Рішення № 26532462, 24.10.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2012 р. Справа № 5004/1222/12

за позовом Індивідуального підприємця Кожапенька Олександра Миколайовича, Республіка Білорусь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари", м. Нововолинськ, Волинська область

про стягнення 8 283 грн. 05 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Згідно зі ст. 4 ГПК України господарський суд має право застосовувати норми права інших держав, але тільки у випадках, прямо передбачених у законі або міжнародному договорі (конвенції, ратифікованої обома державами, двосторонній угоді між цими державами), а не в зовнішньоекономічному контракті.

За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право") спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III ГПК. (Рекомендації Вищого господарського суду України від 09.11.2009, № 04-06/159 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 N 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій"").

Спір розглядається в господарському суді Волинської області у зв'язку з застереженням у договорі про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №07/06/2011 від 07.07.2011 року щодо розгляду спорів між сторонами в господарському суді відповідно до законодавства Республіки Білорусь або іншому суді відповідно до КДПВ (Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів), підписаної у Женеві 19.05.1956 року (далі Конвенція).

Для України Конвенція діє з 09.09.2006 року (з дати набрання чинності Закону України від 01.08.2006 року «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів»).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари»Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25 (а. с. 27-28). Відповідно до п. 1 ст. 31 Конвенції з усіх спорів, які виникають з приводу перевезень, проведених з застосуванням даної Конвенції, позивач може звернутися крім компетентних судів країн, які є учасниками Конвенції, спільно вказаних сторонами, також до суду країни за місцезнаходженням відповідача, який є стороною договору перевезення.

Відповідно до ст. 32 ЗУ "Про міжнародне право" якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Згідно ст. 124 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями 12-17 цього кодексу.

Відповідно до ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Про розгляд спору господарським судом Волинської області сторони не заперечували.

Позивач - індивідуальний підприємець Республіки Білорусь Кожапенько Олександр Миколайович просить стягнути з відповідача -ТзОВ «Волинська фабрика гофротари»8 283 грн. 05 коп., в. т. ч.: 6 500 грн. 00 коп. основного боргу згідно договору про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №07/06/2011 від 07.07.2011 року, 47 грн. 55 коп. річних, 1 735 грн. 50 коп. пені та судові витрати по справі в сумі 1 609 грн. 50 коп.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем взятих на себе згідно договору про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №07/06/2011 від 07.07.2011 року, зобов'язань по оплаті послуг.

Представник позивача на адресу суду надіслав клопотання від 04.10.2012 року про розгляд справи без участі позивача (або його представника). Крім того, надіслав оригінали долучених до позовної заяви документів.

Відповідач витребуваних ухвалою суду від 02.10.2012 року документів не подала, у клопотанні від 23.10.2012 року № 472/10-12 просить розгляд справи відкласти, оскільки на цю ж дату призначено справу у Львівському апеляційному адміністративному суді і представник позивача буде знаходитися у відрядженні в м. Львів. Копія наказу від 23.10.2012 року №269 про відрядження юрисконсульта Воробчука В. М. на 24.10.2012 року до м. Львова долучена до клопотання. Проте, докази призначення справи у Львівському апеляційному адміністративному суді не зазначені та не додані.

Клопотання відповідача судом відхилене як необґрунтоване.

Ухвалою суду від 02.10.2012 року явка представників сторін не визнана обов'язковою, відповідач ухвалу суду від 02.10.2012 року про порушення провадження у справі отримав 04.10.2012 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 49) та мав можливість до судового засідання подати пояснення по суті позовних вимог та заперечення при їх наявності, видати довіреність іншому представнику, тому суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

07 липня 2011 року між позивачем - індивідуальним підприємцем Кожапеньком О. М. та відповідачем - товариством з обмеженою відповіальністю "Волинська фабрика гофротари" був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №07/06/2011 (далі -договір, а. с. 32-36).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 07.07.2011 року № 07/06/2011.

Згідно п. п. 1.2, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2, 3.3, 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 6.8, 9.1, 9.2 договору позивач зобов'язується за винагороду власними силами або з залученням третіх осіб організувати виконання передбачених цим договором послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, а відповідач -прийняти та оплатити надані послуги. На кожне окреме перевезення оформляється транспортна заявка, в якій зазначаються умови та особливості конкретного перевезення. Підтвердженням факту надання послуг є оригінал товарно-транспортної накладної, встановленого зразка (СМR), з відмітками відправника вантажу, перевізника, отримувача вантажу та митних органів, а також акт виконаних робіт (якщо того вимагає національне законодавство). До початку перевезення відповідач направляє позивачу факсимільним зв'язком транспортну заявку. За умови погодження транспортного замовлення позивач передає відповідачу факсимільним зв'язком письмове підтвердження згоди на виконання транспортної заявки, скріпленої підписом уповноваженого представника, печаткою чи штампом позивача. Умови, прямо передбачені в конкретній транспортній заявці, є пріоритетними перед умовами цього договору. Розрахунок за надані транспортно-експедиційні послуги проводиться в доларах США, євро або російських рублях в сумі, еквівалентній доларам США або євро (за згодою сторін) по курсу НЦ РБ на день оплати, шляхом банківського перерахунку відповідачем зазначеної суми на рахунок позивача. Вартість послуг позивача визначається в транспортній заявці і включає в себе усі витрати позивача, пов'язані з виконанням своїх зобов'язань за даним договором. Підставою для оплати відповідачем послуг позивача є оригінал рахунку-фактури позивача в єдиному екземплярі, оригінал СМR-накладної з відміткою отримувача вантажу про його отримання в двох екземплярах, акт виконаних робіт, підписаний сторонами, а також оригінали інших додаткових документів, зазначених у транспортній заявці. Зазначені документи повинні бути представлені не пізніше 14 днів після здійснення перевезення. Непред'явлення зазначених документів дає право відповідачу відмовитися від оплати послуг позивача до моменту пред'явлення необхідних документів. Оплата послуг позивача здійснюється відповідачем протягом 10-15 банківських днів з моменту отримання відповідачем документів, зазначених в п. 5.3 договору. Якщо оплата послуг здійснюється пізніше терміну, передбаченого п. 5. 3. договору, то позивач має право вимагати, а відповідач зобов'язаний сплатити вартість наданих послуг збільшену на суму пені 0,3 % від даної суми за кожен день прострочення платежу. Даний договір є безстроковим і вступає в силу з моменту його підписання. Договір може бути змінений або доповнений за згодою обох сторін.

