Постанова № 26527392, 15.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2012 р. Справа № 2а-7490/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судових засідань - Гуменюк В.М.,

за участю представника позивача Іваська С.М., представника відповідача Пилипюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Ареабуд»до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.08.2012р. №0000792350,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Ареабуд» (далі-Підприємство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області ДПС (далі-ДПІ), просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.08.2012р. №0000792350. Обґрунтовує позов тим, що за наслідком проведеної невиїзної документальної перевірки Підприємства з питань правомірності нарахування податку на додану вартість (далі-ПДВ) по взаєморозрахунках з ПП «Галичторг»та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»за період з 01.05.2011р. по 14.11.2011р. податковий орган безпідставно прийшов до висновку про заниження ПДВ за вересень 2011 року на загальну суму 94 374,00грн. по взаємовідносинах з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» з підстав, що при перевірці контрагента Підприємства - ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»податковим органом встановлено укладення цивільно-правових відносин та проведення транзитних операцій, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з контрагентами з метою штучного формування податкового кредиту з підстав відсутності у таких трудових ресурсів, виробничих потужностей, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Вважає такі висновки безпідставними, що ґрунтуються на припущеннях, спростовуються первинними документами щодо факту надання таких робіт ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»та документами по факту передачі виконаних робіт ТзОВ «Центральна Консалтингова компанія»та ТзОВ «Глоінвест», в наслідок чого отримано прибуток.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що при проведенні перевірки Підприємства використано акт №178/23-209/37741019 від 10.02.2012р. ДПІ у Сихівському районі м.Львова «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.05.2011р. по 14.11.2011р.»в якому зазначено, що перевіркою встановлено, що основними постачальниками ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» за період з 12.08.2011р. по 14.11.2011р. було ПП «Промекспо», яке укладало угоди з контрагентами, в яких відсутні трудові ресурси, виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, що не доводить реальність операцій, які на думку податкового органу є безтоварними. Такі правочини не породжують жодних правових наслідків, а тому не надають права на формування податкового кредиту. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Ареабуд»зареєстроване як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Львівської міської ради 01.06.1998р. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби, з 16.01.2008р. на обліку в Державній податковій інспекції у Пустомитівському районі Львівської області.

Судом встановлено, що ДПІ проведено документальну невиїзну перевірку Підприємства з питань правомірності нарахування ПДВ по взаєморозрахунках з ПП «Галичторг»та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» за період з 01.05.2011р. по 14.11.2011р. за результатами якої ДПІ прийшла до висновку, що Підприємством порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756 з наступними змінами та доповненнями (далі-ПК України): завищення Підприємством податкового кредиту внаслідок чого занижено ПДВ за вересень 2011 року на загальну суму 94 374,00грн. по взаємовідносинах з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», що викладено в Акті перевірки від 05.07.2012р. №291/2200/23269791.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2012р. №0000792350, яким Підприємству визначено податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем - на суму 94 374,00грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 23 593,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням -рішенням Підприємство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як зазначено в акті перевірки від 05.07.2012р. №291/2200/23269791 перевіркою ДПІ у Сихівському районі м.Львова контрагента Підприємства - «Будівельні матеріали плюс ЛВ»за результатами якої складено акт №178/23-209/37741019 від 10.02.2012р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.05.2011р. по 14.11.2011р.»встановлено, що основними постачальниками ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»за період з 12.08.2011р. по 14.11.2011р. було ПП «Промекспо», яке укладало угоди з контрагентами, в яких відсутні трудові ресурси, виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, що не доводить реальність операцій.

На підставі вищевикладеного ДПІ прийшла до висновку, що Підприємством в порушення вимог ПК України та Цивільного кодексу України завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»на загальну суму 94 374,00грн. у вересні 2011 року.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996 від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення операцій підтверджується договорами, податковими накладними, платіжні доручення, актами виконаних робіт та іншими письмовими документами.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, 22 серпня 2011 року ТзОВ «Центральна Консалтингова компанія»(Замовник) та ТзОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Ареабуд»(Виконавець) уклали договір №48, предметом якого є виконання робіт по виготовленню промислового покриття в приміщенні другого поверху адміністративного корпусу що по вул. Зеленій,301 у м.Львові площею 7000 м кв системи ТОР-Веtоn. Згідно пункту 2 параграфу 5 Договору, Виконавець, у випадку неможливості виконання Договору в розділі термінів, ціни, технічних чи технологічних умов на об'єкті будівництва, може залучати споріднені підприємства на умовах субпідряду за власний кошт, без збільшення загальної вартості Договору. (ар.с. 25-28)

На виконання частини вимог Договору №48 від 22.08.2011р. ТзОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Ареабуд»(Замовник) уклало з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» (Виконавець) Договір №46/08-11 від 26.08.2011р., предметом якого є виконання робіт по виготовленню промислового покриття в приміщенні другого поверху адміністративного корпусу що по вул. Зеленій,301 у м.Львові. Згідно пункту 4 параграфу 4 Договору, технічне приймання виконаних робіт буде проводитись в присутності відповідальних осіб з складанням акта прийняття виконаних робіт, що є основним документом для розрахунків. (ар.с. 30-31)

Як пояснив представник позивача, частина робіт згідно договору виконувалась силами Підприємства, а необхідність залучення ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» до виконання робіт на виконання Договору №48 від 22.08.2011р. викликана значним об'ємом замовлених робіт.

