Постанова № 26526990, 18.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6078/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі - Горбач Д.О.,

за участю: представника позивача - Лопатіної В.Г.

представника відповідача - Марущенко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонернго товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2012 року позивач Приватне акціонерне товариство " Полтавський лікеро - горілчаний завод " звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ДПІ у м. Полтаві неправомірно зараховано самостійно сплачені позивачем суми по розрахункам акцизного податку за листопад 2011 року у рахунок погашення податкових зобов'язань минулих періодів, оскільки, згідно чинного законодавства України, право визначати призначення платежу належить виключно платнику. Відтак, суми податкових зобов'язань слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань, визначених платником. Зазначав також, що висновки в акті перевірки №737/15-04(32174761) від 12.04.2012 року щодо порушення ПАТ "Полтавський лікеро - горілчаний завод" приписів Податкового кодексу України та несвоєчасності сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань з акцизного податку за листопад 2011 року є безпідставними та необґрунтованими, оскільки платником податку було здійснено погашення заборгованості за відповідний звітний період, що підтверджується меморіальним ордером із зазначенням призначення платежу, відповідно, і податкове повідомлення - рішення № 0006161502 від 04.05.2012 року, яким до нього застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 71445,86 грн., є незаконним, а відтак, підлягає скасуванню. Крім того, посилався на те, що вказана заборгованість виникла внаслідок несписання відповідачем у порушення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкового боргу у зв'язку із закінченням строку позовної давності.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що камеральною перевіркою ПАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод" встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку по декларації за листопад 2011 року, а саме, затримкою на 20 календарних днів, що стало підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Крім того, наголошувала на тому, що відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, органи державної податкової служби зобов'язані зараховувати кошти , що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Таким чином, спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відтак, як на думку відповідача, посилання платника податку про помилковість висновків акту камеральної перевірки та незаконність винесеного оскаржуваного повідомлення - рішення є безпідставними, необґрунтованими, оскільки, податковий орган діяв на підставі та у межах наданих йому повноважень.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступних висновків.

Приватне акціонерне товариство "Полтавський лікеро-горілчаний завод" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 18.10.2002, ідентифікаційний код 32174761, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 296751.

Згідно реєстраційних документів, основним видом діяльності, яким має право займатись позивач по класифікації КВЕД - 15.91.0 - виробництво дистильованих алкогольних напоїв.

Працівниками ДПІ у м. Полтава 12 квітня 2012 року було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку за листопад 2011 року.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку в сумі 357229,31 грн. за звітний податковий період - листопад 2011 року по граничному строку сплати 31.12.2011 року та фактичною сплатою 26 та 27 березня 2012 року, чим порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки був складений акт № 737/15-04(32174761) від 12.04.2012 року (а.с. 9-12 ).

На підставі акту перевірки № 737/15-04(32174761) від 12.04.2011 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0006161502 від 04.05.2012 року, яким за затримку на 20 календарних днів від граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 357229,31 грн. визначено штраф у розмірі 20 % у сумі 71445,86 грн. (а.с. 13).

За наслідками розгляду скарг позивача № 189 від 22.05.2012 року та № 229 від 30.07.2012 року рішеннями ДПА у Полтавській області від 18.07.2012 року № 1920/10/10-215 та ДПА України від 22.08..2012 року № 727/0//61-12/10-2215 податкове повідомлення - рішення № 0006161502 від 04.05.2012 року залишено без змін, а скарги - без задоволення (а.с. 27-40 ).

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння акцизного податку, регламентовані розділом VI Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України, платником акцизного податку є, зокрема, особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

До підакцизних товарів, відповідно пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України, належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Відповідно до пункту 224.1 статті 224 Податкового кодексу України, контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється органами державної податкової служби.

Положеннями статті 223 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю (пункт 223.1). Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду органу державної податкової служби за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (пункт 223.2).

Відповідно до пункту 217.1 статті 217 Податкового кодексу України, суми податку, що підлягають сплаті з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України визначено, що суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Згідно пункту 225.1 статті 225 Податкового кодексу України, суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити податок або подати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов'язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Відповідно до пункту 225.4 статті 225 Податкового кодексу України, податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми податку в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

Сума податку, на яку погашається вексель, визначається, виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно з актом) та ставок податку на готову продукцію, зменшується на суму податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку. Розрахунок суми зменшення податку проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 225.5 статті 225 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що 15.12.2011 року позивачем до податкового органу надано декларація з акцизного податку за листопад 2011 року, в якому визначено суму акцизного збору, яка підлягає сплаті до бюджету до 31.12.2011, в розмірі 566741,44 грн. (а.с.25).

До вказаного розрахунку додано два податкових векселі, виданих платником податку: № АА 2064566 на суму 631024,99 грн. з терміном погашення 05.11.2011 року, АА2064568 на суму 176752,36 грн. з терміном погашення 30.01.2012 року (а.с. 21-22).

Крім того, 30.12.2011 року в КОР платника нараховано грошове зобов'язання з акцизного податку до зменшення в сумі 184950,89 грн., відповідно до податкового повідомлення-рішення від 20.12.2011 року № 0001431504, винесеного на підставі акту перевірки від 19.11.2011 року № 9314/15-22/321747761.

Як зазначає позивач сума акцизного збору сплаченим ним меморіальним ордером № 4900121 від 09.11.2011 року на суму 567840,78 грн. за векселем № АА2064566 від 08.08.2011 року (а.с.112).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фактичне погашення відбулось платіжними дорученнями № 272 від 26.03.2012 року в сумі 349726,57 грн. (а.с.110), тобто із затримкою в 86 календарних днів та № 276 від 27.03.2012 року в сумі 7502,74 грн. (а.с.111), тобто із затримкою в 87 календарних днів

Перевіркою ДПІ у м. Полтаві своєчасності сплати ПАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод" узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку за листопад 2011 року, терміном сплати 31.12.2011 року, констатовано порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 357229,31 грн. Кількість календарних днів затримки, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання склала 86 днів та 87 днів.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи те, що позивачем не було погашено узгоджену суму податкового зобов'язання з акцизного податку за листопад 2011 року у повному обсязі у строк, визначений підпунктом 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України, при цьому затримка сплати суми 357229,31 грн. більше 30 календарних днів, відповідачем правомірно застосовано штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу -71445,86 грн.

Суд зазначає, що доводи позивача про те, що ДПІ у м. Полтаві в порушення вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, змінено призначення платежу та зараховано сплачені позивачем суми по розрахункам акцизного податку за листопад 2011 року у рахунок погашення податкових зобов'язань минулих періодів, суд вважає безпідставними з наступних підстав.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, який є спеціальним нормативним актом вищої юридичної сили відносно актів НБУ та прийнятий у часі пізніше, визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Наявність податкового боргу попередніх календарних періодів підтверджено відповідачем матеріалами з картки особового обліку податкового зобов'язання даного платника.

Заперечення представника позивача щодо неправомірності обліку та необхідності списання цього податкового боргу суд не приймає до уваги, оскільки це не є предметом розгляду й спору в даній адміністративній справі, окрім того наявні у матеріалах справи докази листування платника з ДПІ у м. Полтаві свідчать про відсутність спору щодо списання безнадійного боргу. Натомість у вказаній переписці йдеться про відсутність такого боргу у платника, як на думку податкового органу.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0006161502 від 04.05.2012 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 71445,86 грн., прийняті ДПІ у м. Полтаві на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Відповідно до ч.1., ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що податкове повідомлення - рішення винесене у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 жовтня 2012 року.

Суддя Г.В. Костенко