Рішення № 26532786, 18.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.12 р. Справа № 5006/22/144/2012

За позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»

(83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38) в особі

виробничої одиниці «Дружківкатепломережа»

(84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 39)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(84200, АДРЕСА_1)

про стягнення 5595,87 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Ситник О.В., довіреність від 30.12.2011 б/н;

від відповідача - не з'явився.

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» (Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Відповідач) про стягнення 5595,87 грн, з яких: 5029,93 грн - сума основного боргу за спожиту теплову енергію; 464,37 грн - пеня; 76,52 грн - сума 3% річних; 25,05 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 509, 526, 527, 530, 623-625 Цивільного кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем умов Договору від 01.10.2010 №407 про постачання теплової енергії, в частині здійснення своєчасної та повної оплати спожитої теплової енергії за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.08.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/22/144/2012.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В судовому засіданні Позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати в розмірі 24,66 грн, 3% річних у розмірі 57,63 грн та пеню у розмірі 371,21 грн, решту позовних вимог - розглянути згідно з позовною заявою.

Враховуючи приписи статті 22 ГПК України, суд приймає до розгляду зазначену заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Явку представника у судові засідання не забезпечив.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.10.2010 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) та обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» (Енергопостачальна організація) був укладений договір №407 про постачання теплової енергії (далі - Договір), згідно з умовами якого, Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором (абзац другий розділу 1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього Договору, зокрема, на потреби опалення - в період опалювального сезону.

Відповідно до пункту 5.1 Договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або з розрахунку за 1 кв.м. опалювальної площі.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункти 6.1, 6.2 Договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2011. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункти 10.1, 10.4 Договору).

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність заперечень сторін щодо продовження строку дії Договору на наступний період, а відтак, суд визнає його (Договір) чинним, а саме пролонгованим на наступний період - до 01.10.2012, згідно з пунктом 10.4 Договору.

Судом встановлено, що Позивач свої зобов'язання за Договором виконував належним чином: здійснював постачання теплової енергії Відповідачу та своєчасно виставляв відповідні рахунки для її оплати.

Так, відповідно до актів від 15.10.2011 та від 01.04.2012, складених сторонами, датами початку та закінчення опалення приміщень за адресою Відповідача (вул. Космонавтів, 40) є відповідно 15.10.2011 та 01.04.2012.

Загальна вартість поставленої Позивачем Відповідачу теплової енергії у період з жовтня 2011 по квітень 2012 становить 6218,37 грн, що підтверджується виставленими Позивачем рахунками за №440: від 21.11.2011 на суму 388,44 грн, від 30.11.2011 на суму 147,45 грн, від 23.12.2011 на суму 1165,42 грн, від 25.01.2012 на суму 1150,75 грн,

від 21.02.2012 на суму 1488,65 грн, від 20.03.2012 на суму 1139,91 грн та від 20.04.2012 на суму 480,28 грн.

Відповідач, у свою чергу, несвоєчасно та не в повному обсязі оплачував спожиту теплову енергію. Так, залишок заборгованості по оплаті послуг з теплопостачання, наданих протягом вищевказаного опалювального сезону, склав 5029,93 грн.

Невиконання Відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати спожитої теплової енергії і стало причиною для звернення Позивача до господарського суду із даним позовом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з пунктом 6.2 Договору розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць.

Відповідно до пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Таким чином, з урахуванням статей 253, 254 ЦК України (в частині того, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день), Відповідач повинен був сплатити отриману теплову енергію: за рахунком від 21.11.2011 - до 20.12.2011, за рахунком від 30.11.2011 - до 20.12.2011, за рахунком від 23.12.2011 - до 20.01.2012, за рахунком від 25.01.2012 - до 20.02.2012, за рахунком від 21.02.2012 - до 20.03.2012, за рахунком від 20.03.2012 - до 20.04.2012, за рахунком від 20.04.2012 - до 21.05.2012.

Відповідач не надав суду доказів погашення у повному обсязі заборгованості по оплаті отриманої в період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року теплової енергії, тоді як відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, станом на 25.09.2012 Відповідач повністю визнав наявність заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі

5029,93 грн.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день звернення Позивача з позовом до суду та на час вирішення спору заборгованість Відповідача по оплаті спожитої теплової енергії складає 5029,93 грн.

З урахуванням викладеного, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 5029,93 грн обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення оплати суми боргу за спожиту теплову енергію Позивач просить стягнути з Відповідача пеню в сумі 371,21 грн, 3% річних у розмірі 57,63 грн та інфляційні втрати в розмірі 24,66 грн. Вказані розрахунки здійснені Позивачем за відповідні періоди прострочення, до 01.08.2012 включно.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно зі статтею 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.3 Договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, Споживач сплачує пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд дійшов до висновку про його невірність через неправильне визначення початку періоду прострочення за рахунком від 20.04.2012 (не враховано положення статей 253, 254 ЦК України) та безпідставним застосуванням після 22.03.2012 облікової ставки НБУ 7,75%, замість встановленої - 7,5%. За власним розрахунком суду, здійсненим за допомогою системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН, пеня за відповідні періоди прострочення Відповідачем оплати спожитої теплової енергії складає 320,63 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 371,21 грн підлягають задоволенню частково в сумі 320,63 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок інфляційного відшкодування, наданий до позовної заяви, суд дійшов висновку про його вірність та обґрунтованість, у зв'язку з чим суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 24,66 грн такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов до висновку про його невірність з підстав неправильного визначення початку періоду прострочення за рахунком від 20.04.2012 (не враховано положення статей 253, 254 ЦК України). За власним розрахунком суду, за відповідні періоди прострочення Відповідачем оплати спожитої теплової енергії сума 3% річних складає 57,59 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 57,63 грн підлягають задоволенню частково в сумі 57,59 грн.

Таким чином, позов обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» підлягає задоволенню частково: з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за поставлену теплову енергію у розмірі 5029,93 грн, пеня в сумі 320,63 грн, 3% річних у розмірі 57,59 грн та інфляційні втрати у розмірі 24,66 грн, всього - 5432,81 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 5029,93 грн, пені у розмірі 371,21 грн, 3% річних в сумі 57,63 грн та інфляційних втрат в сумі

24,66 грн, - задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ідентифікаційний код 03337119) в особі виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» (84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 39, ідентифікаційний код 05540853) суму боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 5029,93 грн (п'ять тисяч двадцять дев'ять грн 93 коп.), пеню у розмірі 320,63 грн (триста двадцять грн 63 коп.), 3% річних у розмірі 57,59 грн (п'ятдесят сім грн 59 коп.), інфляційні втрати у розмірі 24,66 грн (двадцять чотири грн 66 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1594,64 грн (одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири грн 64 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 23.10.2012.

Суддя Архипенко О.М.