Рішення № 26532765, 02.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.10.12 р. Справа № 5006/11/121/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія»,

м.Артемівськ Донецької області, ЄДРПОУ 34776960,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 145 355,46 грн.

Суддя Соболєва С.М.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м.Артемівськ Донецької області, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Артемівськ Донецької області, про стягнення суми основного боргу за поставлену теплову енергію за період з листопада 2011р. по квітень 2012р. у розмірі 135 750,31 грн., суми 3% річних у розмірі 1 516,68 грн., суми інфляційних нарахувань у розмірі 302,93 грн. та 7 785,54 грн. пені, що разом становить 145 355,46 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання теплової енергії №34 від 30.09.2011р. разом із додатками, додатковою угодою та узгодженням протоколу розбіжностей до нього, рахунки №341211 від 31.12.2011р., №340112 від 31.01.2012р., №340212 від 29.02.2012р., №340312 від 31.03.2012р., №340412 від 15.04.2012р., акти прийому-передачі теплової енергії від 31.12.2011р., від 31.03.2012р., 15.04.2012р., акти зняття показань приладів обліку теплової енергії від 30.12.2011р., від 30.01.2012р., від 29.02.2012р., від 27.03.2012р., від 19.04.2012р., акт підключення опалення від 08.11.2011р. та акт відключення опалення від 17.04.2012р., ліцензію Міністерства з питань житлово-комунального господарства України серії АВ №345158 від 24.09.2007р., постанову Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №25 від 30.09.2011р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на п.п.3, 5 ст.20, ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004р., ст.ст.67, 68 Житлового кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 599, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-5, 12, 15, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 54, 55, 56, 57, 61, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України.

16.08.2012р. представником Позивача суду представлено лист №юр/1678 від 08.08.2012р. із фіскальним чеком №0743 від 13.08.2012р. у підтвердження направлення Відповідачу акту звірки взаємних розрахунків станом на 07.08.2012р., банківські виписки.

27.08.2012р. Позивачем до матеріалів справи долучено підтвердження відправлення позовної заяви із доданими до неї документами на юридичну адресу Відповідача.

28.08.2012р. через канцелярію господарського суду представником Позивача надані уточнення позовних вимог №юр/1734 від 27.08.2012р., відповідно до яких фактично визначено період виникнення заборгованості з грудня 2011р. по квітень 2012р., а також розрахунок штрафних нарахувань. Одночасно, вказано на помилкове нарахування штрафних санкцій у розмірі суми пені, просять вважати суму пені 7 563,29 грн.

Приймаючи до уваги постанову Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. зі змінами та доповненнями, керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України, суд розцінює наведені уточнення як зменшення позовних вимог, приймає та розглядає справу з урахуванням їх змісту.

У судове засідання 02.10.2012р. представники Позивача та Відповідача не з'явились.

Представник Відповідача витребуваних документів не надав, причин неявки не повідомив.

Оскільки ухвали суду спрямовувались за адресою Відповідача, яка вказана в позовній заяві та інших документах, долучених до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

30.09.2011р. між Позивачем та Відповідачем був підписаний договір про постачання теплової енергії №34 (далі - договір).

Приймаючи до уваги узгодження протоколу розбіжностей від 27.10.2011р. до означеного правочину, Позивач (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання своєчасно постачати Відповідачу (Споживачу) теплову енергію у вигляді гарячої води відповідної до нормативів якості, у обсягах, які відповідають заявленій величині (додаток №2) для об'єктів, перелічених у додатку №1 До цього договору площею 2 647,41 кв.м., а Споживач у свою чергу зобов'язався оплачувати отриману якісну теплову енергію за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до додатку №1 до договору теплова енергія постачається для: код об'єкту 340010, найменування - пом.-т/мер, адреса - АДРЕСА_2.

Тариф за теплову енергію визначений додатковою угодою від 14.10.2011р. до договору про постачання теплової енергії №34 від 30.09.2011р. у відповідності до постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №25 від 30.09.2011р. та становить з урахуванням податку на додану вартості: опалення за 1Гкал - 1 020,10 грн., гаряча вода за 1 Гкал - 1 020,10 грн.

Як вбачається з акту №34, 08.11.2011р. здійснено підключення опалення до означеного об'єкту та 15.04.2012р. відключено опалення, чому підтвердженням є акт №34 від 17.04.2012р., що підписані з обох сторін.

Згідно з наданими до матеріалів справи актами прийому-передачі теплової енергії та актами зняття показань приладів обліку теплової енергії до договору №34 від 30.09.2011р., а також зважаючи на рахунки Позивача у період з грудня 2011р. по 15.04.2012р. було поставлено Відповідачу та спожито останнім теплову енергію на загальну суму 154 136,51грн.

Факт постачання Позивачем та отримання Відповідачем теплової енергії до приміщення протягом вказаного періоду в означеному розмірі (грошовий еквівалент та показники приладів обліку попередні і дійсні) підтверджений підписами сторін на означенх актах.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В редакції узгодження протоколу розбіжностей від 27.10.2011р. до договору №34 від 30.09.2011р., оплату за спожиту теплову енергію Споживач здійснює щомісячно згідно платіжних документів, що надані Виконавцем у відповідності до показників приладів обліку спожитої теплової енергії і у порядку, встановленому законодавством України протягом 3-х банківських днів після їх пред'явлення.

Як встановлено судом, позивачем на адресу Відповідача були виставлені рахунки №341211 від 31.12.2011р., №340112 від 31.01.2012р., №340212 від 29.02.2012р., №340312 від 31.03.2012р., №340412 від 15.04.2012р., які відповідають вказаним вимогам, на загальну суму 154 136,51 грн., та отримані останнім, про що свідчить відмітка з боку Споживача на вказаних документах.

Дані обставини у порядку Господарського процесуального кодексу України не спростовано.

Так, рахунок №341211 від 31.12.2011р. на суму 37 539,53 грн. отримано Відповідачем 12.01.2012р., рахунок №340112 від 31.01.2012р. на суму 36 315,42 грн. отримано 14.02.2012р., рахунок №340212 від 29.02.2012р. на суму 42 742,02 грн. отримано 13.03.2012р., рахунок №340312 від 31.03.2012р. на суму 31 827,00 грн. отримано 10.04.2012р., рахунок №340412 від 15.04.2012р. на суму 5 712,54 грн. отримано 23.04.2012р.

Отже, приймаючи до уваги умови правочину, оплата рахунку №341211 від 31.12.2011р. повинна була бути здійснена не пізніше 17.01.2012р., №340112 від 31.01.2012р. - не пізніше 17.02.2012р., №340212 від 29.02.2012р. - не пізніше 16.03.2012р., №340312 від 31.03.2012р. - не пізніше 13.04.2012р., №340412 від 15.04.2012р. не пізніше 26.04.2012р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Споживача перед Виконавцем у встановлені договором строки не виконано.

Приймаючи до уваги призначення платежу, яке міститься у представленій суду банківській виписці за 30.01.2012р., Відповідач у цю дату здійснив часткову оплату за надані послуги згідно рахунку №341211від 31.12.2011р. у розмірі 20 000,00 грн.

Отже, за таких обставин, заборгованість Відповідача перед Позивачем за спірними рахунками становить 134 136,51грн.

Доказів, що свідчать про сплату означеної заборгованості у повному обсязі або частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено, як і доказів, що підтверджують обґрунтованість визначення суми боргу за послуги надані у грудні 2011р. (залишок) у розмірі 19 153,33 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу в сумі 134 136,51 грн.

Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Основним обов'язком споживача теплової енергії, як передбачено абз.3 ст.24 Закону України «Про теплопостачання», є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідно до абз.4 ст.24 означеного Закону, споживач теплової енергії несе згідно із законом, що також передбачає застосування і договірної відповідальності (розділ 5 Господарського кодексу України).

