Ухвала суду № 26532094, 01.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 жовтня 2012 р. № 5021/1919/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Добролюбової Т.В., Владимиренко С.В., Могил С.К., Селіваненка В.П.,розглянувши заяву Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області,про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 17.05.2012у справі№5021/1919/2011за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобфармерс"провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.08.2011 порушено провадження у справі №5021/1919/2011 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобфармерс" відповідно до статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.11.2011 провадження у справі № 5021/1919/2011 припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2012 ухвалу господарського суду першої інстанції від 07.11.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2012 у справі №5021/1919/2011 постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2012 у справі №5021/1919/2011, в якій просить зазначену постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України частини першої статті 52 Закону про банкрутство, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування доводів, викладених у заяві, заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 07.02.2012 у справі №15/405-б.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як вбачається зі змісту постанови від 17.05.2012 у справі №5021/1919/2011, судами попередніх інстанцій встановлено, що ініціюючим кредитором не надано суду належних доказів неплатоспроможності боржника, а також доказів неможливості встановити його місцезнаходження, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що провадження у справі про банкрутство боржника (порушене відповідно до статті 52 Закону про банкрутство, якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника) підлягає припиненню.

Водночас у постанові від 07.02.2012 у справі №15/405-б суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки судом першої інстанції встановлено безспірність вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство та відсутність боржника за його місцезнаходженням, що є підставою для визнання боржника банкрутом в порядку статті 52 Закону про банкрутство.

Неоднакові правові висновки, покладені в основу наведених постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи, у зв'язку з чим дійшов відповідних правових висновків.

Враховуючи викладене, відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області в допуску справи №5021/1919/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Удовиченко Судді: Т.Добролюбова С.Владимиренко С.Могил В.Селіваненко KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)