Ухвала суду № 26529988, 02.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р.Справа № 2а-4887/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника відповідача Сосонного В.Т.

представника позивача Смірнової Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. по справі № 2а-4887/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІН-ТЕКС"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

21 червня 2012 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мін-Текс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №0003332202 від 04.04.2012 року та № 0003322202 від 04.04.2012 року.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме:

Судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що позивачем по справі неправомірно включено до складу валових витрат за період лютого 2011 року суму витрат з придбання товару у ТОВ "Промспец Консалтинг" та до складу податкового кредиту за період лютого 2011 року суми податку на додану вартість по зобов'язанням з вказаним контрагентом, який на час виписання податкових накладних був відсутній за юридичною адресою та за даними відповідача не отримував дозвіл на розміщення та оренду приміщень. Крім того, угоди, укладені між позивачем та його контрагентом ТОВ "Промспец консалтинг" є нікчемними в силу п.п.1,2 ст. 215, п.п.1, 5 ст. 203 ЦК України та не створюють юридичних наслідків для позивача, оскільки ТОВ "Промспец консалтинг" за результатом проведеної перевірки порушено вимоги чинного податкового законодавства у сфері проведення фінансово-господарської діяльності. Наведене, на думку відповідача, є підставою для визнання податкових накладних, виписаних позивачу вказаними контрагентами такими, що оформлені з порушенням вимог п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту та валових витрат за перевіряємий період.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мін-Текс" має статус юридичної особи та пройшло процедуру державної реєстрації, зареєстроване як платник податку на додану вартість що підтверджується відповідно копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та копією свідоцтва №100305795 серії НБ№451024 (а.с.53-54).

З 12.03.2012р. по 13.03.2012р. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Мін-Текс" з питання господарських взаємовідносин з підприємством ТОВ "Промспец Консалтинг".

14.03.2012 року за результатами проведеної перевірки складено акт № 189/2302/37094010 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мін-Текс" податковий номер 37094010, з питань господарських взаємовідносин з підприємством ТОВ "Проспец Консалтинг" податковий номер 37091549 за лютий 2011р.", яким встановлено порушення:

- п. 5.1 п.5.2 п.5.3 ст. 5, п.п. 1.2.1 п. 11.2. ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого ТОВ "Мін - Текс" занижено податок на прибуток у лютому 2011р. (І квартал 2010р.) на загальну суму 4 208 грн.;

- п. 198.1 п. 198.2 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2. 2003 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Мін - Текс"занижено податок на додану вартість у лютому 2011р. на загальну суму 3367 грн. В результаті встановленого завищення податкового кредиту за лютий 2011р. зменшено визначену суму залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з ПДВ за лютий 2011р.) у розмірі 3367 грн. (а.с.43-48).

04.04.2012 року на підставі акту № 189/2302/37094010 Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 0003322202, яким збільшено суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 4209,00 грн., в тому числі: за основним платежем -4208,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн.;

- № 0003332202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 3368,00 грн., в тому числі: за основним платежем -3367,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем включено до складу валових витрат у лютому 2011 року та до складу податкового кредиту за лютий 2011 року кошти, сплачені за договором з ТОВ "Промспец Консалтинг" на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку, а також відповідно до договору, укладеному з метою здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 1998 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2011 р. між ТОВ "Мін-Текс" (покупець) та ТОВ "Промспец Консалтинг" (продавець) було укладено договір поставки № 2/2, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність п нитку скловолоконну, нитку поліестерову, фарбу, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити ці товари. П. 3.5 договору також передбачено, що відвантаження здійснюється за рахунок ТОВ "Мін-Текс" на умовах самовивозу (а.с. 60-61).

Позивачем до складу податкового кредиту звітного періоду включено суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні товарів, отриманих у власність від контрагента ТОВ "Промспец Консалтинг".

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договорів з ТОВ "Промспец Консалтинг" позивачем отримано та оплачено товари, що підтверджується копіями видаткової накладної від 04.02.2011р. №РН-0000045 (а.с. 63), платіжних доручень № 49 від 17.03.11 р. на суму 6299,98 грн., № 291 від 14.06.12 року на суму 13900,00 грн. (а.с. 103-104). ТОВ "Промспец Консалтинг" виписано позивачеві податкову накладну №243 від 04.02.11 року (а.с.64).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Промспец Консалтинг" при оформленні податкової накладної на виконання договору з позивачем дотримано всіх встановлених Законом умов, податкова накладна складена належним чином, містить всі необхідні реквізити, підписана уповноваженою особою та скріплена печаткою.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до складу податкового кредиту за звітний період лютого 2011 року суму ПДВ, сплачену в ціні товарів за договором з ТОВ "Промспец Консалтинг".

Щодо тверджень відповідача про неправомірне завищення суми валових витрат у розмірі 16833 грн. за договором з ТОВ "Промспец Консалтинг", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

П.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання укладеного між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг" договору від 01.02.2011р. були оформлені всі необхідні первинні документи, а саме: на підставі палтіжних доручень № 49 від 17.03.11 р. та № 291 від 14.06.12 року позивачем здійснено повну оплату товару (нитки скловолоконної, нитки поліестерової, фарби акрилової) в сумі 20199,98 грн., у тому числі ПДВ - 3366,66 грн. (а.с. 103-104). На виконання умов договору TOB "Промспец Консалтинг" виписано позивачу податкову накладну від 04.02.2011 року №243 на поставку товарів за договором на загальну суму 20199,98 грн., у тому числі ПДВ -53366,66 грн. (а.с. 64).

Крім того, на підтвердження факту використання придбаних позивачем за договором з ТОВ "Промспец консалтинг" товарів у власній господарській діяльності, суду надано наступні документи: оборотно-сальдову відомість руху матеріальних цінностей за лютий 2011 року (а.с.68), витяги оборотно-сальдової відомості руху матеріальних цінностей по бухгалтерському рахунку 201 "Сировина та матеріали"- рух сировини та матеріалів, що були оприбутковані від ТОВ "Промспец Консалтинг" 04.02.11 року за березень 2011 року - липень 2011 року та станом на 10.04.12 року (а.с.69-74), бухгалтерську довідку №106 від 20.06.2012 року (а.с.98), матеріальні звіти за березень 2011 року -травень 2011 року щодо руху матеріалів на виробництві у виробничому цеху по вул. Китаєнко, 1 у м. Харкові (а.с. 99-102).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вказані норми Закону, колегія суддів вважає, що первинні документи оформлені належним чином, та є необхідною підставою для вкючення витрат з придбання товарів за договором з ТОВ "Промспец Консалтинг" позивачем до складу валових витрат.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на той факт, що за результатом проведеної перевірки ТОВ "Промспец Консалтинг" встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій, що свідчить про укладення угод без мети реального настання юридичних наслідків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки факт отримання позивачем від ТОВ "Промспец Консалтинг" товарів за договором підтверджується первинною бухгалтерською документацією, зокрема, видатковою накладною №РН-0000045 від 04.02.11 року (а.с. 63). Перевезення товарів, згідно укладеного договору, здійснювалося шляхом самовивозу позивачем власним транспортним засобом з причепом директора ТОВ "Мін-Текс"- Лавриненка, на підтвердження зазначеного в матеріалах справи наявні копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АХС 162174, що підтверджує право власності директора позивача на транспортний засіб - HONDA CR-V д/н №АХ7899ВТ, та свідоцтва про реєстрацію причепу д/н 3426ХА серії АХС 162174(а.с.75). Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору з позивачем ТОВ "Промспец Консалтинг" мало статус юридичної особи, тобто у позивача не було підстав вважати недійсною укладеною з контрагентом угоду поставки.

Крім того, враховуючи закріплений Конституцією України принцип особистого характеру юридичної відповідальності, колегія суддів вважає, що відповідальність за порушення норм чинного податкового законодавства повинна нести особа, яка допустила таке порушення. Той факт, що контрагентом позивача порушено порядок ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку та інші умови провадження господарської діяльності, не дає підстави застосовувати до підприємства позивача, як добросовісного платника податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, фінансові санкції за збільшення суми податкового кредиту та валових витрат, по операціям з таким контрагентом.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012р. по справі № 2а-4887/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: суддя Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 08.10.2012 р.