Так, крім суми основного боргу Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України та п.6.10 договору нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних у сумі 1 516,68 грн., інфляцію у сумі 302,93 грн. та пеню у сумі 7 563,29 грн. (період згідно наданого розрахунку по 24.07.2012р.).

Перевіривши підстави нарахування штрафних санкцій, суд дійшов висновку щодо помилкового визначення періоду прострочення та розміру боргу за рахунком №341211 від 31.12.2011р. та стосовно кожного з представлених суду рахунків - у частині визначення початку періоду прострочення.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, приймаючи до уваги приписи означеної норми матеріального права щодо розрахунку пені, а також встановлений граничний строк оплати вартості отриманої теплової енергії у грудні 2011р. - квітні 2012р. та кінцеву дату нарахування визначену Позивачем, вірним періодом прострочення оплати рахунку №341211 від 31.12.2011р. (сума боргу 37 539,53 грн.) є термін з 18.01.2012р. по 29.01.2012р. та з 30.01.2012р. по 18.07.2012р. (сума боргу за відрахуванням сплачених 20 000,00 грн. - 17539,53грн.), № 340112 від 31.01.2012р. (сума боргу 36 315,42 грн.) - з 18.02.2012р. по 24.07.2012р., №340212 від 29.02.2012р. (сума боргу 42 742,02 грн.) - з 17.03.2012р. по 24.07.2012р., №340312 від 31.03.2012р. (сума боргу 31 827,00 грн.) - з 14.04.2012р. по 24.07.2012р., №340412 від 15.04.2012р. (сума боргу 5 712,54 грн.) - з 27.04.2012р. по 24.07.2012р.

Отже, з огляду на дане, загальний розмір пені становить 7 620,72 грн., що є більшим ніж заявлено Позивачем.

Проте, з дотриманням меж позовних вимог, дані позовні вимоги, за таких обставин, підлягають задоволенню у розмірі визначеному Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія».

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних витрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», суд дійшов висновку, з урахуванням вище визначеного стосовно періоду прострочення та сум боргу, про те, що 3% річних у загальній сумі становить 1 483,52 грн., а інфляційне збільшення заборгованості не відбулося.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на Відповідача.

При цьому, випадки та порядок сплати і повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір», що набув законної сили 01.11.2011р.

Так, п.1 ч.1 ст.7 означеного нормативного акту встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог.

За роз'ясненнями наданими у Постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 в редакції від 23.03.2012р. абзаці 5 п.4.6 зазначено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у зменшеній частині позовних вимог судові витрати підлягають поверненню ухвалою суду відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, положеннями Закону України «Про судовий збір», зважаючи на п.4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. у редакції від 23.03.2012р., господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м.Артемівськ Донецької області, до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Артемівськ Донецької області, про стягнення суми основного боргу за поставлену теплову енергію за період з грудня 2011р. по квітень 2012р. у розмірі 135 750,31грн., суми 3% річних у розмірі 1 516,68 грн., суми інфляційних нарахувань у розмірі 302,93 грн. та 7 563,29 грн. пені, що разом становить 145 133,21 грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (84500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Зелена, б.41, ЄДРПОУ 34776960, р/р26000000100189 у ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023) 143 183,32грн., у тому числі 134 136,51 грн. суму основного боргу, 1 483,52 грн. 3% річних та 7 563,29 грн. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (84500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Зелена, б.41, ЄДРПОУ 34776960, р/р26000000100189 у ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023) відшкодування сплаченого судовго збору у розмірі 2 863,67 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Після набуття рішенням законної сили постановити ухвалу про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 4,46 грн.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

8. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

9. В судовому засіданні 02.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

10. Повний текст рішення підписано 08.10.2012р.

Соболєва С.М.