На виконання робіт згідно вищезгаданих договорів складено довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року (типова форма №КБ-3) на об'єкті м.Львів вул.Зелена,301 від 26.09.2011р., згідно якої вартість будівельних робіт становить 300 000,00грн., в т.ч. ПДВ 50 000,00грн. та акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року (типова форма №КБ-2в) на об'єкті м.Львів вул.Зелена,301 від 26.09.2011р., в якому зазначено найменування робіт -встановлення промислового покриття системи ТОР-Веtоn сірого кольору, згідно якого вартість будівельних робіт становить 300 000,00грн., в т.ч. ПДВ 50 000,00грн. та виписана податкова накладна від 26.09.2011р. в якій зазначено, що така складена на виконання Договору від 22.08.2011р., згідно номенклатури якої «виготовлення промислового покриття системи ТОР-Бетон сірого кольору».

Згідно Акта приймання виконаних будівельних робіт, який являється первинним обліковим документом за жовтень 2011 року від 03.10.2011р. згідно договору №48 від 22.08.2011р. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 03.10.2011р. за жовтень 2011 року, роботи виконані ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» були передані Підприємством - ТзОВ «Центральна Консалтингова компанія». (ар.с. 82-83)

Окрім того, 16 березня 2011 року ТзОВ «Глоінвест»(Замовник) та ТзОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Ареабуд»(Підрядник) уклали договір №16/03-пол з Додатками №1 та №2, предметом якого є виконання робіт по влаштуванню підлоги першого та другого поверхів в торговому комплексі у м. Хмельницьку проїзд Геологів 7/1 згідно до проектної документації та «Технічним завданням»(Додаток №2 до Договору). Згідно п.1.2 Договору, приймання Замовником виконаних Підрядником робіт проводиться по актах здачі-приймання виконаних будівельних робіт»(форма КБ-2в) та Довідках КБ-3. У відповідності до п.1.4 Договору, Підрядник має право залучати для виконання робіт субпідрядні організації, при цьому Підрядник несе відповідальність перед Замовником за виконання робіт субпідрядниками та за виконання умов даного договору. (ар.с. 35-37)

На виконання вимог Договору №16/03-пол від 16.03.2011р. ТзОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Ареабуд»(Замовник) уклало з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» (Виконавець) Договір будівельного підряду №43/08-11 від 12.08.2011р. та Додаток №1 від 22.08.2011р., предметом якого є виконання робіт по влаштуванню бетонної підлоги промислового призначення на першому поверсі в торговельному комплексі за адресою м.Хмельницьк проїзд Геологів 7/1. (ар.с.40-41)

На виконання частини робіт згідно вищезгаданих договорів складено довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року (типова форма №КБ-3) на об'єкті м.Хмельницьк проїзд Геологів 7/1 від 09.09.2011р. та від 16.09.2011р. та акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року (типова форма №КБ-2в) на об'єкті м.Хмельницьк проїзд Геологів 7/1 від 09.09.2011р., згідно якого вартість будівельних робіт становить 230 244,00грн., в т.ч. ПДВ 38 374,00грн., в якому зазначено найменування робіт -допоміжні роботи по влаштуванню бетонної підлоги промислового призначення та акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року (типова форма №КБ-2в) на об'єкті м.Хмельницьк проїзд Геологів 7/1 від 16.09.2011р., згідно якого вартість будівельних робіт становить 36 000,00грн., в т.ч. ПДВ 6 000,00грн., в якому зазначено найменування робіт -прибирання поверхні від неоспрея та виписано податкові накладні від 09.09.2011р. та від 16.09.2011р. в яких зазначено, що такі складені на виконання Договору від 12.08.2011р., згідно номенклатури яких «допоміжні роботи по влаштуванню бетонної підлоги промислового призначення»та «прибирання поверхні від неоспрея»відповідно.

Згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт, які являються первинними обліковими документами за вересень 2011 року згідно договору №16/03-пол від 16.03.2011р. та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, роботи виконані ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» були передані Підприємством - ТзОВ «Глоінвест».

Факт виконання будівельних робіт підтверджується картками рахунку 6852 та 361 (ар.с.29,39,79-81,), оборотно-сальдовими відомостями по рахунку (ар. с. 48), платіжними дорученнями по факту оплати послуг на виконання вищезгаданих Договорів (ар. с. 49-51, 144-160). Заборгованість по даних роботах відсутня.

Суми ПДВ 94 374,00грн. були відображені Підприємством у податковому кредиті декларації з ПДВ за вересень 2011 року.

Як пояснив представник позивача та не спростовано представником відповідача роботи надані на виконання спірних договорів не потребували жодних ліцензій, в тому числі Мінрегіонбуду України.

Роботи, які були предметом Договорів, не обмежені в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за вересень 2011 року надано податкові накладні, які не мала недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало Свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів у контрагентів контрагента ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників за результатом аналізу податкової звітності щодо утриманих і сплачених сум податку з доходів останніх не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення безтоварних операцій.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З врахуванням вищевикладеного, Акт перевірки, який є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Товариством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

Слід зазначити, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011р. №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача: Товариство, як господарюючий суб'єкт веде діяльність з 1998 року, роботи, які визначені у досліджених судом Договорах, узгоджується з предметом діяльності Підприємства: покриття підлоги (промислові підлоги) й облицювання стін, інші спеціалізовані будівельні роботи.

Суд зауважує, що перелік правочинів, які є нікчемними з огляду вимоги ст.228 ЦК України чітко визначені як такі, що порушує публічний порядок, якщо були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності правочину з тих підстав, що «Промекспо»- контрагент ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», який є контрагентом Підприємства, укладало угоди зі своїми контрагентами, в яких відсутні трудові ресурси, виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, оскільки згідно ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента чи контрагентів по ланцюгу, які не виконали свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес»АД проти Болгарії.

Суд вважає, що ДПІ не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначених господарських договорів. Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципі оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання Товариством у ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»вищевказаних робіт мали реальний характер.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Ареабуд»1180,00грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області ДПС від 13.08.2012р. №0000792350.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Ареабуд»1180,00грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений 20.10.2012 року.

Суддя Шинкар Т.І.