Рішення № 26528534, 15.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3699/12 вх. № 3699/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю :

позивача - Макаренка О.М. (довіреність №б/н від 17 серпня 2012 року)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Род-Ник", м.Харків

до Науково-виробничого комплексу "Вега" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, смт. Комсомольське, Харківська область

про стягнення 11237,09 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Род-Ник", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Науково-виробничого комплексу "Вега" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі-Відповідач) суми заборгованості у розмірі 11237,09 гривень, у тому числі, 10341,65 гривень суми основного боргу, 492,12 гривень суми 3% річних, 403,32 гривень суми інфляційних втрат. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов бездоговірної поставки на підставі виставлених ним Відповідачу рахунків-фактур. Крім того, Позивач просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 серпня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 вересня 2012 року.

11 вересня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду клопотання (вх. №15165) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 вересня 2012 року було відкладено розгляд справи на 15 жовтня 2012 року, у зв'язку з неявкою у судове засідання Відповідача.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 15 жовтня 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 15 жовтня 2012 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 24 вересня 2012 року.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, а тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі Відповідача за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

На підставі усної домовленості, Приватне підприємство "Род-Ник" (Позивач) поставив продукцію, а саме, 9161,45 літрів скрапленого газу Науково-виробничому комплексу "Вега" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на загальну суму 37499,69 гривень за період з березня 2010 року по грудень 2010 року, що підтверджується наступними видатковими накладними (а.с.27-36):

- в/н №310310-14 від 31 березня 2010 року на суму 4260,06 гривень;

- в/н №300410-04 від 30 квітня 2010 року на суму 6182,06 гривні;

- в/н №310510-10 від 31 травня 2010 року на суму 1176,83 гривень;

- в/н №300610-13 від 30 червня 2010 року на суму 3616,66 гривень;

- в/н №310710-02 від 31 липня 2010 року на суму 5623,04 гривні;

- в/н №310810-08 від 31 серпня 2010 року на суму 4726,73 гривень;

- в/н №300910-03 від 30 вересня 2010 року на суму 844,52 гривні;

- в/н №31101003 від 31 жовтня 2010 року на суму 3519,43 гривень;

- в/н №30111006 від 30 листопада 2010 року на суму 5928,16 гривень;

- в/н №31121012 від 31 грудня 2010 року на суму 1622,20 гривні.

Відповідач, в свою чергу, частково оплатив відповідну продукцію на суму 27158,04 гривень, у зв'язку з чим утворився борг перед Позивачем у розмірі 10341,65 гривні. Часткова сплата Відповідачем поставленої Позивачем продукції підтверджується наступними платіжними дорученнями (а.с.35,40-49):

- п/д №700 від 12 лютого 2010 року на суму 504,79 гривні;

- п/д №757 від 07 квітня 2010 року на суму 5680,28 гривень;

- п/д №813 від 06 травня 2010 року на суму 4257,06 гривень;

- п/д №891 від 11 червня 2010 року на суму 1946,83 гривень;

- п/д №925 від 19 липня 2010 року на суму 1100,66 гривень;

- п/д №956 від 09 серпня 2010 року на суму 2668,42 гривень;

- п/д №973 від 16 серпня 2010 року на суму 2000,00 гривень;

- п/д №993 від 10 вересня 2010 року на суму 2000,00 гривень;

- п/д №280 від 27 вересня 2010 року на суму 6000,00 гривень;

- п/д №1022 від 07 жовтня 2010 року на суму 1000,00 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, строк оплати товару сторонами встановлено не було.

21 червня 2012 року Позивач надіслав Відповідачеві претензію №б/н від тієї ж дати з вимогою погасити існуючий борг у розмірі 10341,65 гривні, проте відповіді на претензію Відповідач не надав, на момент винесення рішення борг не погасив.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем основного боргу в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі 10341,65 гривні нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 403,32 гривень суми інфляційних втрат та 492,12 гривень суми 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки Позивача щодо кожної із нарахованих санкцій, перевіривши періоди нарахування останнім вказаних сум інфляційних втрат та 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки є вірними, та відповідають нормам чинного законодаства, а тому підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 527, 530, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського суду України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Науково-виробничого комплексу "Вега" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (63460, Харківська область, Зміївський район, смт.Комсомольське, вул.Лермонтова, 35, кв.1, код ЄДРПОУ 22607926) на користь Приватного підприємства "Род-Ник" (61030, м.Харків, вул.Біологічна, 6Й, код ЄДРПОУ 32029392) 10341,65 гривень основного боргу, 403,32 гривень суми інфляційних втрат, 492,12 гривень суми 3% річних та 1609,50 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22 жовтня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №5023/3699/12