01.09.2011 року сторони підписали додаткову угоду до договору №07/06/11 від 07.07.2011 року (а. с. 16), якою передбачили, що розрахунок за надані послуги проводяться в доларах США, євро, українській гривні або російських рублях в сумі, еквівалентній доларам США або євро (за згодою сторін) по курсу НЦ РБ на день оплати.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

В матеріалах справи міститься, скріплена печатками сторін, заявка відповідача № 1 про надання автотранспорту від 07.06.2011 року (а. с. 17, 38) згідно якої відповідач з однієї сторони та позивач з другої сторони уклали дане замовлення на перевезення вантажу автотранспортом - автомобіль номер АК 2930, № причепа А3871-5 по маршруту Україна (Нововолинськ) - Республіка Білорусь (Береза), вартість перевезення - 6 500 грн. 00 коп., дата завантаження -07.06.2011 року, дата розвантаження -08.06.2011 року -09.06.2011 року, платник -відповідач, оплата здійснюється по пред'явленню оригінальних ТТН, акту виконаних робіт, податкової накладної протягом 10 днів.

Крім того, протоколом від 07.06.2011 року сторони погодили ціну за послуги перевезення -6 500 грн. 00 коп. (а. с. 21, 41).

Виконання умов договору позивачем підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №744401 (а. с. 18, 39), актом виконаних робіт від 09.07.2011 року (а. с. 21, 41), який підписаний та скріплений печатками сторін.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, послуги надавалися з залученням третьої особи -ТзОВ «ДФДС-Транс», що не суперечить умовам договору.

Відповідачу оригінали документів (рахунок-фактура, договір, акт виконаних робіт, CMR) надіслані 12.06.2012 року згідно опису вкладення до цінного листа, фіскального чека (а. с. 19) та вручене відповідачу за довіреністю 21.06.2012 року, що стверджується інформацією, наданою ДП «Укрпошта»(а. с. 22), проте в порушення умов договору надані послуги відповідачем не оплачені. Отримання всіх необхідних для проведення розрахунків документів відповідач не заперечує.

Вимога позивача від 31.07.2012 року №45/24/2-07/2012 про сплату боргу за договором від 07.07.2011 року №07/06/2011 (а. с. 23), надіслана на адресу відповідача (поштова квитанція та опис вкладення від 31.07.2011 року, а. с. 24), залишена останнім без відповіді та виконання.

Заборгованість відповідача становить 6 500 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як зазначалося вище, сторони погодили, що оплата здійснюється по пред'явленню оригінальних ТТН, акту виконаних робіт, податкової накладної протягом 10 днів, відповідач зазначені документи отримав 21.06.2012 року. Отже, строк оплати послуг - 01.07.2012 року.

Підставні та підлягають до стягнення 47 грн. 55 коп. річних нараховані за період з 02.07.2012 року (наступний день після настання строку оплати) по 28.09.2012 року (6 500 грн. 00 коп. х 3% / 365 х 89) в силу ст. 625 ЦК України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 735 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно п. 6.8 договору позивач має право вимагати, а відповідач зобов'язаний сплатити вартість наданих послуг збільшену на суму пені 0,3 % від даної суми за кожен день прострочення платежу

З нарахованої позивачем за період з 01.07.2012 року по 28.09.2012 року пені в сумі 1 735 грн. 50 коп. підставна та підлягає до стягнення пеня за період з 02.07.2012 року по 28.09.2012 року в сумі 237 грн. 09 коп. (6 500 грн. 00 коп. х 15 % / 365 х 89) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в силу ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

У позові на суму 1 498 грн. 41 коп. пені слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 1 318 грн. 34 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, 82-85 ГПК України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальність «Волинська фабрика гофротари», Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, код ЄДРПОУ 33211353 на користь індивідуального підприємця Респуьліки Білорусь Кожепенька Олександра Миколайовича, Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Прітицкого, 38/75, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та індивідуальних підприємців за № 100707622.

- 6 500 грн. 00 коп. основного боргу, 47 грн. 55 коп. коп. річних, 237 грн. 09 коп. пені, 1 318 грн. 34 коп. по сплаті судового збору, а всього: 8 102 грн. 98 коп. (вісім тисяч сто дві грн. 98 коп.).

3. У позові на суму 1 498 грн. 41 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук