Рішення № 26528154, 12.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/49 12.10.12

За позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит - Холл»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»

про стягнення 20 910 663,40 грн.

Головуючий суддя Нечай О.В.

cуддя Капцова Т.П.

суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача: Заяць Е.П., довіреність № Л -109 від 05.10.2012 р.

від відповідача 1: не з'явився.

від відповідача 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерний банк «Банк Регіонального розвитку»(далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва із позовом про розірвання Кредитного договору № 14/10-74 від 24.05.2007 р. та стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит- Холл»(далі відповідач - 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»(далі відповідач - 2) заборгованості за вищезазначеним договором в розмірі 20 025 755, 38 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами порушені вимоги кредитного Договору № 14/10-74 від 24.05.2007 р., внаслідок чого у останніх виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою суду від 11.12.2009 р. було порушено провадження у справі № 34/49, розгляд справи призначено на 01.02.2010 р.

Ухвалою суду від 01.02.2010 р. розгляд справи відкладено на 22.02.2010 р.

Ухвалою суду від 22.02.2010 р. розгляд справи відкладено на 22.03.2010 р.

У судовому засіданні 22.03.2010 р. оголошено перерву до 31.03.2010 р.

У судове засідання 31.03.2010 р. представник відповідача 1 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Крім того, 30.03.2010 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача - 2 надійшло клопотання, відповідно до якого останній просив зупинити провадження у справі до вирішення пов'язаної справи №8/184 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»про визнання недійсними договорів поруки.

Відповідач - 2, обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження у справі, зазначав, що предметом спору у справі № 8/184, зокрема, є визнання недійсним договору поруки №14/10-74-«П»від 24.05.2007 р., що є єдиною підставою залучення його у справі 34/49 у якості відповідача - 2 та вимог солідарного стягнення заборгованості з нього.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Предметом у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором №14/10- 74 від 24.05.2007 р., в забезпечення виконання якого між позивачем та відповідачем - 2 укладено договір поруки №14/10-74-«П»від 24.05.2007 р., який, зокрема, оскаржується у справі №8/184, отже вказані справи пов'язані між собою. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 8/184 обумовлюється тим, що у разі задоволення позову у справі № 8/184, підстава позову щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №14/10-74 від 29.01.2008 р. з відповідача - 2 у даній справі буде відсутня.

Враховуючи зазначене, ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2010 р. зупинено провадження у справі № 34/49 до вирішення пов'язаної з нею справи № 8/184 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»про визнання недійсними договорів поруки.

13.09.2010 р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву про відмову від частини позовних вимог. Відповідно до поданої заяви позивач відмовився від частини позовних вимог щодо розірвання кредитного договору № 14/10-74 від 24.05.2007 р. та просив суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит-Холл»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто» 20 025 755, 38 грн. заборгованості. Судом, на підставі статті 22 ГПК України, прийнято до розгляду подану позивачем заяву про відмову від частини позовних вимог.

21.07.2011 р. до господарського суду міста Києва надійшла заява від Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»про поновлення провадження у справі № 34/49 у зв'язку із набранням законної сили рішення господарського суду міста Києва у справі № 8/184 від 24.03.2011 р.

Ухвалою суду від 27.07.2011 р. поновлено провадження у справі № 34/49 та призначено до розгляду на 09.08.2011 р..

Представник відповідача - 2 у судовому засіданні 09.08.2011 р. подав докази по справі та заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 09.08.2011 р. залишив вирішення поданого відповідачем - 2 клопотання про відкладення розгляду справи на розсуд суду.

Представник відповідача - 1 у судове засідання 09.08.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 09.08.2011 р. відкладено розгляд справи на 12.09.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 12.09.2011 р. підтримав подане через відділ діловодства суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову та подав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.09.2011 р., з якого вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит-Холл»є: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. З Б, квартира 6. Суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник відповідача - 2 у судовому засіданні 12.09.2011 р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача - 1 у судове засідання 12.09.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 12.09.2011 р. відкладено розгляд справи на 26.09.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 26.09.2011 р. подав витребувані судом письмові пояснення з доказами по справі.

Представник відповідача - 2 у судовому засіданні 26.09.2011 р. підтримав подане 23.09.2011 р. через відділ діловодства суду клопотання про продовження строку вирішення спору та про відкладення розгляду справи до 28.09.2011 р. Представник позивача заперечував проти продовження строку вирішення спору та проти відкладення розгляду справи, оскільки, зазначив про те, що відповідач - 2 зловживає наданими ст. 22 ГПК України сторонам правами.

Згідно з ч. З ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане відповідачем - 2 клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник відповідача - 1 у судове засідання 26.09.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. відкладено розгляд справи до 04.10.2011 р.

Представник відповідача - 2 у судовому засіданні 04.10.2011 р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки Вищим господарським судом України слухається касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»по справі № 8/184 про визнання недійсними договорів поруки.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача - 2 про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2011 р. відкладено розгляд справи до 12.10.2011 р.

Представник відповідача - 2 у судовому засіданні 12.10.2011 р. заявив клопотання про виключення із складу відповідачів у справі № 34/49 Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто».

Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача - 2 про виключення його із складу відповідачів.

Представник відповідача - 1 у судове засідання 12.10.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Враховуючи те, що Вищим господарським судом України здійснювалася перевірка застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при розгляді справи № 8/184 про визнання недійсним договору поруки №14/10-74-«П»від 24.05.2007 р., суд зупинив провадження у справі № 34/49 до вирішення пов'язаною з нею справи № 8/184, яка розглядалася Вищим господарським судом України.

31.10.2011 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто» про поновлення провадження у справі № 34/49 у зв'язку із прийняттям Вищим господарським судом України постанови у справі № 8/184 від 12.10.2011 р.

Ухвалою суду від 01.11.2011 р. поновлено провадження у справі № 34/49 та призначено до розгляду на 05.12.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 05.12.2011 р. заявив клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки Вищим господарським судом України переглядалася винесена ним постанова від 12.10.2011 р. у справі № 8/184 за нововиявленими обставинами.

Представник відповідача - 2 підтримав подані 30.11.2011 р. письмові заперечення на позов.

Представник відповідача - 1 у судове засідання 05.12.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що Вищим господарським судом України здійснювався перегляд винесеної ним постанови від 12.10.2011 р. у справі № 8/184 за нововиявленими обставинами, суд зупинив провадження у справі № 34/49 до вирішення пов'язаною з нею справи № 8/184.

15.05.2012 р. до відділу діловодства суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі № 34/49, у зв'язку із набранням законної сили рішення господарського суду міста Києва у справі № 8/184.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2012 р. поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.06.2012 р.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва Шевченко Е.О. від 21.05.2012 р. розгляд справи № 34/49 доручено здійснювати колегіально у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді Гулевець О.В., Пригунова А.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2012 р. прийнято справу № 34/49 колегією суддів до свого провадження, розгляд справи призначено на 19.06.2012 р.

У зв'язку з відпусткою судді Гулевець О.В., судове засідання, призначене на 19.06.2012 р., не відбулось.

09.07.2012 р. розпорядженням керівника апарату господарського суду м. Києва № 04-1/618, у зв'язку з призначенням судді Дідиченко М.А. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду міста Києва, справу передано на повторний автоматичний розподіл. За результатами автоматичного розподілу справу № 34/49 передано на розгляд судді Мельнику В.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.07.2012 р. справу № 34/49 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 20.07.2012 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Мельник В.І., судді Гулевець О.В., Пригунова А.Б.

19.07.2012 р. суддею Мельником В.І. у вказаній справі було подано заяву про самовідвід, яка мотивована тим, що суддя Мельник В.І. у певний час мав відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транзит -Холл»(відповідач - 1).

20.07.2012 р. до початку розгляду справи було оголошено про подачу суддею В.І.Мельником зазначеної заяви.

Колегія суддів у нарадчій кімнаті розглянула заяву про самовідвід судді Мельника В.І., та дійшла висновку про її задоволення на підставі ст. 20 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва № 04-1/763 від 27.07.2012 р. у зв'язку з самовідводом судді Мельника В.І. справу передано на повторний автоматичний розподіл. За результатами повторного автоматичного розподілу справу було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 01.08.2012 р. за заявою судді Нечая О.В. від 01.08.2012 р. про заміну головуючого судді, розгляд справи № 34/49 доручено здійснювати колегіально у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Гулевець О.В., Пригунова А.Б.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва Шевченка Е.О. від 15.08.2012 р. за заявою судді Нечая О.В. від 15.08.2012 р. про заміну двох суддів у складі колегії, розгляд справи № 34/49 доручено здійснювати колегіально у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Капцова Т.П., Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2012 р. справу № 34/49 було прийнято колегією суддів до свого провадження.

У судове засідання 17.08.2012 р. представник позивача з'явився та надав документ на виконання вимог ухвали від 01.08.2012 року у справі № 34/49. Вимоги ухвали від 19.06.2012 р. у справі № 34/49 позивач виконав.

Представник відповідача - 1 у судове засідання 17.08.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 01.08.2012 р. у справі № 34/49 відповідач - 1 не виконав.

Представник відповідача - 2 у судове засідання 17.08.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 01.08.2012 р. у справі № 34/49 відповідач - 2 не виконав.

Враховуючи те, що представники відповідачів в судове засідання 17.08.2012 р. не з'явилися, а також зв'язку з невиконанням відповідачами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 01.08.2012 р. у справі № 34/49, розгляд справи відкладено на 05.10.2012 р.

У судове засідання 05.10.2012 р. представник позивача не з'явився.

Представник відповідача - 1 у судове засідання 05.10.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 01.08.2012 р. у справі № 34/49 відповідач - 1 не виконав.

Представник відповідача - 2 у судове засідання 05.10.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 01.08.2012 р. у справі № 34/49 відповідач - 2 не виконав.

Враховуючи те, що представники сторін в судове засідання 05.10.2012 р. не з'явилися, а також зв'язку з невиконанням відповідачами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 01.08.2012 р. у справі № 34/49, розгляд справи відкладено на 12.10.2012 р.

У судове засідання 12.10.2012 р. представник позивача з'явився, надав суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання 12.10.2012 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2007 р. між Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку»(далі -позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транзит Холл»(далі -відповідач - 1, позичальник) був укладений кредитний договір № 14/10-74 (далі -Договір), відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію без безумовних зобов'язань щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються «кредити», а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього Договору і своєчасно повернути кредити банку. У цьому Договорі терміном «відновлювальна кредитна лінія»позначається кредитна лінія, протягом строку дії якої після повного або часткового повернення наданих позичальнику кредитів банк здійснює подальше кредитування позичальника в межах ліміту, зазначеного в пункті 1.2. цього Договору. (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору ліміт кредитної лінії складає 15 000 000,00 грн.

Згідно з п. 1.3. Договору розмір процентів за користування кожним з кредитів та сума кредиту визначається в Додатковій угоді, на підставі якої цей кредит надається.

Позичальник зобов'язаний повернути банку всі кредити, надані в межах кредитної лінії не пізніше 21 травня 2010 року включно (в подальшому період від дати укладання цього Договору до цієї дати визначається як «строк дії кредитної лінії»).

Відповідно до п. 2.1 Договору належне виконання позичальником зобов'язань по цьому Договору забезпечується:

а) заставою цінних паперів;

б) порукою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»в повному обсязі на строк до повного виконання позичальником обов'язків по цьому Договору;

в) заставою ліквідного майна (майнових прав), вартістю за погодженням сторін не менше 50 000 000,00 грн.

Згідно з п. 9.1. Договору позичальник зобов'язується повернути банку загальну заборгованість за кредитною лінією не пізніше дня закінчення строку дії Кредитної лінії.

В межах кредитної лінії відповідачу - 1 були надані кредити, а саме:

- відповідно до Додаткової угоди № 1 від 24.05.2007 р. до Договору на суму 15 000 000,00 грн. зі сплатою 15 % за користування кредитними коштами. Позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти 21.05.2010 р.;

- відповідно до Додаткової угоди № 3 від 04.06.2008 р. до Договору на суму 840 000,00 доларів США зі сплатою 17 % за користування кредитними коштами. Позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти 21.05.2010 р.

Відповідно до Додаткової угоди № 5 від 26.05.2009 р. до Договору сторони домовились змінити зобов'язання позичальника в частині зміни валюти кредиту: зобов'язання з повернення траншу кредиту, наданого в доларах США в загальному розмірі 840 000,00 доларів США, позичальник має виконувати в гривнях в сумі 6 397 272,00 грн., у зв'язку з чим сторонами було внесено певні зміни до Договору.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме перерахував кредитні кошти відповідачу. Суд погоджується з даним твердженням позивача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.1.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 р. № 566, підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (непаперовій формі) повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання документа;

- назву підприємства (банку), від імені якого складений документ;

- місце складання документа;

- назву отримувача коштів;

- зміст операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру;

- суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України;

- номери рахунків;

- назву банку (отримувача та платника коштів).

