Постанова № 26527269, 22.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2012 р. № 2а-6204/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді - Гулкевич І.З.

за участю секретаря судового засідання - Галійчук А.В.,

за участю:

представника позивача Кіт Ю.В.

представника відповідача Білецька О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Комплекс Старий млин" до Городоцької міжрайонної Державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Комплекс Старий млин" звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області та просить суд визнати недійсним податкові повідомлення - рішення № 0000182321 від 13.05.2011 року та № 0001342300/0 від 13.05.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови суду.

В судовому засіданні відповідача ДПІ у Мостиському районі Львівської області замінено її правонаступником - Городоцькою міжрайонною Державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Приватне підприємство "Комплекс Старий млин" зареєстроване 21.03.2005 року Мостиською районною державною адміністрацією Львівської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 21.03.2005 року № 14021020000000144, взято на податковий облік ДПІ у Мостиському районі Львівської області 24.03.2005 року № 1122, станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Мостиському районі Львівської області.

У період що перевірявся був платником податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, комунального податку, плати за воду.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Мостиському районі Львівської області проведено позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Приватного підприємства "Комплекс Старий млин" з питань правильності формування сум податкового зобов'язання та сум податкового кредиту за період з 01.03.2010 року по 28.02.2011 року за наслідком якої складено Акт від 11.05.2011 року № 47/23-33434601 в якому встановлено, що ПП "Комплекс Старий млин" порушено вимоги п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4.; п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено ПДВ в сумі 35 382, в т.ч. за березень 2010 року на суму 20191, 00 грн.; за квітень 2010 року на суму 15 191, 00 грн. та зменшено значення рядка 26 Декларації по сплаті податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі 3 968,00 грн.

На підставі Акта перевірки від 11.05.2011 року № 47/23-33434601 податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 13 травня 2011 року № 0000182321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на загальну суму 53 073,00 грн. (основний платіж - 35 382,00 грн.; штрафна (фінансова) санкція - 17691,00 грн.) та податкове повідомлення - рішення № 00001342300 від 13 травня 2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 3 968,00 та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 984,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704 (далі-Положення).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та розділі 2 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протяг звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, ведення виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у то числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з акта перевірки, позивачем до перевірки не надано жодних документів для підтвердження факту транспортування товару від Приватного підприємства "Констракшин Груп" до Приватного підприємства "Комплекс Старий млин".

В ході проведення перевірки встановлено, що ПП "Комплекс Старий млин" проводило взаєморозрахунки з ПП "Констракшин Груп", яке перебуває на обліку в ДПІ у Галицькому районі міста Львова.

ДПІ у Галицькому районі міста Львова встановлено, що провести перевірку ПП "Констракшин Груп" неможливо, оскільки підприємство відсутнє за своєю юридичною адресою; кількість співробітників на підприємстві - одна особа - директор. Згідно з поданих додаттків К1/1 декларацій з податку на прибуток у підприємства відсутні основні фонди, товарні запаси, матеріальні та нематеріальні активи, необхідні для проведення відповідної господарської діяльності, відсутні виробничі потужності, необхідні для здійснення технологічного процесу. Головними підприємствами - постачальниками ПП "Констракшин Груп" є підприємства - банкрути, відсутні за юридичними та фактичними адресами - ВАТ "Львівбудкомплекція", ТзОВ "ДСК", ТзОВ "СВУ".

Також податковий орган підставно вважає, що контрагент позивача ПП "Констракшин Груп" безпідставно формувало податковий кредит та валові витрати іншим суб'єктам господарювання, в тому числі і позивачу - ПП "Старий млин" з метою ухилення від оподаткування та мінімалізації податкових зобов'язань.

В порядку ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, судом вимагались докази в підтвердження факту транспортування ТМЦ, проте позивачем не надано актів приймання ТМЦ, товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання товарно - матеріальних цінностей.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно - транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юоидичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного ту бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підставою для списання товарно - матеріальних цінностей у продавця та оприбуткування їх у покупця, а також для виконання розрахунків між перевізником і замовником автомобільного транспорту слугує товарно - транспортна накладна типової форми, затверджена Наказом Міністерства транспорту України і Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 488/346.

Після доставки товару водій - експедитор здає три примірники товарно - транспортної накладної представнику вантажоодержувача, відповідальному за прийняття вантажу. Товарно - транспортна накладна належить до бланків суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером. Товарно - транспортна накладні на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох примірників. Перший примірник залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій та четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача передаються перевізнику.

Проведення будь -якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. В свою чергу, у відповідності до ч.2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова і податкова звітності. Тобто, документи первинного бухгалтерського обліку є основою для податкового обліку.

Статтею 334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Товаро -транспортна накладна складається товаровідправником, однак при прийнятті товарів один примірник товарно -транспортної накладної залишається у товароодержувача. Здійснення поставки товару на будь -яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік. .

Тому відсутність у позивача підтверджуючих документів щодо реальності здійснення операцій з контрагентом ПП «Констракшин Груп», а саме: доказів транспортування (товаро -транспортних накладних) підтверджує безтоварність операцій і вчинення їх з метою формування податкового кредиту з метою мінімалізації податкових зобов'язань позивача.

Тому відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платнику податку.

Суд зауважує, що факт наявності у позивача податкової накладної та сплата коштів по договорах не є безумовною підставою включення сум до податкового кредиту, оскільки відсутній факт поставки товару і Приватне підприємство «Старий млин»не надано представнику податкового органу для перевірки первинних документів, що підтверджують реальність проведених операцій (відсутні товаро -транспортні накладні).

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарських відносин від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

В статті 13 Цивільного кодексу України зазначено, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства. Не допускається зловживання правом.

За змістом частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті є нікчемним. Як установлено частиною другою статті 215 того ж Кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Застосування угод та вчинення дій, які не мають іншої економічної мети крім мінімізації сплати податків - є зловживання правом на свободу підприємницької діяльності. Зазначене зловживання виражається в укладання удаваних угод, що має на меті приховати реальну угоду, яка суперечить моральним засадам суспільства (спроба ухилитись від конституційного обов'язку сплати податків).

Контролюючим органом проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності Підприємства встановлено, що Підприємством оплачувались кошти контрагенту без мети реального настання правових наслідків, з метою несплати податків, що призвело до втрати дохідної частини Державного бюджету, з чим погоджується суд. Даючи аналіз матеріалам справи суд приходить до переконання, що операції із придбанням товару не мали реальний товарний характер.

Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та правомірно прийшов до висновку про донарахування податку на додану вартість.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства України. Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, та такі, що не підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, зі сторін спору не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2012 року.

Суддя Гулкевич І.З.