ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2012 р. Справа № 5009/315/12
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівАкулової Н.В., Алєєвої І.В.,розглянувши касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 24.07.2012 р. (головуючий суддя Скакун О.А., судді: Колядко Т.М., Принцевська Н.М.)у справіу справі № 5009/315/12 Господарського суду Запорізької областіза позовомДочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України"доВідкритого акціонерного товариства "Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів" пророзірвання договору оренди, за участю представників позивачаКукуруза В.В.,відповідачане з'явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.04.2012 р. у справі №5009/315/12, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2012 р., позовні вимоги Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" до Відкритого акціонерного товариства "Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів" (далі - ВАТ "Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів") про розірвання договору оренди рухомого майна № 06/07-А від 26.02.2007 р. та зобов'язання ПАТ "Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів" повернути орендоване майно задоволено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову апеляційного суду скасувати.
Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 34, 42 ГПК України, ст.ст. 783, 651 ЦК України.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що висновок судів попередніх інстанцій про підтвердження факту істотного порушення відповідачем умов договору оренди не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на доказах. На думку скаржника, акти технічного огляду орендованого майна, складені комісією ДП "Запорізький автодор", є необ'єктивними та не можуть слугувати доказом погіршення цього майна.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" (орендодавець) та ВАТ "Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів", орендар) 26.02.2007р. укладено договір оренди рухомого майна № 06/07-А (далі -договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування рухоме майно згідно з додатком № 1 до договору, розташоване за адресою: Запорізька область, Бердянський район, с. Андровка, вул. Шкільна, 1, що знаходиться в оперативному управлінні та обліковується на балансі ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України", вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою і становить станом на 26.02.2007 р. 91.640,00 грн.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.4, 2.5 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, згідно з актом приймання-передачі вказаного майна. У разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю за актом приймання-передачі. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок зі складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.
Згідно з п. п. 5.1, 5.3, 5.4, 5.10 договору орендар зобов'язується: використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору; забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, утримувати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки України; орендар несе повну відповідальність за дотримання правил та режиму експлуатації майна. В разі необхідності орендар зобов'язаний здійснювати поточний ремонт орендованого майна; у разі припинення терміну дії цього договору, а також у разі дострокового припинення його дії орендар зобов'язаний протягом 10 днів (після закінчення строку попередження) здати майно з оформленням акта приймання-передачі, в належному стані, не гіршому ніж на час передачі майна в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу і зі всіма виконаними в ньому поліпшеннями або відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Орендодавець має право контролювати наявність, стан та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим договором; виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна, внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору (розділ 8 договору).
Пунктами 10.1, 10.3, 10.4 договору встановлено, що цей договір укладено строком на 5 років, він діє з дати укладання по 28.02.2012 р.; зміни і доповнення до договору допускаються за взаємною згодою сторін; договір може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін, за погодженням сторін, за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Додатковою угодою № 3 від 22.06.2009 р. до договору пункт 10.1 договору викладено у наступній редакції: "Цей договір є укладений строком на 10 років, який діє з дати укладання договору по 26.02.2017 р."
Сторони погоджуються, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар навмисно або з необережності погіршує стан орендованого майна (п. 10.9 договору).
Відповідно до додатку № 1 до договору визначено також перелік рухомого майна, що передається в оренду: 1) автомобіль УАЗ 452 33-73, балансова вартість 6.640,00 грн.; 2) автомобіль Белаз 540, балансова вартість 60.000,00 грн.; 3) автомобіль Белаз 527, балансова вартість 25.000,00 грн.
Вказаний договір укладено з додатковими угодами до нього.
Факт передання майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі № 1 від 28.02.2007 р.
В подальшому сторонами 31.03.2011 р. укладено угоду про розірвання договору, згідно з якою сторони за взаємною згодою домовились достроково розірвати договір за таких умов. Договір вважається розірваним з дати підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) майна; сторони після підписання даної угоди домовились провести інвентаризацію орендованого орендарем згідно договору майна; орендар після проведення інвентаризації, передбаченої п. 3 даної угоди, зобов'язується повернути орендодавцю орендоване за договором майно за актом приймання-передачі (повернення); дана угода укладена в двох примірниках та набирає чинності з дня її підписання.
Позивачем направлялися відповідачу листи про розірвання договорів оренди майна № 16/290 від 23.03.2011 р. та № 16/954 від 02.09.2011 р. з вимогами повернення орендованого майна та підписання актів приймання-передачі майна, які відповідачем були залишені без задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що угоду про розірвання договору оренди сторонами не виконано.
У зв'язку з цим 21.10.2011 р. комісією ДП "Запорізький облавтодор" проведено огляд технічного стану об'єктів основних засобів, які знаходяться в оренді ВАТ "Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів", за результатами якого складено акт, котрим встановлено, що орендоване майно знаходиться у непридатному до використання стані.
Крім того, 01.11.2011 р. комісією ДП "Запорізький облавтодор" проведено повторний огляд технічного стану об'єктів основних засобів, які знаходяться в оренді ВАТ "Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів", за результатами якого складено акт, яким встановлено, що орендоване майно знаходиться у непридатному до використання стані та технічний стан не зазнав змін в ремонті.
Враховуючи вищевикладене, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач всупереч умовам договору не виконує своє зобов'язання щодо зберігання орендованого майна у придатному стані та щодо належного повернення орендованого майна позивачу, що обумовило звернення позивача до господарського суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди рухомого майна № 06/07-А від 26.02.2007р. та зобов'язання ПАТ "Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів" повернути орендоване майно.
Задовольняючи вищевказані позовні вимоги, суди виходили з наявності підстав для розірвання договору оренди, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції з врахуванням наступного.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з ч. 3 п. 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).
Статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що судами попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів встановлено, що відповідач не утримував майно у належному стані та не здійснював ремонт останнього, що є істотним порушенням умов договору оренди рухомого майна № 06/07-А від 26.02.2007 р., суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання цього договору оренди.
Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено обов'язок наймача у разі припинення договору найму повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
З урахуванням наведених приписів суди також обґрунтовано задовольнили позовні вимоги про зобов'язання відповідача передати позивачу орендоване майно, що є предметом договору оренди рухомого майна № 06/07-А від 26.02.2007 р.
Стосовно тверджень скаржника про відсутність підстав для розірвання договору оренди та повернення майна, то такі твердження, на думку колегії суддів, підставно не взяті судами до уваги, оскільки вони спростовуються вище встановленими обставинами справи. Крім того колегія суддів відзначає, що відповідач, як вбачається з матеріалів справи, протягом розгляду справи в судах двох інстанцій не надав жодних доказів належного і прийнятного стану орендованого майна.
Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, в т.ч. щодо неналежності актів технічного огляду орендованого майна, складених комісією ДП "Запорізький автодор", які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Оріхівський кар'єр формувальних матеріалів" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 04.04.2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2012 р. у справі № 5009/315/12 -без змін.
Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіН.В. Акулова І.В. Алєєва
Судове рішення № 26532159, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 22.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5009/315/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: