Ухвала суду № 26520395, 24.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 р.Справа № 2а-1870/4343/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2012р. по справі № 2а-1870/4343/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Бель Шостка Україна"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби ,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Бель Шостка Україна» (надалі за текстом - ПАТ ««Бель Шостка Україна») звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби (надалі за текстом - Шосткинська ОДПІ, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської ОДПІ №0000012344 від 03 травня 2012 року відповідно до якого зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 64413,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2012р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції №0000012344 від 03 травня 2012р., відповідно до якого Публічному акціонерному товариству "Бель Шостка Україна" зменшено суму від'ємного значення по податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 64 413 (шістдесят чотири тисячі чотириста тринадцять) грн. 00 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач зазначає, що факт відсутності реальної поставки товарів від ТОВ «Лобос-трейд» по нікчемній угоді унеможливлює подальше використання поставлених товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, а тому сформований податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних вказаним контрагентом, є неправомірним.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Шосткинською ОДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Бель Шостка Україна» з питань формування податкового кредиту за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 18.04.2012р. №216/22-005/00447103 (а.с.18-30).

За наслідками проведеної перевірки Шосткинською ОДПІ збуло зроблено висновок про порушення позивачем п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст. 198., п.201.4, п.201.7, 201.10, ст.201 Податкового кодексу України, а також ч.1, ч.5, ст.203., ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України і з посиланням на ст. 216 Цивільного кодексу України, в результаті чого ПАТ «Бель Шостка Україна» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за перевіряємий період витрати по придбанню паливно-мастильних матеріалів від ТОВ «Лобос-трейд» за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину на загальну суму ПДВ 64413,00 грн.

З урахуванням виявлених порушень Шосткинською ОДПІ було складено податкове повідомлення-рішення №0000012344 від 03.05.2012р. відповідно до якого було зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 64413,00 грн. (а.с.17).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.(п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України)

Пунктом 201.4 ст. 201 Податкового кодексу передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

У відповідності з п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що передумовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в перевіряємому періоді є фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Лобос-трейд».

Так, між ПАТ «Бель Шостка Україна» (Покупець) та ТОВ «Лобос-трейд» (Продавець) було укладено договір №519/4 від 10.08.2011р. (а.с.37-42) купівлі-продажу палива, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти паливо різних найменувань та своєчасно здійснити оплату за умовами договору.

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надані рахунки фактури (а.с. 44, 47, 50, 53) , заявки на придбання товару (а.с. 43, 46, 49, 52), видаткові накладні (а.с. 45, 48, 51, 54), податкові накладні (62-63).

Колегія суддів зазначає, що у вказаних документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Зауважень щодо змісту або дефекту форми до вказаних документів у податкового органу не виникало.

Перевезення товару підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.58-61).

Розрахунки проводились у безготівковій формі, про що свідчать наявні матеріалах справи копії платіжних документів (а.с. 55-57).

Отже, податковий кредит сформований позивачем за датою отримання послуг, що підтверджено податковими накладними, які оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ «Лобос-трейд» (код ЄДРПОУ 34592727), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ.

Таким чином, позивач відповідно до п. п. 198.2, п.п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України на підставі належних первинних документів правомірно відніс податок на додану вартість, сплачений в ціні товару, за зазначеним договором, до складу податкового кредиту.

Отже, позивачем належними первинними та іншими документами підтверджено реальність укладеного договору №519/4 від 10.08.2011р.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, у ТОВ «Лобос-трейд» відсутні необхідні трудові ресурси та виробничі потужності, основні фонди та інші активи, необхідні для здійснення господарської діяльності.

При цьому в акті перевірки Шосткинська ОДПІ, з посиланням на акт перевірки ДПІ в м. Суми щодо ТОВ "Лобос -трейд" №353/2260/34592727/1 від 28. 03.2012р. зазначає, що на балансі ТОВ Лобос - трейд" знаходиться автомобіль. Також ТОВ "Лобос -трейд" використовує орендовані основні засоби: офісне приміщення, склад, автозаправочні блоки, автоцистерну та паливозаправник.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Лобос -трейд" не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності. Такі висновки узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання підрядником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000012344 від 03 травня 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2012р. по справі № 2а-1870/4343/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.