ОСОБА_9 18.06.12р. вніс до статутного капіталу Товариства 800,00грн. Оскільки дата первинної реєстрації Товариства відбулася 28.07.11р. (а.с. 58), однорічний строк внесення коштів до статутного капіталу товариства закінчується 28.07.12р. Тобто, позивачем не порушено вимоги чинного законодавства та Статуту Товариства щодо строку сплати коштів.

При цьому слід зазначити, що згідно ч.ч.1,2 статті 16 Закону України "Про господарські товариства", Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу. Збільшення статутного (складеного) капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених цим Законом, що відповідає також ч.7 ст. 52 останнього та п. 6.13 Статуту ТОВ.

Згідно ч.2 ст.51 Закону України "Про господарські товариства", зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

Установчими документами ТОВ іншого не передбачено.

З огляду на вищевикладене, порядок та розмір внесення засновниками (учасниками), в межах одного року з дня реєстрації ТОВ, коштів до Статутного капіталу, у відповідності до вищевказаних норм, не впливають на розмір їх часток станом на дату проведення зборів, рішення яких оспорюються у даній справі.

Водночас ч.3 ст.52 вказаного Закону визначено, що зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку. При цьому, згідно ч.4 ст.16 цього ж Закону, рішення про зміну розміру статутного (складеного) капіталу товариства набирає чинності з дня внесення таких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, рішення про виключення позивача зі складу Товариства не приймалося, зміни до розміру Статутного капіталу Товариства не вносилися, що виходячи з вищенаведених приписів законодавства та Статуту ТОВ є закономірним. Тобто, на час проведення зборів розміри часток учасників ТОВ залишались незмінними, що також підтверджується і відсутністю змін в установчих та реєстраційних документах відповідача. Отже, станом на 15.06.12р. - дата проведення загальних зборів засновників ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки", позивач - ОСОБА_9 був учасником вказаного Товариства та володів часткою у розмірі 800 (вісімсот) гривень, що відповідає 40% Статутного капіталу Товариства.

За вказаних обставин, помилковим є також твердження відповідача, викладене у його клопотанні №3547 від 18.10.12р. (а.с.102-104, т.2), стосовно того, що рішенням загальних зборів засновників від 23.12.11р. були змінені частки учасників Товариства. (а.с. 108, т.2).

Вищезазначеним спростовується і решта тверджень відповідача, зокрема, в частині посилань на необхідність зупинення провадження у справі.

Безпідставними також є посилання відповідача на самовільну реєстрацію позивачем своєї частки, оскільки вказаною дією було здійснено реєстрацію ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки" та часток всіх його учасників.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Коростенську районну державну адміністрацію скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства, здійснену на підставі протоколу №6 від 15.06.12р., суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Позивач звернувся з позовом до ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки" про визнання недійсними рішень зборів та скасування державної реєстрації змін до статуту товариства, останнє не наділене повноваженнями скасовувати державну реєстрацію. Такими повноваженнями наділено Коростенську районну державну адміністрацію, однак її зазначено, як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача.

Водночас суд звертає увагу, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст. 1 ГПК України), право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено взагалі.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб-підприємців; здійснює інші дії, передбачені цим Законом тощо.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, а державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України про внесення такого запису.

Таким чином державний реєстратор в силу закону зобов'язаний скасувати внесені зміни, однак цей обов'язок настає після набрання рішенням суду законної сили, тобто на даний час ця вимога позивача, крім іншого, є передчасною.

За вказаних обставин, у задоволенні позовних вимог щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів товариства слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експерті, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст.34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки", оформлених протоколом №6 від 15 червня 2012 року.

Оскільки позов до ТОВ "Коростенський завод опалювальної техніки" задоволено частково (з двох немайнових вимог задоволено одну), судові витрати, згідно ч.2 ст. 49 ГПК України, в розмірі 50% від сплаченої суми судового збору, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод опалювальної техніки" від 15 червня 2012 року, оформлені протоколом №6 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод опалювальної техніки" від 15.06.2011 року.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський завод опалювальної техніки" (11509, Житомирська обл., Коростенський р-н., с. Іскорость, вул. Центральна, 50, код 37691974)

на користь ОСОБА_9 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_4):

- 536,50 грн. судового збору.

5. В день набрання законної сили судовим рішенням, надіслати його державному реєстратору Коростенської районної державної адміністрації (11500, Житомирська обл. м. Коростень, вул. Грушевського, буд. 60/2) для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про скасування реєстраційної дії, здійсненої 18.06.2012 року, номер запису 12891070006000595.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.10.12

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати: 1- до справи

2- державному реєстратору Коростенської райдержадміністрації (11500, Житомирська обл. м. Коростень, вул. Грушевського, буд. 60/2 - рек. з пов.)