Постанова № 26528544, 18.10.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2012 р.Справа № 5017/1889/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

(Склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду від 18.10.2012 року № 830)

При секретарі Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Вартанян С.Р., за довіреністю;

від відповідача: Семака В.Ю., за довіреністю; Славутський В.С., за довіреністю;

від 3-ї особи: Ксьондз А.В., за довіреністю; Єлінський Р.М., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний"

на рішення господарського суду Одеської області від 01 серпня 2012 року

у справі № 5017/1889/2012

за позовом Державного підприємства „Донецька залізниця", м. Донецьк, вул. Артема, 68

до Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний", Одеська обл., м. Южне

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство „Одеська залізниця", м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19

про: стягнення 59 290,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Морський торговельний порт" Южний" про стягнення 59 290,00 грн.

16.07.2012р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував.

18.07.2012р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі №5017/1889/2012 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Одеська залізниця".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2012р. залучено Державне підприємство "Одеська залізниця" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01 серпня 2012 року по справі № 5017/1889/2012 (суддя Оборотова О.Ю.) позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство „Морський торговельний порт „Южний" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 01 серпня 2012 року по справі № 5017/1889/2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що рішення господарського суду є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

04.09.2012 року до апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

17.10.2012 року до апеляційного господарського суду надійшли пояснення 3-ї особи.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву та пояснень, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та перевірено в ході апеляційного перегляду, 18.12.2011р. зі станції відправлення Берегова Одеської залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці за перевізним документом № 40685133 ДП "Морський торговельний порт „Южний" відправило вантаж - вугілля кам'яне у вагонах: № 68604750, вагою брутто -88 950 кг., нетто -68 750 кг., тара -20 200 кг., № 68702331, вагою брутто -92 150 кг., нетто -70 650 кг., тара -21 500 кг.

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника (ДП „Морський торговельний порт „Южний") навалом. Вантаж розміщено і закріплено відправником без зауважень. Маса вантажу визначена на електронних вагах.

Заповнення саме вантажовідправником визначених граф комплекту перевізних документів, в тому числі і накладної передбачено як п.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №863/5048 (надалі - Правила), так і ст. 23 Статуту залізниць України.

З матеріалів справи вбачається відомість по зважуванню №20814, в якій зазначено, що було проведено зважування вагонів, та виявлено, що у вагонах: № 68604750, вагою брутто -88 950 кг., нетто -68 750 кг., тара -20 200 кг., № 68702331, вагою брутто -92 150 кг., нетто -70 650 кг., тара -21 500 кг., вказана відомість підписана см. начальника скл., зважувальщиком та прийомоздавачем.

18.12.2011р. вантажовідправником було надіслано до ДС Авдіївка заяву, в якій вантажовідправник просив на підставі ст.52 Статуту ЗДУ провести контрольне переважування двох вагонів з вугіллям: № 68702331 та № 68604750, які прибули по відправці №40685133. Вказана заява скріплена печаткою вантажоодержувача.

На виконання вищезазначеної заяви 18.12.2011 року було здійснено контрольне зважування вагонів та виявлено різницю у вазі проти накладної №40685133 в сторону зменшення на 4700 кг, а саме: у вагоні № 68604750 було виявлено різницю у вазі проти накладної №40685133 в сторону зменшення на 2 550 кг, у вагоні № 68702331 було виявлено різницю у вазі проти накладної №40689713 в сторону зменшення на 2150 кг, про що свідчить складений станцією Авдіївка Донецької залізниці комерційний акт БН №689756/65 від 18.12.2011р. Відповідно до вказаного акту вантаж прибув у справних вагонах: люка та двері зачинені, течі вантажу відсутні, навантаження в вагонах рівномірне на рівні бортів, маркування не порушено, об'єм кузовів 71м. куб. та 73 м. куб.

З наявного в матеріалах справи витягу з книги контрольних повторних зважувань від 18.12.2011р., зокрема, вбачається, що при первинному зважуванні у вагоні №68604750 виявлено різницю у вазі проти зазначеної у документації на 2550 кг., у вагоні №68702331 виявлено різницю у вазі проти зазначеної у документації на 2150 кг.; повторне зважування підтвердило недостачу.

22.06.2012р. Одеською дирекцією залізничних перевезень станція Берегова ДП „Одеська залізниця" було направлено лист №132 до ДП „Морський торговельний порт „Южний", яким повідомляло, що нарахована станцією Берегова ДП „Одеська залізниця" у накопичувальній картці №22120526 від 22.12.2011р. сума платежу за участь представника залізниці при зважуванні вагонів № 68604750 та № 68702331 згідно з актом переваження вагонів №20814 від 14/15.12.2011р. портом виплачена в повному обсязі та зважування вказаних вагонів безпосередньо та виключно проводилось за участю представника залізниці, окрім того зазначалось, що посадові особи, які підписали вищевказаний акт в графі прийомоздавача є працівниками станції Берегова ДП „Одеська залізниця".

15.02.2012р. позивачем було направлено на адресу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" претензію №103/111 з вимогою оплатити штраф.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення ДП „Донецька залізниця" до місцевого господарського суду з відповідним позовом.

За вимогами ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.12 Закону України „Про транспорт" підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.

Згідно із ст.6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 „Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998р. №460 „Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст.118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Аналогічні положення передбачені і п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

За вимогами зазначених статей підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. При цьому неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями.

Така ж правова позиція наведена і у п.21 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства України", і у п.п. 6.1, 6.2 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №4-05/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи позивача, стосовно того, що зважування і відправлення вагонів № 68702331 та № 68604750 проводилось за відсутністю представника залізниці на станції Берегова Одеської залізниці, з огляду на їх недоведеність у розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України, напроти, вказані доводи спростовуються матеріалами справи, а саме: письмовими поясненнями, які були надані ДП „Одеська залізниця" до Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року, відповідно до яких вагони № 68702331 та № 68604750 були завантажені та переважені за участю представника залізниці, жодних зауважень, при цьому, до відповідача зі сторони ДП „Одеська залізниця" при навантаженні та переважуванні не було, завантаження та переважування здійснювалось відповідно до норм чинного законодавства, збір за участь представника залізниці стягнуто з позивача в повному обсязі.

Окрім того, факт зважування та відправлення вагонів № 68702331 та № 68604750 за участю представника залізниці підтверджується також листом Одеської дирекції залізничних перевезень станції Берегова ДП „Одеська залізниця" від 22.06.2012р. №132., та відомістю по зважуванню №20814, складеною в присутності представника залізниці, яка засвідчена його підписом, а тому висновки господарського суду щодо неприйняття зазначеного листа як доказу судова колегія вважає помилковим та передчасним.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що комерційний акт БН №689756/65 від 18.12.2011р. у розумінні ст.ст. 32-34, 43 ГПК України не є належним та допустимим доказом, який засвідчує факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу в залізничній накладній №40685133 від 15.12.2011р.

Всі інші зауваження, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та поясненнях 3-ї особи, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.

Отже судова колегія вважає, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б спростували позицію позивача у будь-якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи та в деяких випадках засновані на припущеннях.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог ДП „Донецька залізниця" про стягнення з ДП „Морський торговельний порт „Южний" 59 290,00 грн. штрафу, який нарахований за неправильно вказану в накладній масу вантажу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського скасуванню, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний", Одеська обл., м. Южне, на рішення господарського суду Одеської області від 01 серпня 2012 року по справі № 5017/1889/2012 задовольнити, рішення господарського суду скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 23 жовтня 2012 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов