Рішення № 26528045, 15.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/12080-2012 15.10.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія

"ІНГО Україна"

До Приватного акціонерного товариства "ВіЕйБі Страхування"

Про стягнення 8 171,00 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Храмов Я.М. -представник (дов. № 20 від 03.01.2012 р.) від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ВіЕйБі Страхування" з вимогами про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250579168 від 14.01.2009 р. в розмірі 8 681,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250579168 від 14.01.2009 р., внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Мітсубіші", державний номер АА 2583 ЕТ -ТОВ, "Перша лізингова компанія", а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб -автомобіль "Деу", державний номер 95020 ТС, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Пех Ю.І., визнаний винним у її скоєні, застрахований у Приватного акціонерного товариства "ВіЕйБі Страхування" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0599461, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 8 681,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.09.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/12080-2012 та призначено справу до розгляду на 24.09.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 24.09.2012 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 15.10.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 15.10.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою господарського суду міста Києва № 5011-59/12080-2012 від 05.09.2012 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (03055, м. Київ, вул. В. Василевської,7), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 14559624 від 29.08.2012 р.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин неявки відповідача в судовому засіданні 24.09.2012 р. та 15.10.2012 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.10.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.10.2012 р. представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 8 171,00 грн.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі має право збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин заява позивача про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні 15.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2009 р. між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (Страховик) та ТОВ "Перша лізингова компанія" (Страхувальник) укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250579168 (далі - Договір), згідно якого на страхування був прийнятий автомобіль "Мітсубіші", державний номер АА 2583 ЕТ.

Згідно довідки ВДАІ з ОАТ Львівської обл. при ГУМВС України у Львівській обл., 05.04.2009 р. у м. Києві на автодорозі Львів-Винники, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Мітсубіші", державний номер АА 2583 ЕТ, що належить Страхувальнику та автомобіля "Деу", державний номер 95020 ТС, що на момент ДТП перебував під керуванням Пех Ю.І.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Пех Ю.І. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25.05.2009 р.

До ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернувся Страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження № 2461/09 від 02.06.2009 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля "Мітсубіші", державний номер АА 2583 ЕТ, становить 10364,25 грн.

28.08.2009 р. ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" на підставі Страхового акту №2461/09 від 02.06.2009 р., враховуючи висновок спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження № 2461/09 від 02.06.2009 р. та рахунок -фактуру № 026 від 04.06.2009 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 8 681,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5912 від 28.08.2009 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Деу", державний номер 95020 ТС, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Мітсубіші", державний номер АА 2583 ЕТ, належить Пех Ю.І.

Однак, цивільно-правова відповідальність Пех Ю.І. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Деу", державний номер 95020 ТС будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у Приватного акціонерного товариства "ВіЕйБі Страхування" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/0599461).

Вина водія Пех Ю.І., який керував автомобілем "Деу", державний номер 95020 ТС, підтверджується постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25.05.2009 р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Мітсубіші", державний номер АА 2583 ЕТ, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/0599461), а до ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків № 250579168, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Пех Ю.І. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/0599461) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза -частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 510 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 8 171,00 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ВіЕйБі Страхування" (03055, м. Київ, вул. В.Василевської, 7; код 31927008) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код 16285602) шкоду в розмірі 8 171 (вісім тисяч сто сімдесят одну) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 22.10.2012 р.

Суддя Ю.В. Картавцева