У матеріалах справи наявні виписки по особовому рахунку, які містять всі ознаки первинних документів та підтверджують перерахування відповідачу кредитних коштів.

В свою чергу відповідачем - 1 умови Договору та Додаткових угод до Договору виконувались невчасно та не в повному обсязі.

У зв'язку з порушенням виконання відповідачем - 1 умов Договору останньому була направлена вимога про усунення порушень Договору № 14/4029 від 13.07.2009 р. з умовою, якщо зобов'язання щодо сплати процентів не буде виконано в строк до 10.07.2009 р. у банку виникне право вимагати дострокового повернення всієї заборгованості за кредитним договором. Вказана вимога поширюється на поручителя за кредитором.

Відповідно до п. 10.5. Договору суттєвим порушенням позичальником цього Договору вважається будь-яка з наступних обставин:

- повне або часткове прострочення сплати позичальником процентів за користування кредитами хоча б за один місяць, якщо таке прострочення складає 10 (десять) і більше календарних днів;

- несплата або часткова несплата будь-якого зі штрафів, передбачених пунктом 10.2. цього Договору, протягом 20 (двадцяти) і більше днів із дня одержання позичальником повідомлення банку про накладення такого штрафу;

- невиконання або неналежне виконання позичальником зобов'язань, передбачених пунктами 2.3. цього Договору.

В разі суттєвого порушення позичальником цього Договору банк має право вимагати дострокового повернення загальної заборгованості за кредитною лінією, сплати процентів за користування кредитами і виконання всіх інших зобов'язань позичальника по цьому Договору, а також інші права, передбачені законодавством України або цим Договором або Договорами забезпечення. (п. 10.6 Договору).

Судом встановлено, що відповідачем - 1 не було сплачено вчасно нараховані проценти, про що свідчить виписка по особовому рахунку юридичної особи, яка відображає рух коштів, в даному випадку, нарахованих процентів, по рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Судом встановлено, що сторонами погоджені та підписані всі додаткові угоди до Договору (кредитного), що свідчить про обізнаність сторін про свої зобов'язання, зокрема відповідач - 1 був обізнаний про розмір нарахованих процентів, які підлягають сплаті, та строки, у які вищезазначені проценти мають бути перераховані банку (позивачу).

З огляду на вищенаведене, оскільки встановлені Договором зобов'язання відповідача- 1 в частині сплати нарахованих процентів по кредиту останнім не виконується вчасно, у позивача виникло право дострокового повернення кредитних коштів та сплати нарахованих процентів, як це передбачено п.10.6. Договору.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, на виконання вимог пункту 2.1. Договору між позивачем, відповідачем - 1 та відповідачем - 2 було укладено Договір поруки № 14/10-74 «П»(далі -Договір поруки), відповідно до якого поручитель (відповідач - 2) зобов'язується перед банком у повному обсязі відповідати за виконання боржником зобов'язань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі наступного договору, укладеного між банком та боржником.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3. Договору поруки поручитель ознайомлений з умовами основного договору (в даному випадку - Кредитного договору), ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не має. Поручитель цим Договором (поруки) надав згоду на зміну, в тому числі, збільшення, розміру процентів за користування кредитом, в порядку, який встановлений в основному Договорі (Договорі кредиту). Поручитель, підписуючи Договір поруки запевнив сторони в тому, що він свідчить, що ним виконані всі внутрішні процедури прийняття рішення про укладення цього Договору , та що особа, яка уклала цей Договір, має всі належні повноваження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

24.02.2010 р. представником відповідача - 2 було подано письмовий відзив на позов, яким відповідач - 2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача - 2, як з солідарного боржника, заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем - 1 своїх зобов'язань по Договору, з огляду на те, що поручителем (відповідачем - 2) не було надано згоди на внесення змін до забезпечуваного порукою основного зобов'язання, а саме збільшення розміру кредитної лінії до 21 397 272,00 грн. та відсоткової ставки за кредитом до 20 % річних.

Суд не погоджується з доводами відповідача - 2 з огляду на наступне.

Відповідно до Додаткової угоди № 5 від 26.05.2009 р. до Договору сторони домовились змінити зобов'язання позичальника в частині зміни валюти кредиту: зобов'язання з повернення траншу кредиту, наданого в доларах США в загальному розмірі 840 000,00 доларів США, позичальник має виконувати в гривнях в сумі 6 397 272,00 грн., у зв'язку з чим сторонами було внесено певні зміни до Договору.

