Рішення № 26532836, 16.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.10.12 р. Справа № 5006/29/65/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк

до Відповідача: Державного підприємства «Красноармійськвугілля», м.Димитров, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 439 118,31грн., 3% річних у сумі 6 048,91грн., інфляційних збитків у розмірі 1 814,82грн., пені у сумі 8 069,46грн.

за участю:

від позивача: Базелюк Т.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства «Красноармійськвугілля», м.Димитров, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 439 118,31грн., 3% річних у сумі 6 048,91грн., інфляційних збитків у розмірі 1 814,82грн., пені у сумі 8 069,46грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді №49 від 01.10.2003р., щодо оплати за поставлену теплову енергію.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №49 від 01.10.2003р., протоколу розбіжностей, протоколу узгодження розбіжностей, додатків до договору, додаткових угод до договору, рахунків на оплату, актів про підключення об'єкту до системи централізованого опалення, правоустановчих документів Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 217, 218, 343 Господарського кодексу України, ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст. 1, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою від 27.08.2012р. №07/36-3 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 424 338,31грн., інша частина позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 6 048,91грн., інфляційних збитків у розмірі 1 814,82грн., пені у сумі 8 069,46грн. залишилась незмінною.

28.08.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», правоустановчих документів відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Димитровтепломережа» та довідку за підписом директора відокремленого підрозділу «Виробничої одиниця ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Димитровтепломережа» від 27.08.2012р. №07/36-1 яка свідчить про те, що раніше не заявлялись вимоги до ДП «Красноармійськвугілля» про стягнення заборгованості за період жовтень 2011 року - квітень 2012 року наданих послуг з теплопостачання по Договору №49 від 01.10.2003р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 17.09.2012р. справу передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

18.09.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Державного підприємства «Красноармійськвугілля».

18.09.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлену теплову енергію, рішення Димитровської міської ради від 29.09.2011р. №264р про початок опалювального періоду 2011-2012 років, рішення Димитровської міської ради від 06.10.2011р. №495 про початок опалювального періоду 2011-2012 років, рішення Димитровської міської ради від 28.03.2012р. №153 про закінчення опалювального сезону №2011-2012 років.

Заявою від 17.09.2012р. №07/114-1 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 406 410,31грн., інша частина позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 6 048,91грн., інфляційних збитків у розмірі 1 814,82грн., пені у сумі 8 069,46грн. залишилась незмінною.

Заявою від 15.10.2012р. №07/207-2 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 375 358,31грн., інша частина позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 6 048,91грн., інфляційних збитків у розмірі 1 814,82грн., пені у сумі 8 069,46грн. залишилась незмінною.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 15.10.2012р. №07/207-2, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 01.10.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Представник Позивача у судове засідання 16.10.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 85323, м.Димитров, вул.Ватутіна, 1

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2003 року між Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» (енергопостачальна організація) в особі виробничої одиниці «Димитровтепломережа» та Державним підприємством «Красноармійськвугілля» (Споживач) було укладено договір №49 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до розділу 1 якого Сторони керуються «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими наказом Міненерго України і Державного Комітету будівництва від 28.10.1999р. №307/262, іншими нормативними документами, даним договором і діючим законодавством. За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п.2.1 договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до даного договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- гаряче постачання - протягом року;

- технологічні потреби;

- кондиціювання повітря;

У розділі 6 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- розрахунки за теплову енергію, що споживається по тарифу населення, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011р. та складають: теплова енергія 1 Гкал - 905,70грн. (без ПДВ); Розрахунки за теплову енергію, що споживається по тарифу населення, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №1838 від 14.12.2010р. та складають: теплова енергія 1 Гкал - 283,79грн. (без ПДВ). (додаткова угода від 30.09.2011 року до договору);

- розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 Договору);

- оплата здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітнім за фактично надані послуги, відповідно рахункам «Енергопостачальної організації». Можлива часткова попередня оплата за узгодженням сторін (протокол узгодження розбіжностей до договору);

01 січня 2006 року між Сторонами підписано додаткову угоду до договору, у якій розділ 1 договору викладено у наступній редакції «за цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені даним Договором. Сторони керуються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами постачання та користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України затвердженими наказом Держбуду України від 19.01.1999р. №9, а також іншими нормативними актами, цим Договором і чинним законодавством.

Протоколом узгодження розбіжностей Сторони п.7.2.3 виклали у наступній редакції: несвоєчасна оплата рахунків за спожиту теплову енергію - пеня у розмірі 0,3% проте не більше облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої у строк суми за кожен день прострочення.

Відповідно до додаткової угоди від 01 червня 2010 року договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2011р.

Відповідно до додаткової угоди від 01.01.2006 року договір доповнено пунктом 10.1.1 наступного змісту: якщо за 30 календарних днів до закінчення строку Договору жодна з сторін не заявила про його припинення договір вважається продовженим на наступний термін.

Розпорядженням Димитровської міської ради від 29.09.2011р. №264р, та рішенням Димитровської міської ради від 06.10.2011р. №495 розпочато початок опалювального періоду 2011-2012 року.

На виконання умов вказаного договору Позивачем були надані послуги теплопостачання Відповідачу, що підтверджується актами про підключення об'єкту до систем централізованого опалення №б/н від 15.10.2011р., від 21.10.2011р., від 29.10.2011р. за відповідні періоди, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем для оплати були виставлені рахунки №1011-49 від 31.10.2011р. на суму 26 706,52грн., №1111-49 від 31.11.2011р. на суму 147 537,40грн., №1211-49 від 31.12.2011р. на суму 167 854,99грн., №112-49 від 31.01.2012р. на суму 213 107,72грн., №212-49 від 29.02.2012р. на суму 291 154,42грн., №312-49 від 30.03.2012р. на суму 182 494,00грн., №412-49 від 18.04.2012р. на суму 36 980,29грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Відповідача з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору -суду не надавались.

За твердженням Позивача, Відповідач не в повному обсязі сплачував за теплопостачання у зв'язку з чим за період з 15.10.2011р. по 01.08.2012р. виникла заборгованість у розмірі 375 358,31грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем за договором Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договорів з яких виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання (поставки), який підпадає під правове регулювання норм статті 712, 714 Цивільного кодексу України та статей 264-271, 575-277 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши договір про постачання теплової енергії №49 від 01.10.2003р. прийняв на себе зобов'язання відповідно п.6.3 договору сплатити поставлену теплову енергію не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім. Проте, Відповідач не здійснив оплату за фактично одержану теплову енергію, чим порушив умови договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 375 358,31грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 375 358,31грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 375 358,31грн. підлягають задоволенню та стягненню з Державного підприємства «Красноармійськвугілля».

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 1 814,82грн., 3% річних від суми загального боргу складає 6 048,91грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення інфляційних витрат у розмірі заявленому Позивачем. А саме у сумі 1 814,82грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення у розмірі 6 034,75грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені сформульована безпосередньо у п.7.2.3 договору (у редакції протоколу розбіжностей) пеня у розмірі 0,3% за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Проте, суд перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", дійшов висновку про часткове задоволення пені у розмірі 7 439,46грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м.Донецьк до Державного підприємства «Красноармійськвугілля», м.Димитров, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 375 358,31грн., 3% річних у сумі 6 048,91грн., інфляційних збитків у розмірі 1 814,82грн., пені у сумі 8 069,46грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» (85323, м.Димитров, вул.Ватутіна, б.1, Донецька область, ЄДРПОУ 32087941) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (м.Донецьк, вул.Донецька, буд. 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р 26001709155704 ДОД АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805) заборгованість у розмірі 375 358,31грн., пеню у сумі 7 439,46грн., 3% річних у розмірі 6 034,75грн., інфляційні витрати у розмірі 1 814,82грн., судовий збір у сумі 7 812,95грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засідання 16.10.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.12р.