Рішення № 26527868, 14.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/8808-2012 14.08.12

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз"до Концерну " Військторгсервіс"про стягнення 207 651,08 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Остапчук В.П. (дов. № 5490/19 від 28.12.2011 р.)від відповідача Коцюба А.С. (дов. № 93 від 23.12.2011 р.)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14 серпня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну "Військторгсервіс" про стягнення 208 122,57 грн., з яких 199 402.24 грн. заборгованості за договором № 7 - 2011 - ТР -1127 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 01.10.2011 року та договором № 7 -2012-ПП-1076 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2011 року, 7 125,97 грн. пені, 1 395,78 грн. 3% річних, 198,58 грн. інфляційних втрат, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 7 - 2011 - ТР -1127 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 01.10.2011 року та договором № 7 -2012-ПП-1076 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2011 року в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5011-69/8808-2012, розгляд справи призначено на 31.07.2012 року.

У судовому засіданні 31.07.2012 року було оголошено перерву до 14.08.2012 року, у відповідності до статті 77 господарського процесуального кодексу України, про що сторони були повідомлені під розписку.

Через відділ діловодства господарського суду міста Києва 07.08.2012 року від відповідача надійшов відзив на позов.

У судовому засіданні 14.08.2012 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 199 024,24 грн. заборгованості за договором № 7 - 2011 - ТР -1127 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 01.10.2011 року та договором № 7 -2012-ПП-1076 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2011 року, 7 020,57 грн. пені, 1 399,83 грн. 3% річних, 206,44 грн. інфляційних втрат.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про уточнення позовних вимог, оцінюється судом як заява про зменшення позовних вимог, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої в судовому засіданні 14.08.2012 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.08.2012 року надав усні пояснення по суті спору, в яких зазначив про часткове визнання Концерном "Військторгсервіс" позовних вимог, а саме, у розмірі199 024,24 грн.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (газорозподільне підприємство) та Концерном "Військторгсервіс" (замовник) було укладено договір № 7 - 2011 - ТР -1127 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) (надалі по тексту - договір № 7 - 2011 - ТР -1127).

Відповідно до пункту 1.1. договору № 7 - 2011 - ТР -1127 газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу(далі - газу) газорозподільними мережами (далі - ГРМ) до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (далі у пункт призначення) відповідно до "Актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін". Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку газу (далі -вузли обліку) визначаються сторонами в додатку "Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання" до цього договору.

Замовник зобов'язується заплатити газорозподільному підприємству вартість послуги за транспортування газу ГРМ у розмірі, у строки та у прядку, передбаченому умовами цього договору (пункт 1.2. договору № 7 - 2011 - ТР -1127).

Згідно з пунктами 2.6., 2.7., 2.8, 2.9 договору № 7 - 2011 - ТР -1127 послуги з транспортування газу ГРМ підтверджуються підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування газу ГРМ (надалі -акт наданих послуг), що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку "перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання" до цього договору. Газорозподільне підприємство до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за звітний місяць які підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газорозподільного підприємства. Замовник протягом двох днів з моменту одержання ату наданих послуг зобов'язується повернути газорозподільному підприємству один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до законодавства. До вирішення спірних питань обсяг та сума послуг з транспортування газу ГРМ встановлюються у відповідності до даних газорозподільного підприємства. Акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством.

Пунктом 4.5 договору № 7 - 2011 - ТР -1127 сторони погодили, що оплата вартості послуг за транспортування газу ГРМ здійснюється замовником на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу газу на період передоплати, визначений сторонами в цьому договорі. Сума платежу попередньої оплати розраховується як добуток тарифу, визначеного на наступний період передоплати, на плановий обсяг газу по кожному об'єкту замовника або його споживача, заявленого на наступний період передоплати. У разі відсутності інформації про тариф на наступний період передоплати до дня здійснення попередньої оплати, замовник розраховує суму платежу за тарифом, що діяв у попередньому місяці. У випадку недоплати за фактично протранспортований газ ГРМ за розрахунковий період замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше третього числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично транспортований газ, сума переплати зараховується газорозподільним підприємством у рахунок оплати послуг з транспортування газу ГРМ на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок замовника на його письмову вимогу. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду замовник здійснює оплату додатково явлених обсягів транспортування газу в п'ятиденний термін після збільшення цього обсягу в установленому порядку.

01 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (постачальник) та Концерном "Військторгсервіс" (споживач) було укладено договір № 7 -2012-ПП-1076 на постачання природного газу за регульованим тарифом 9надалі по тексту - договір № 7 -2012-ПП-1076), відповідно до умов якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу та наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пункту 4.6 договору № 7 -2012-ПП-1076 оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № 7 -2012-ПП-1076 та договору № 7 - 2011 - ТР -1127 позивач надав відповідачу послуги з постачання та транспортування природного газу, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу (належним чином засвідчені копії міститься в матеріалах справи).

За твердженням позивача в порушення умов вищезазначених договорів відповідач здійснив лише часткову оплату поставленого товару, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 199 024,24 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 199 024,24 грн. заборгованості за договором № 7 - 2011 - ТР -1127 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 01.10.2011 року та договором № 7 -2012-ПП-1076 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2011 року, 7 020,57 грн. пені, 1 399,83 грн. 3% річних, 206,44 грн. інфляційних втрат.

Відповідач, у своєму відзиві на позов та усних поясненнях по справі визнає борг частково, а саме у розмірі 199 024,24 грн., проте, просить суд зменшити розмір пені, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем Концерну "Військторгсервіс".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами, позивач, на виконання умов договору № 7 -2012-ПП-1076 та договору № 7 - 2011 - ТР -1127, позивач надав відповідачу послуги з постачання та транспортування природного газу.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 199 024,24 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про стягнення з Концерну "Військторгсервіс" 199 024,24 грн. заборгованості за договором № 7 - 2011 - ТР -1127 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 01.10.2011 року та договором № 7 -2012-ПП-1076 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2011 року підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 7 020,57 грн. пені, 1 399,83 грн. 3% річних, 206,44 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до пункту 6.2. договору № 7 - 2011 - ТР -1127, який кореспондується з пунктом 6.2.2. договору № 7 -2012-ПП-1076 у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 договору із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за договором № 7 - 2011 - ТР -1127 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 01.10.2011 року та договором № 7 -2012-ПП-1076 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2011 року суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 7 020,57 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про стягнення з Концерну "Військторгсервіс" 3% річних на загальну суму 1 399,83 грн.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" про стягнення з Концерну "Військторгсервіс" інфляційних втрат на загальну суму 206,44 грн. є обґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28 а, код ЄДРПОУ 33689922) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка- Чопівського, 35, код ЄДРПОУ 03344071) 199 024 (сто дев'яносто дев'ять тисяч двадцять чотири) грн. 24 коп. заборгованості, 7 020 (сім тисяч двадцять) грн. 57 коп. пені, 1 399 (одну тисячу триста дев'яносто дев'ять) грн. 83 коп. 3% річних, 206 (двісті шість) грн. 44 коп. суми інфляційного збільшення боргу, 4 162 (чотири тисячі сто шістдесят дві) грн. 45 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання

повного тексту рішення 17.08.2012 року

Суддя С.В. Стасюк