Факт конвертації підтверджується банківськими виписками по кредиту. Конвертований транш в розмірі 6 397 272,00 грн., розмір якого погоджений сторонами у Додатковій угоді до основного Договору, отриманий відповідачем 04.06.2008 р., що підтверджується укладеною між сторонами Додатковою угодою № 3 від 04.06.2008 р. до основного Договору.

З огляду на вищенаведене, розмір забезпечуваного порукою зобов'язання не збільшувався.

В свою чергу розмір процентної ставки за кредитним договором було збільшено до 20 %. Відповідач - 2 стверджує, що вказану зміну не було погоджено з останнім.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача - 2 з огляду на наступне.

Відповідно до п. 12.8. Договору всі зміни і доповнення до цього договору оформлюються додатковою угодою сторін, яка є невід'ємною частиною даного кредитного Договору.

Поручитель, уклавши Договір поруки, погодився з тим, що він ознайомлений з умовами Кредитного договору, як основного правочину, та погодився зі всіма умовами при прийнятті рішення про укладення Договору поруки.

Переглянувши розмір процентної ставки по кредиту, наданому банком (позивачем) позичальнику (відповідачу - 1) за основним правочином, у зв'язку зі зміною кредитної політики позивача та юридично закріпивши досягнуті домовленості в передбаченому кредитним Договором порядку, а саме шляхом укладення Додаткової угоди № 5 від 26.05.2009 р., сторони діяли правомірно та в межах, обумовлених кредитним Договором та Договором поруки зобов'язань.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судом встановлено, що позивачем виконано свої зобов'язання за Договором та видано відповідачу - 1 кредитні кошти, на які позивачем правомірно нараховані відсотки, так як це передбачено умовами Договору.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачами не виконано своїх зобов'язань за кредитним Договором та Договором поруки, що встановлено судом при дослідженні матеріалів справи.

Позивачем в порядку ст. 22 ГПК України було подано до суду заяву про відмову від позовних вимог в частині розірвання кредитного Договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом встановлено, що подана представником позивача заява про відмову від частини позовних вимог (вих. № 22/1697 від 09.09.2011 р.) не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

З огляду на вищенаведене, судом приймається до уваги вказана заява позивача приймається судом до розгляду, позовні вимоги в частині розірвання кредитного Договору судом не розглядаються.

Таким чином, системно дослідивши всі докази, надані сторонами, враховуючи те, що договірні зобов'язання відповідачами, покладені на них кредитним Договором та Договором поруки добровільно не виконуються, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним Договором в розмірі 20 783 137,24 грн. (сума кредиту, прострочені відсотки та сума нарахованих відсотків).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним Договором в розмірі 20 783 137,24 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь пеню за прострочення сплати процентів в розмірі 127 526,16 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 10.1 Договору за повне або часткове прострочення повернення загальної заборгованості за кредитною лінією позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що позивачем вірно розрахований розмір пені.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що з відповідачів на користь позивача має бути стягнуто пеню за прострочення сплати процентів в розмірі 127 526,16 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості по кредиту в розмірі 18 445 162,94 грн., простроченої заборгованості по процентам в розмірі 1 984 231,45 грн., нарахованих процентів в розмірі 353 742,85 грн. та пені за прострочення сплати процентів в розмірі 127 526,16 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит-Холл»(07400, Київська обл., місто Бровари, вул. Гагаріна, 21, оф. 3, ідентифікаційний код: 34837483) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»(02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Раскової, будинок 11, кімната 709) на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дегтярівська, будинок 8-А) заборгованість по сумі кредиту в розмірі 18 445 162 (вісімнадцять мільйонів чотириста сорок п'ять тисяч сто шістдесят дві) грн. 94 коп., прострочені відсотки в розмірі 1 984 231 (один мільйон дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі двісті тридцять одна) грн. 45 коп., суму нарахованих відсотків в розмірі 353 742 (триста п'ятдесят три тисячі сімсот сорок дві) грн. 85 коп., пеню за прострочення сплати відсотків в розмірі 127 526 (сто двадцять сім тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 16 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 585 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 17.10.2012 р.

Головуючий суддя О.В. Нечай

Суддя Т.П. Капцова

Суддя С.В. Стасюк